Рішення

від 27.09.2013 по справі 919/537/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року справа № 919/537/13

Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Альошиної С.М.,

суддів - Грицай О.С., Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, буд. 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Приватного підприємства „Проспері"

(вул. Волзька, буд. 12, м. Севастополь, 99009),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі

(вул. Дмитра Ульянова, буд. 16, м. Севастополь, 99045),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, будинок 48, м. Севастополь, 99011),

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку,

представники учасників судового процесу - не з'явились

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та Нахімовської районної в м. Севастополі Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Проспері" про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту кафе-баром „У моря" земельну ділянку, орієнтовною площею 0,01 га, розташовану на території пляжу „Учкуївка" в Нахімовському районі м. Севастополя та стягнення 161,23 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовні вимоги з посиланням на статті 116, 125, 212 Земельного кодексу України обґрунтовані порушенням вимог земельного законодавства з боку відповідача, а саме, самовільним зайняттям земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на неї.

Ухвалою суду від 15.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/537/13.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів було залучено Державну інспекцію сільського господарства в м. Севастополі.

Ухвалою суду від 25.06.2013 на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства „Проспері" 161,23 грн. шкоди було припинено у зв'язку зі сплатою відповідачем шкоди у повному обсязі.

09.07.2013 прокурор надав через канцелярію суду заяву № 46-3468 вих 13 від 08.07.2013, в якій конкретизував позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, саме Севастопольській міській Раді в стані, придатному для подальшого користування.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.07.2013, суд прийняв дану заяву прокурора до розгляду.

Ухвалою суду від 11.07.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської Ради.

Також, цією ж ухвалою суду було вирішено подальший розгляд справи № 919/537/13 здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 05.09.2013 на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України позов прокурора Нахімовського району міста Севастополя в частині позовних вимог прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Нахімовської районної в м. Севастополі Ради до Приватного підприємства „Проспері" було залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 12.09.2013, за клопотанням представника відповідача, на підставі статті 69 ГПК України, строк вирішення спору був продовжений на 15 днів - до 27.09.2013, а розгляд справи відкладений на 27.09.2013.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання 27.09.2013 не забезпечив, однак у засіданні суду 12.09.2013 представник позивача надав суду письмові пояснення від 12.09.2013, в яких просив суд позовні вимоги прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства „Проспері" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, проте у засіданні суду, яке відбулось 11.07.2013, представник відповідача надав суду відзив від 11.07.2013 на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що ПП „Проспері" на даний час займає 80 кв.м території елементів благоустрію на пляжі „Учкуївка" за договором № 15 СУ від 13.05.2013, укладеним з балансоутримувачем - КП "Благоустрій" Севастопольської міської Ради, у зв'язку з чим позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Державна інспекція сільського господарства в м. Севастополі явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечила, однак 27.09.2013 на адресу суду факсом надійшло клопотання № 2442/08-10-15 від 26.09.2013, в якому третя особа позовні вимоги відносно зобов'язання повернення самовільно зайнятої земельної ділянки підтримала у повному обсязі та просила суд розглянути справу за відсутності представника інспекції, у зв'язку з участю її представника в іншій справі.

Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської Ради явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечило, вимоги ухвал суду від 15.07.2013, від 05.09.2013 та від 12.09.2013 не виконало, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлялось належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомило.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

За клопотаннями відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, відповідачем у ході розгляду даної справи був наданий вищевказаний відзив на позовну заяву з доданим до нього документом в обґрунтування своїх заперечень проти позову, тобто відповідач мав достатньо часу для підготовки і надання суду всіх наявних у нього заперечень проти позову та відповідних доказів в їх обґрунтування.

Крім того, як зазначалось вище, ухвалою суду від 11.07.2013 за клопотанням представника відповідача судом було вирішено здійснювати подальший розгляд справи № 919/537/13 колегіально у складі трьох суддів і строк вирішення спору колегією суддів спливає 27.09.2013.

Згідно зі статтею 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Проте, ухвалою суду від 12.09.2013 за клопотанням представника відповідача строк вирішення спору вже був продовжений на 15 днів - до 27.09.2013.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представників учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2013 року Державною інспекцію сільського господарства в м. Севастополі на підставі вимоги прокуратури Нахімовського району міста Севастополя від 11.03.2013 № 46-1142 вих-13 було проведено позапланову перевірку дотримання Приватним підприємством „Проспері" вимог земельного законодавства.

У результаті цієї перевірки було встановлено, що земельна ділянка, яка розташована у Нахімовському районі міста Севастополя по набережній пляжу „Учкуївка", орієнтованою площею 0,0100 га, самовільно використовується Приватним підприємством „Проспері", тобто без правовстановлюючих документів на землю під кафе-бар „У моря", що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами цієї перевірки був складений відповідний акт № 232 від 29.03.2013, а також протокол про адміністративне правопорушення № 000051 від 29.03.2013, на підставі якого була винесена постанова № 000051 від 01.04.2013 про накладення адміністративного стягнення, якою до засновника ПП „Проспері" Копійки Ігоря Івановича застосований штраф у розмірі 340,00 грн. та винесено припис № 000088 від 01.04.2013, яким відповідача зобов'язано в 30-денний термін усунути порушення норм діючого земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення правовстановлюючих документів та повідомити Державну інспекцію сільського господарства в м. Севастополі про виконання припису до 30.04.2013.

Копії вищезазначених документів були одержані уповноваженою особою відповідача, про що свідчать його підписи на цих документах, належно завірені копії яких містяться у матеріалах справи.

У ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем вимоги припису № 000088 від 01.04.2013 у добровільному порядку виконані не були, земельна ділянка звільнена та повернена не була.

Відповідно до листа Головного управління Держземагенства у м. Севастополі № 8-2.2-1/1484 від 18.03.2013 станом на 31.12.2012 у нього відсутня інформація про реєстрацію земельних ділянок для розміщення об'єктів комерційної діяльності (іншого цільового призначення) на території пляжу „Учкуївка", зокрема, за Приватним підприємством „Проспері" в межах адміністративно-територіальної одиниці міста Севастополя.

Також відсутня інформація щодо надання вказаному суб'єкту довідки про вихідну земельно-кадастрову інформацію та висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки.

У Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради відсутні відомості щодо укладення договорів оренди, зокрема, з суб'єктом господарювання - Приватним підприємством „Проспері", що підтверджується листом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 01-15/988 від 27.03.2013.

Право власності за Приватним підприємством „Проспері" по набережній пляжу „Учкуївка" не зареєстровано, про що свідчить лист КП „БТІ І ДРОНМ" № 1465 від 26.03.2013.

За таких обставин прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Позовні вимоги прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Враховуючи положення статті 9 Земельного кодексу України та те, що спірна земельна ділянка розташована у межах адміністративної території міста Севастополя, Севастопольська міська Рада є законним розпорядником цієї землі.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування унормований статтею 123 Земельного кодексу України.

Положеннями статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час здійснення перевірки) передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-ІV від 19.06.2003 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на договір № 15 СУ про участь в утриманні об'єкту благоустрою від 13.05.2013 є неспроможним, оскільки вищевказаний договір регулює відносини сторін за цим договором щодо утримання, ремонту та реконструкції елементів благоустрою пляжу.

Посилання на те, що за вищевказаним договором підприємство розмістило на бетонному мощенні тимчасову конструкцію - торговий павільйон-бар площею 30 кв.м і відкритий літній майданчик площею 50 кв.м під назвою „закусочна „У моря", судом до уваги не приймається, оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

У зв'язку з відсутністю у матеріалах справи будь-яких доказів набуття відповідачем права власності або користування спірною земельною ділянкою, а також доказів звільнення зазначеної земельної ділянки на день розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права Севастопольської міської Ради як розпорядника цієї землі.

Таким чином, порушене право позивача підлягає відновленню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України в сумі 1 147,00 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство „Проспері" (вул. Волзька, буд. 12, м. Севастополь, 99009, ідентифікаційний код 37055043) повернути Севастопольській міській Раді (вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) самовільно зайняту кафе-баром „У моря" земельну ділянку, орієнтовною площею 0,01 га, розташовану на території пляжу „Учкуївка" в Нахімовському районі м. Севастополя, у стані, придатному для подальшого користування.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Проспері" (вул. Волзька, буд. 12, м. Севастополь, 99009, ідентифікаційний код 37055043, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету міста Севастополя (на рахунок 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 23013519) 1 147,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 27.09.2013.

Головуючий суддя С.М. Альошина

Суддя О.С. Грицай

Суддя І.А. Харченко