Рішення

від 27.11.2013 по справі 121/6878/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 121/6878/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А. Головуючий суду апеляційної інстанції:Шестакова Н. В.

РІШЕННЯ

"27" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіШестакової Н.В. СуддівАдаменко О.Г., Павловської І.Г. При секретаріТаранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Гурзуфської селищної ради про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 25 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Гурзуфської селищної ради про відшкодування моральної шкоди в розмірі 415 820грн., посилаючись на те, що ОСОБА_7 рішенням Гурзуфської селищної ради у березні 2010 року була виділена земельна ділянка площею 0,15 га по пров. Виноградному,17, якою позивач користується близько 40 років; у травні 2010 року зазначена земельна ділянка була подарована ОСОБА_7 іншій особі; вартість земельної ділянки складає 415 820грн.; Позивач у листопаді 2010 року двічі звертався до Гурзуфської селищної ради із заявами і просив повідомити, з яких підстав ОСОБА_7 отримала спірну земельну ділянку, однак відповіді не отримав і був вимушений звернутися до адміністративного суду; постановою адміністративного суду від 01 квітня 2011 року визнано протиправною бездіяльність Гурзуфської селищної ради та зобов'язано надати відповідь на його звернення від 23 листопада 2010 року та 26 листопада 2010 року; відповідач так й не надав відповіді на його звернення; бездіяльність відповідача приносить йому моральні страждання.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову, зазначивши, що рішення постановлено з порушеннями норм матеріального і процесуального права.

Особи, які брали участь у справі, про час і місце засідання суду апеляційної інстанції повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до ст.303 ЦПК України, заслухавши апелянта і його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу того, що протиправними діями та бездіяльністю Гурзуфської селищної ради він поніс моральні страждання; встановлення постановою суду факту протиправної бездіяльності Гурзуфської селищної ради не є правовою підставою відшкодування моральної шкоди, оскільки за положеннями ст.ст.55,124 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_6 23 листопада 2010 року та 26 листопада 2010 року звертався до Гурзуфської селищної ради з заявами щодо

2

порушення порядку надання земельної ділянки у власність ОСОБА_7; підставами звернення ОСОБА_6 було те, що на його погляд ОСОБА_7 відповідно до рішень Гурзуфської селищної ради № 27 від 30 серпня 2005 року та № 8 від 31 серпня 2006 року незаконно отримала земельну ділянку, якою він користувався тривалий час; в наступному зазначена земельна ділянка була подарована ОСОБА_7 іншій особі за договором дарування від 21 травня 2010 року; постановою Ялтинського міського суду АРК від 01 квітня 2011 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_6, визнано протиправною бездіяльність Гурзуфського селищного голови щодо ненадання відповіді ОСОБА_6 на його звернення від 23 листопада 2010 року та 26 листопада 2010 року та зобов'язано Гурзуфського селищного голову надати відповідь на зазначені звернення ОСОБА_6

Відповідно до ст.24 Закону України «Про звернення громадян» особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

За положеннями ч.2 ст.25 зазначеного закону громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Як зазначено у ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У сенсі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За правилами ст.10,11,60 ЦПК України, які встановлюють принципи змагальності і диспозитивності у цивільному судочинстві, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, шляхом надання належних і допустимих доказів, як встановлено у ст.ст.58,59 ЦПК України; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи фактичні обставини по справі і докази, надані суду першої інстанції позивачем, колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт порушення його прав на отримання відповіді від органу місцевого самоврядування на письмові звернення у листопаді 2010 року.

Приймаючи до уваги те, що стягнення моральної шкоди позивач пов'язував саме з тим, що у власність ОСОБА_7 була передана земельна ділянка, якою він користувався близько 40 років і яку він намагався отримати у власність у встановленому законом порядку, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу спричинена моральна шкода тим фактом, що він з 2010 року не отримав відповіді на свої звернення щодо порушення порядку передачі ОСОБА_7 у власність цієї земельної ділянки і необхідності перевірки цих обставин.

3

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням фактичних обставин колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 300грн.

В іншій частині позов про стягнення моральної шкоди, виходячи із вартості спірної земельної ділянки, нічим не обгрунтований і не підлягає задоволенню.

Доводи апелянта щодо порушення його права на отримання земельної ділянки, яка була незаконно передана у власність ОСОБА_7, що є підставою стягнення моральної шкоди, є неспроможними, оскільки позивач не довів порушення його прав на зазначену земельну ділянку.

Доводи апелянта щодо порушень норм цивільного процесу при розгляді справи не підтверджені і не заслуговують на увагу.

На підставі наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову і стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 300грн.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 25 вересня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з Гурзуфської селищної ради на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 300 гривень. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Гурзуфської селищної ради на користь держави судовий збір в розмірі 344 грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді:

Шестакова Н.В. Адаменко О.Г. Павловська І.Г.