Ухвала

від 02.10.2013 по справі 817/2460/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.,

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"02" жовтня 2013 р. Справа № 817/2460/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю,

від відповідача: Коритнюк В.О., представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 07 серпня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Скасував податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області:

від 05.07.2013 року №0001551700, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 173371,50 грн., з яких: 145618,00 грн. - за основним платежем та 27753,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 05.07.2013 року №0001561700, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 154671,72 грн., з яких: 123737,38 грн. - за основним платежем та 30934,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач, зокрема зазначає, що судом першої інстанції не враховані покази свідків у кримінальній справі, якими підтверджується факт проведення фінансового-господарських операцій з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і не були спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_7 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 05.07.2013 року №0001551700, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 173371,50 грн., з яких: 145618,00 грн. - за основним платежем та 27753,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 05.07.2013 року №0001561700, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 154671,72 грн., з яких: 123737,38 грн. - за основним платежем та 30934,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що підставою для встановлення Здолбунівською ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Рівненській області порушень вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з приватним підприємством «Фірма МВФ» (код ЄДРПОУ 32881132) та з приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» (код ЄДРПОУ 36537144), були обставини кримінального провадження щодо фіктивної діяльності ряду підприємств в тому числі приватного підприємства «Спецкомплектсервіс» та приватного підприємства «Фірма МВФ». На думку позивача, відповідач зробив невірний висновок щодо нікчемності та недійсності договорів позивача з контрагентами, а саме: з приватним підприємством «Фірма МВФ», приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» у зв'язку з відсутністю факту отримання послуг, тобто без мети настання реальних наслідків, що й стало підставою для донарахування грошового зобов'язання позивачу. Позивач зазначив, що акт перевірки не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій із вказаними контрагентами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти надання позивачу послуг, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з отримання послуг у контрагентів - приватного підприємства «Фірма МВФ» та приватного підприємства «Спецкомплектсервіс», які стали підставою для формування позивачем складу операційних витрат, а тому доводи податкового органу про неправомірне формування позивачем операційних витрат, та податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У червні 2013 року посадовою особою Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області відповідно до направлення від 04 червня 2013 року №159 та наказу від 04 червня 2013 року №226 проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року при здійсненні взаєморозрахунків із ПП «Волинь-Плюс» (код ЄДРПОУ 35717639), ПП «Спецкомплектсервіс» (код ЄДРПОУ 36537144), ПП «Фірма МВФ» (код ЄДРПОУ 32881132).

Перевірка була проведена в зв'язку з надходженням постанови від 11.03.2013 року старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Рівненській області підполковника податкової міліції Шаблія В.І.

Результати перевірки оформлені актом №19/17-2714107773 від 19.06.2013 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

п. 138.2, п.138.4, ст. 138, п. 177.1, п. 177.2, 177.4, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) - завищення підприємцем задекларованої суми витрат, внаслідок чого перевіркою донараховано суму податку з доходів фізичних осіб за 2011 р. в сумі 85410,79 грн., та 2012 р. в сумі 38326,59 грн. Всього донараховано 123737,38 грн.;

п. 198.1, п. 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 200 Податкового кодексу України - не підтверджено та підлягає зменшенню податковий кредит на загальну суму 145618 грн., а саме: за квітень 2011 року - 3236 грн., за травень 2011 року - 21600 грн., за червень 2011 року - 9772 грн., за серпень 2011 року - 13000 грн., за вересень 2011 року - 18400 грн., за жовтень 2011 року - 21000 грн., за листопад 2011 року - 21800 грн., за грудень 2011 року - 21800 грн., за січень 2012 року - 15010 грн.

Податковий орган вважає, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами-постачальниками - приватним підприємством «Фірма МВФ», приватним підприємством «Спецкомплектсервіс», є нікчемними і такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат державного бюджету.

До такого висновку податковий орган дійшов, зважаючи на інформацію, надану з матеріалів кримінального провадження №32012190000000004 за фактом вчинення дій за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України - фіктивного підприємництва, а саме створення (придбання) ряду суб'єктів господарювання з ознаками транзитності, фіктивності серед них, зокрема, приватне підприємство "МВФ" (код - 32881132), приватне підприємство "Спецкомплектсервіс" (код - 36537144), з метою прикриття незаконної діяльності реальних суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові-повідомлення рішення №0001561700 від 05.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 154671,72 грн., в тому числі за основним платежем 123737,38 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30934,34 грн., та №0001551700 від 05.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 173371,50 грн., в тому числі за основним платежем 145618 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27753,50 грн.

Слід зазначити, що основними видами діяльності позивача є кур'єрська діяльність, інші індивідуальні послуги.

У квітні 2011 року позивач уклав з приватним підприємством «Фірма МВФ» договір №2 від 01 квітня 2011 року, відповідно до якого приватне підприємство «Фірма МВФ» зобов'язувалось надати послуги з доставки рахунків, квитанцій за послуги електропостачання, за телекомунікаційні послуги, а також забезпечення доставки інших платіжних документів та рекламно-інформаційної продукції побутовим споживачам в межах міста Рівне та всіх населених пунктів Рівненського району.

Виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, а саме: актом прийому-передачі надання послуг від 29 квітня 2011 року на суму 19416,68 грн., в т. ч. ПДВ 3236,11 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року на суму 35479,09 грн., в т.ч. ПДВ 5913,18 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року на суму 73339,72 грн., в т.ч. ПДВ 12223,29 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 30 червня 2011 року на суму 58632,30 грн., в т.ч. ПДВ 9772,05 грн.,

Виконавцем послуг - приватним підприємством «Фірма МВФ» на вищевказані операції з надання послуг виписано позивачу податкові накладні.

У квітні 2011 року позивач заключив з приватним підприємством «Фірма МВФ» договір №3 від 08 квітня 2011 року. Предметом договору є послуги по зняттю показників приладів обліку (лічильника) у побутових споживачів електричної енергії та доставці попереджень побутовим споживачам Замовника.

Виконання цього договору також підтверджується первинними документами, а саме: актом прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року на суму 7204 грн., в т.ч. ПДВ 1200,67 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року на суму 13578 грн., в т.ч. ПДВ 2263 грн.

Виконавцем послуг приватним підприємством «Фірма МВФ» на вищевказані операції з надання послуг виписано позивачу податкові накладні, що підтверджено копіями податкових накладних долучених до матеріалів справи.

Оплату за поставлені послуги позивач здійснив повністю в безготівковому порядку. Факт перерахування коштів підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.08.2013 року приватне підприємство «Фірма МВФ» з 03.01.2013 року перебуває у стані припинення за судовим рішенням.

Таким чином, на момент укладення та виконання договорів з позивачем (квітень - серпень 2011 року) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні відомості щодо перебування у процесі припинення приватного підприємства «Фірма МВФ», отже юридична особа перебувала у стані провадження своєї діяльності на загальних засадах.

У серпні 2011 року позивач уклав з приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» договір №4 від 05 серпня 2011 року. Предметом договору є послуги з доставки рахунків, квитанцій за послуги електропостачання, за телекомунікаційні послуги, а також забезпечення доставки інших платіжних документів та рекламно-інформаційної продукції побутовим споживачам в межах міста Рівне та всіх населених пунктів Рівненського району

У вересні 2011 року позивач уклав з приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» договір №5 від 01 вересня 2011 року. Предметом договору є послуги по зняттю показників приладів обліку (лічильника) у побутових споживачів електричної енергії та доставці попереджень побутовим споживачам Замовника.

Виконання вказаний договорів підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг.

Виконавцем послуг - приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» на вищевказані операції з надання послуг виписано позивачу податкові накладні, що підтверджено копіями податкових накладних, долучених до матеріалів справи.

Оплату за поставлені послуги позивач здійснив повністю в безготівковому порядку. Факт перерахування коштів підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.08.2013 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні відомості щодо перебування у процесі припинення приватного підприємства «Спецкомплектсервіс», отже, на момент укладення та виконання договорів з позивачем серпень 2011 року - січень 2012 року) юридична особа перебувала у стані провадження своєї діяльності на загальних засадах.

Судом першої інстанції встановлено, що придбані послуги у Приватного підприємства «Фірма МВФ» та Приватного підприємства «Спецкомплектсервіс» були використані позивачем в межах господарської діяльності при виконанні господарських зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання, зокрема Публічним акціонерним товариством «АЕС Рівнеобленерго», Товариством з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр», Приватним підприємством «Партнер Профі», Публічним акціонерним товариством «Рівнегаз».

Так, надання послуг вказаним підприємствам підтверджується актами прийому-передачі цих послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність здійснених господарських операцій.

Щодо тверджень податкового органу про нікчемність укладених правочинів колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Проте, податковим органом не доведено, що сторони, укладаючи вказані вище угоди, мали умисел на укладення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, такою, як несплата податків.

Колегія суддів враховує, що порушене кримінальне провадження №32012190000000004 за фактом вчинення дій за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України - фіктивного підприємництва. Але, оскільки вирок у кримінальній справі відсутній, то на даний час відсутні підстави вважати доведеним факт фіктивного підприємництва.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявність кримінального провадження не являється доказом, що свідчить про безумовне вчинення ФОП ОСОБА_7 безтоварних операцій в співучасті з Приватним підприємством «Фірма МВФ» та Приватним підприємством «Спецкомплектсервіс".

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до пункту 177.1. статі 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.4. цієї ж статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В пункті 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до пункту 138.4. статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту виникає лише за умови наявності документального підтвердження факту здійснення господарських операцій первинними документами та податковими накладними, виписаними особами зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані приватним підприємством «Фірма МВФ» та приватним підприємством «Спецкомплектсервіс» відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та містять всі необхідні реквізити, передбачені законом.

У разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи, що саме по собі не тягне таких наслідків для іншого платника.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Постанова суду прийнята з повним дослідженням всіх матеріалів справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 АДРЕСА_1

3- відповідачу Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Приходька,1а,м. Здолбунів,Рівненська область,35705