Постанова

від 01.10.2013 по справі 910/8355/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 910/8355/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Колос" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі№ 910/8355/13 господарського суду міста Києва за позовомселянського (фермерського) господарства "Колос" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" простягнення 124 559, 79 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Бабенко О.В. - голова

від відповідача: Санін А.О., дов. від 23.02.2012

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року селянське (фермерське) господарство "Колос" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" про стягнення грошових коштів у сумі 124 559, 79 грн., з яких: 71 677, 47 грн. - сума заборгованості за договорами купівлі-продажу урожаю № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р. та 52 882, 32, грн. - сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаних договорів в частини визначення та сплати позивачу складових ціни товару - премій за пивоварний ячмінь та його вирощування, які позивач розрахував, як різницю між визначеною сторонами в накладних вартістю однієї тони ячменю та середніми закупівельними цінами на ячмінь в 2008-2009р.р., визначеними Головним управлінням статистики у Харківській області.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" на користь селянського (фермерського) господарства "Колос" 71 677,47 грн. боргу, 50 349,08 грн. пені та 2440, 53 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що позивач належним чином довів факт порушення відповідачем своїх обов'язків по оплаті товару, поставленого за умовами договорів купівлі-продажу урожаю, однак при розрахунку суми пені не врахував положення пунктів 5.1. договорів, якими встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий, Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Колос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 245, 60 грн.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача премій за пивоварний ячмінь, передбачених умовами договорів купівлі-продажу урожаю № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р., оскільки зобов'язання по сплаті відповідачем премії за пивоварний ячмінь за договором № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. припинили свою чинність після підписання сторонами протоколу про залік взаємних однорідних вимог від 01.09.2008р., а додатковою угодою від 01.12.2009р. про визначення ціни до Договору № 16/Х-У-2009 сторони визначили кінцеву ціну товару - пивоварного ячменю, до складу якої входили і премії за пивоварний ячмінь, що виключає нарахування премій понад кінцеву ціну, узгоджену сторонами в додатковій угоді.

Відмовляючи у стягнення пені, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, вимога про стягнення пені, яка не сформульована як самостійна, не містить окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком стягнення основного боргу, також не може бути задоволена.

В касаційній скарзі селянське (фермерське) господарство "Колос" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись при цьому на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 25.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (покупець, відповідач) та селянським (фермерським) господарством "Колос" (продавець, позивач) укладено договір купівлі-продажу урожаю № 4/Х-У-2008 (далі за текстом - договір-1), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач - прийняти й оплатити пивоварний ячмінь сортів Джерзей.

На виконання умов вказаного договору позивач 01.09.2008р. відповідно до накладної № 01 від 01.09.2008р. поставив, а відповідач згідно довіреності № 121 від 01.09.2008р. прийняв ячмінь пивоварний Джерзей (далі за текстом - товар) у кількості 186,214 тон на загальну суму 189 938,28 грн.

Крім того, 18.03.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (покупець, відповідач) та селянським (фермерським) господарством "Колос" (продавець, позивач) укладено договір купівлі-продажу урожаю № 16/Х-У-2009 (далі за текстом - договір-2), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач - прийняти й оплатити пивоварний ячмінь сортів Ксанду.

На виконання умов договору-2 позивач 22.09.2009р. відповідно до накладної № 01 від 22.09.2009р. поставив, а відповідач згідно довіреності № 439 від 22.09.2009р. прийняв ячмінь 1 класу Ксанду (далі за тексом - товар) у кількості 81,997 тон (ціна за 1 тону без ПДВ - 500 грн., з ПДВ - 600 грн.) на загальну суму 49 198,20 грн.

Статтею 665 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій пунктом 2.1. договору-1 сторони погодили, що ціна товару є динамічною і визначається за формулою: Р = FB + PCS + МВР, де "Р" - остаточна ціна партії товару і розраховується на кожну партію товару окремо; "FB" - ціна партії товару - фуражного ячменю, визначається і сплачується відповідачем протягом десяти банківських днів з моменту здійснення позивачем передачі товару відповідачу; "PCS" - премія за вирощування пивоварного ячменю з сертифікованого насіння, визначається з врахуванням параметрів якості товару згідно п.1.2 цього договору і сплачується відповідачем протягом десяти банківських днів з моменту здійснення позивачем передачі товару відповідачу; "МВР" - премія за пивоварний ячмінь, розраховується залежно від якісних показників пивоварного ячменю згідно п.1.2 цього договору і ситуації, що склалася на ринку пивоварного ячменю в Україні, визначається і сплачується відповідачем до 25.09.2008р.

Згідно з п. 2.4. договору-1 підписання покупцем (відповідачем) товарних накладних, оплата рахунків-фактур означає узгодження сторонами ціни без укладання додаткової угоди.

Натомість відповідно до пункту 2.1. договору-2 ціна товару є динамічною і визначається за формулою: Р = FB + PCS + МВР, де "Р" - остаточна ціна партії товару і розраховується на кожну партію товару окремо; "FB" - ціна фуражного ячменю; "PCS" - премія за вирощування пивоварного ячменю з сертифікованого насіння, залежить від якості товару відповідно до п. 1.2. даного договору, що максимально може становити еквівалент 18 доларів США (враховуючи НДС) на одну тонну на день оплати; "МВР" - премія за пивоварний ячмінь, розраховується залежно від ситуації, що склалася на ринку пивоварного ячменю в Україні на 01.10.2009р. та від якісних показників пивоварного ячменю згідно з п. 1.2 цього Договору. Остаточна ціна на кожну партію товару (Р) визначається і сплачується покупцем станом на 01.10.2009р.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті поставленого за договорами № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р. товару на суму 71 677,47 грн. При цьому, заявлена позивачем до стягнення сума становить не визначену в підписаних сторонами накладних вартість товару, факт оплати якої не заперечується позивачем, а є сумою премій за пивоварний ячмінь та його вирощування, розрахованою позивачем як різниця між визначеною в накладних № 01 від 01.09.2008р. та № 01 від 22.09.2009р. вартістю однієї тони ячменю та середніми закупівельними цінами на пивоварний ячмінь станом, визначеними згідно довідки Головного управління статистики у Харківський області № 43102/55 від 28.02.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У зв'язку з цим судом апеляційної інстанцій встановлено, що в день поставки товару за договром-1 - 01.09.2008р. між сторонами вказаного договору було підписано протокол про залік взаємних вимог від 01.09.2008р., згідно якого сторони дійшли згоди про погашення взаємних вимог за договором № 4/Х-П-2008 від 26.11.2007р., за яким відповідач є кредитом, а позивач - боржником, та договором-1, за яким відповідач є боржником, а позивач - кредитором в розмірі 143 125,29 грн.. Крім того, 02.09.2008р. відповідач сплатив залишок боргу за договором-1 в сумі 46812,99 грн., перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок позивача, що не заперечує і сам позивач.

Натомість, згідно умов договору-2 (пп. б п. 2.4.) кінцева ціна (Р) за товар мала бути встановлена 01.10.2009р. та затверджена Додатковою угодою, у зв'язку з чим 01.12.2009р. сторонами підписано додаткову угоду про визначення ціни до договору-2, якою сторони погодили змінити ціну поставленого за накладною № 01 від 22.09.2009р. товару та визначили, що нова ціна товару за тону з урахуванням ПДВ становить 950,00 грн., а загальна вартість поставленого за вказаною накладною товару - 77 897,15 грн.

Згідно з п.п. 2, 6 зазначеної додаткової угоди, сума загальної вартості товару - 77 897,15 грн. включає як вартість партії товару, так і усі можливі премії і доплати, а вказана в додатковій угоді ціна товару є остаточною та не підлягає зміні чи коригуванню, окрім як на підставах, визначених Договором 2, тобто шляхом підписання відповідної додаткової угоди. Однак, в матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами будь-яких інших додаткових угод до договору-2 щодо погодження іншої, ніж погодженої в Додаткові угоді від 01.12.2009р. ціни товару - 950,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ. При цьому, факт оплати товару, поставленого позивачем за накладною № 1 від 22.09.2009р., в розмірі його вартості, визначеній вказаною накладною, позивачем не заперечується.

Таким чином, врахувавши встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та предмет позову у даній справі, що стосується стягнення премій за пивоварний ячмінь та його вирощування в розмірі, що дорівнює різниці між визначеною у накладних від 01.09.2008 та від 22.09.2009р. вартістю однієї тони ячменю та середніми закупівельними цінами на пивоварний ячмінь у 2008-2009р.р. по Харківській області, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача премій за пивоварний ячмінь, передбачених умовами договорів купівлі-продажу урожаю № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р. з огляду на наступне.

По-перше, сторони підписавши між собою протокол про залік взаємних вимог від 01.09.2008р. дійшли згоди (пункти 2, 3 Протоколу), що вони з моменту набуття чинності даного протоколу не пов'язані між собою будь-якими правами та зобов'язаннями за договорами, вимоги за якими зараховані даним протоколом, та не мають одна до одної взаємних претензій. Тобто, як вірно вказано судом апеляційної інстанції, зазначеним протоколом сторони фактично погодили, що з 01.09.2008р. (дата підписання протоколу) всі зобов'язання за договором-1, в тому числі і по сплаті відповідачем премії за пивоварний ячмінь, є такими, що припинили свою чинність, а отже, після підписання даного протоколу у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача премії за пивоварний ячмінь.

Крім того, виходячи з умов п. 2.4. договору-1 факт підписання сторонами накладної № 01 від 01.09.2008р свідчить про узгодження сторонами ціни товару в розмірі його вартості, визначеній вказаною накладною.

По-друге, додатковою угодою від 01.12.2009р. про визначення ціни до Договору № 16/Х-У-2009 від 01.12.2009р. сторони визначили кінцеву ціну товару - пивоварного ячменю, яка є остаточною та не підлягає зміні чи коригуванню та до складу якої згідно п. 2 угоди входили і премії за пивоварний ячмінь, що, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, виключає нарахування премій понад кінцеву ціну, узгоджену сторонами в додатковій угоді.

Разом з тим, посилання позивача на необхідність застосування при розрахунку ціни товару середніх закупівельних цін на ячмінь пивоварний по Харківській області, що склалися на ринку в 2008-2009р.р. є безпідставними, оскільки договори купівлі-продажу урожаю № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р. не передбачали умов щодо визначення ціни за середніми закупівельними цінами, а в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами в додаткових угодах ціни товару на рівні середніх закупівельних цін на пивоварний ячмінь по Харківський області.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості та у зв'язку з цим обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення пені, оскільки за відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, вимога про стягнення пені, яка не сформульована як самостійна та не містить окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком стягнення основного боргу, задоволенню не підлягає.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду, якою рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову, відповідає вимогам закону, а посилання скаржника на порушення норм матеріального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Колос" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі № 910/8355/13 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко