Ухвала

від 26.09.2013 по справі 801/5458/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5458/13-а

26.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

при секретарі судового засідання Карпової І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика"- Полєтаєва Ганна Іванівна, довіреність № б/н від 04.03.13

представник відповідача, Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів - Котлярова Олена Валеріївна, довіреність № 670/10/10-24 від 09.09.13

розглянувши матеріали справи № 801/5458/13-а за апеляційною скаргою Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 18.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика" (вул. 9 Травня, 49,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (вул. Д.Ульянова, 2 Б,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 801/5458/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 07.05.2013 №000050203.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу, просив задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим ДПС було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, та податку на додану вартість за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фірма Радіус Інвест» за результатами якої складено акт від 18.04.2013 року № 000053/01-05-22-03/05468050.

Відповідно до висновків вказаного акта, перевіркою встановлено порушення: п.п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2012 року у сумі 28600,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Фірма Радіус Інвест» .

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року № 000050203, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42900,00грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 28600,00 грн., та за штрафними санкціями в розмірі 14300,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що, при проведені перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач, дійшов необґрунтованих висновків щодо донарахування грошового зобов'язання з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки від 18.04.2013 року № 000053/01-05-22-03/05468050, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період травень 2012 року по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Фірма Радіус Інвест» встановлено його завищення на суму 28599,99 грн.

Під час перевірки було використано акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ № 28/23-1/37517328 від 24.07.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма Радар Інвест» за лютий, травень 2012 року та постанову про призначення перевірки діяльності ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика» по кримінальному провадженню №32012100130000003 щодо ТОВ «Компанія «Дельта груп інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України (вх.№434/7 від 04.04.2013р.).

Так , за результатами такої перевірки встановлено, що ТОВ «Фірма Радіус Інвест» за лютий, травень 2012 року, відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання, що зазначені в Додатку 1 до акта перевірки, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. У ТОВ «Фірма Радіус Інвест» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 14.06.2012 року.

Проведеними заходами встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось, про що складено акт та довідку про не встановлення місцезнаходження.

В зв'язку з наведеними висновками перевірки контрагента позивача, в акті перевірки позивача робиться висновок, що ТОВ «Фірма Радіус Інвест» безпідставно виписані податкові накладні по операціях з постачання товару на адресу покупця ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика», які фактично не здійснювались, та не можуть розглядатися у якості належного підтвердження податкових зобов'язань ТОВ «Фірма Радіус Інвест» оскільки ці податкові накладні не мають статус юридично значимих, чим порушують п.187.1 ст.187, п.201.7 ст.201 ПК України.

Відсутність товарно-транспортних документів з місця відвантаження свідчить, що фарба силіконова Ceresit, що є предметом угод ТОВ «Фірма Радіус Інвест» та ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика», а також відсутність документального підтвердження надання послуг з перевезенням фарби силіконової Ceresit від ТОВ «Фірма Радіус Інвест» м. Переяслав-Хмельницка до ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" м. Євпаторія фактично не підтверджує факт постачання фарби силіконової Ceresit.

Отже, висновок акту перевірки позивача про заниження ним податку на додану вартість за червень 2012 року робиться на підставі даних перевірки контрагента ТОВ «Фірма Радіус Інвест».

Крім того, в акті перевірки зазначено про ненадання договору про повну матеріальну відповідальність, згідно до якого керівник підприємства, який за довіреністю отримував фарбу, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених матеріальних цінностей та звіт про використання коштів, виданих на відрядження до міста Переяслав-Хмельницька на отримання фарби селіконової.

Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фірма Радіус Інвест» підтверджується укладеним між позивачем та зазначеним контрагентом договором, виписаними на його виконання податковими накладними,видатковими накладними, банківськими виписками.

Так, 01.03.2013 року позивачем укладено з вищенаведеним контрагентом договір поставки № 0103-2, відповідно до якого ТОВ «Фірма Радіус Інвест» позивачу поставлялася фарба силіконова Ceresit СТ-48, що підтверджується виписними на адресу позивача ТОВ «Фірма Радіус Інвест» податковими накладними: № 73 від 15.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн., № 74 від 15.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн., № 81 від 16.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн. та видатковим накладними № РН-150503 від 15.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн., № РН-150504 від 15.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн., № РН-160502 від 16.05.2012 на загальну суму 57200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9533,33 грн.

Оплату за поставлений товар здійснено у безготівковій формі що підтверджується виписками банку, які містяться у матеріалах справи.

До вищевказаного договору було також укладено додаткову угоду № 01 від 01.03.2012 року між ТОВ «Фірма Радіус Інвест» (Постачальник) та позивачем (Покупець) відповідно до умов якого відвантаження товару відбувається шляхом самовивозу товару Покупцем зі складів Постачальника, або шляхом доставки товару Постачальником до складу Покупця , або іншим способом за домовленістю сторін.

Отриману фарбу силіконову Ceresit було повністю використано підприємством у своїй господарській діяльності для ремонту належного ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика» об'єкту нерухомості - фабрики з прибудовою виробничих та адміністративних приміщень з торгово-виставочним залом продукції фабрики, загальною площею 6760,5кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 49.

01.05.2013 року позивачем (замовник) укладено з ТОВ «Трейд Лайн М» (підрядник) договір підряду № 01/01/05, згідно до якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника ремонтно-будівельні роботи і здати результат робіт, а замовник сплатити їх .

Сторонами 31.05.2013 року було складено довідку про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2013 року (ремонт фасаду), акт приймання виконаних будівельних робіт, з визначенням вартості робіт у розмірі 24 000 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 4000 грн.; ТОВ «Трейд Лайн М» на адресу позивача виписано податкову накладну на ремонт фасаду будівлі № 15670 від 31.05.2013 року, а також рахунок на оплату №50 від 07.06.2013 року на загальну суму у розмірі 24 000 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 4000 грн.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Отже, згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим Кодексом не передбачено.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагента позивача.

Та обставина, що податковим органом складено акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила заниження ПДВ) контрагент позивача не знаходився за юридичною адресою, не мав необхідних умов для здійснення господарської операції з позивачем у травні 2013 року, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цим підприємством.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угода з контрагентом позивача недійсною не визнавался. Підстави вважати її нікчемнимною відсутні.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Що стосується висновку акту перевірки щодо відсутності документів, що засвідчують транспортування в підтвердження факту передачі товару від ТОВ «Фірма Радіус Інвест» до позивача, то суд зазначає, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. N 363, товарно-транспортні накладні - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тому для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково використовувати товарно-транспортні накладні. Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. N 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Враховуючи, що відповідачем не доводилося, що витрати на доставку фарби силіконової, яку було отримано позивачем, він відносив до валових витрат, не має необхідності для надання товарно-транспортних накладних, як підтверджуючих цю обставину.

Також, колегія суддів вказує, що відсутність товарно-транспортних накладних поряд з іншими документами первинного бухгалтерського обліку, які наявні у позивача, не свідчить сама по собі про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Фірма" не мали реального характеру.

Доводи викладені у апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого правового підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від18.06.13 у справі № 801/5458/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна