Рішення

від 25.09.2013 по справі 121/6878/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/6878/13-ц

2/121/2403/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі - Шевчук Н.О. , з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Соколова С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Гурзуфської селищної ради про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до Гурзуфської селищної ради у якій просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 415820 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Гурзуфської селищної ради ОСОБА_4 яка мешкає на значній відстані від будинку позивача, була виділена земельна ділянка площею 0,15 га по АДРЕСА_1, тієї земельної ділянки якою позивач користується близько 40 років. Головний архітектор м. Ялта заборонив оформлення даної земельної ділянки ОСОБА_4, однак в березні 2010 року вона отримала земельну ділянку та 21 травня 2010 року подарувала її ОСОБА_5, вартість якої склала 415820 гривень. Позивач звернувся до Гурзуфської селищної ради із заявами про надання відповідей на яких підставах ОСОБА_4 отримала спірну земельну ділянку, однак відповіді не отримав і був вимушений звернутися до суду. Постановою суду від 01 квітня 2011 року визнано протиправною бездіяльність Гурзуфської селищної ради та зобов'язано надати відповідь на його звернення від 23 листопада 2010 року та 26 листопада 2010 року. Однак по дійсний час відповіді він не отримав. Дана бездіяльність відповідача приносить йому моральні страждання, які ще посилюються тим, що шляхом маніпуляцій земельну ділянку під забудову надають особі, яка раніше е користувалась даною землею, мала вже право власності на будинок, кий знаходився на значній відстані від цієї ділянки. Більш того, дана земельна ділянка була надана з метою дарування особі, яка мешкає в іншому регіоні. Таким чином, позивачу завдані моральні страждання які він оцінює в 415820 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що будь - яких протиправних дій відносно позивача не здійснювалось, підстав для відшкодування моральної шкоди не має, та доказів спричинення моральної шкоди позивачем надано не було.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішенням Гурзуфської селищної ради № 27 від 30 серпня 2005 року (а.с.3), ОСОБА_4 даний дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,09 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель з земель Гурзуфської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.30).

Рішенням Гурзуфської селищної ради № 8 від 31 серпня 2006 року (а.с.4), внесені зміни до п. 1.30 рішення № 27 від 30 серпня 2005 року 51 сесії Гурзуфської селищної ради 4 скликання, в частині площі земельної ділянки. Пункт 1.30 читати в наступній редакції: „ОСОБА_4 орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, із земель Гурзуфської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1".

Листом від 26 грудня 2008 року за № 14/7126 Управління головного архітектора зупинило дію висновку ОСОБА_4 про можливість цільового використання земельної ділянки та просило Гурзуфську селищну раду призупинити оформлення проекту відводу земельної ділянки до вирішення конфліктної ситуації в комісії по земельним спорам Гурзуфської селищної ради (а.с.5).

З договору дарування земельної ділянки реєстровий № 284 від 21 травня 2010 року (а.с.6) слідує, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1440 га, кадастровий номер 0111946800:05:001:0360, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 732345, виданого на підставі рішення Гурзуфської селищної ради 35 сесії 5 скликання від 15 квітня 2009 року № 35.

Постановою Ялтинського міського суду АРК від 01 квітня 2011 року по справі № 2а-4133/11 (а.с.7), задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 та визнано протиправною бездіяльність Гурзуфського селищного голови Сандул Андрія Миколайовича щодо ненадання відповіді ОСОБА_3 на звернення від 23 листопада 2010 року, 26 листопада 2010 року (з приводу перевірки фактів порушення порядку надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 та надання їм відповіді на ці звернення) відповідно до норм діючого законодавства, та зобов'язано Гурзуфського селищного голову Сандул А.М. надати ОСОБА_3 відповідь на звернення від 23 листопада 2010 року, 26 листопада 2010 року.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що протиправними діями та бездіяльністю Гурзуфської селищної ради позивач поніс моральні страждання.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог про те, що самим фактом встановлення в постановах суду протиправної бездіяльності та дій Гурзуфської селищної ради повинна відшкодуватись позивачу моральна шкода, оскільки відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним Законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, тобто розгляд судової справи, в даному випадку в порядку адміністративного судочинства, є правом особи на судовий захист і само по собі не тягне відшкодування шкоди.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем повинні бути залишені на його рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6,10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 23,1167,ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Гурзуфської селищної ради про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя: