Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а-3118/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 143915/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.,

за участі секретаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі за товариства з обмеженою відповідальністю «Інпук» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інпук» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому просив визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ в Франківському районі м. Львова від 01.02.2012 року за № 0000302320.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідав чинним нормам законодавства та підтверджував факт здійснення розрахунку за послуги, отримані від контрагентів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.02.2012 року за № 0000302320.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання підприємством робіт щодо монтажу(демонтажу) електромереж та проведення пусконалагоджувальних робіт електромереж для ТзОВ «ІНПУК».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

01.07.2011 року між ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) та ТзОВ «Інпук» (замовник) укладеного договір за №7-07 згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по виготовленню проектної документації, монтажу та пусконалагоджувальних роботах електромереж 6 кВ на ПАТ «Волинь-Цемент».

05.01.2011 року між ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) та ТзОВ «Інпук» (замовник) укладеного договір за №1-01 згідно з умов якого виконавець зобов'язується надати послугу по монтажу консолей і кабельних муфт електромереж 6кВ на ВАТ «Миколаїв-цемент».

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Інпук» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період січень, серпень 2011 року, ДПІ у Франківському районі м.Львова складено акт від 19.01.2012 року за №50/23-4/35620676 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року за №0000302320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24117 грн. 99 коп., в тому числі, за основним платежем - 20680 грн. 79 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3437 грн. 20 коп.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого ТзОВ «Інпук» занижено податок на додану вартість на загальну суму 20680 грн. 79 коп.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.183.3 ст.198 ПК України, визначено що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, які знаходяться в матеріалах справи заповнені у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджують обґрунтованість позивачем віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи колегія суддів приходить до висновку про їх реальність, оскільки в матеріалах справи наявний лист директора ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» Назарова І.В., в якому той підтвердив виконання в повному обсязі господарських зобов'язань згідно договорів, укладених з ТзОВ «Інпук». Окрім того, зазначає, що до виконання наданих послуг (робіт) ним залучались субпідрядні орнагізації, що не суперечить умовам договору за №7-07 від 01.07.2011 року та договору за №1-01 від 05.01.2011 року.

Також, позивачем було надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій.

Такими є договори укладені між позивачем та його контрагентом, податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт, акти приймання виконаних підрядних та будівельних робіт, робочий проект та додатки до нього.

За таких обставин, надані відповідачем докази, в підтвердження нереальності господарських операцій, судом до уваги не беруться.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі № 2а-3118/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя І.І. Запотічний

суддя С.М. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлений 06.09.2013 року