Постанова

від 24.09.2013 по справі 826/12726/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2013 року 11:08 № 826/12726/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алден Консалтинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 №0003432270 та №0003422270 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2013 року № 0003432270 та № 0003422270.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Трейдінг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД», відповідачем не надано. Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні 24 вересня 2013 року адміністративний позов не визнав, свої доводи виклав в письмових запереченнях проти позову, які співпадають з висновками акта від 03 квітня 2013 року № 185/1-22-70-37558631 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алден Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37558631) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Токмак Трейдінг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» за весь період взаємовідносин.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне

На підставі направлення від 26 березня 2013 року № 947722-70 та наказу від 25 березня 2013 року № 861 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, на виконання листів ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 13 лютого 2013 року № 555/7/07-2/3 та від 08 січня 2013 року № 66/7/07-2/3 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Алден Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37558631) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Токмак Трейдінг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» за весь період взаємовідносин, за результатом якої складено акт від 03 квітня 2013 року № 185/1-22-70-37558631.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 36 099,00 грн. а саме по періодах II - III квартали 2011 року у сумі 36 099,00 грн.:

- пунктів 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Алден Консалтинг» завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 31 390.00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 31 390,00 грн. а саме по періодах: у вересні 2011 року у сумі 31 390,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 квітня 2013 року № 0003432270 згідно з пунктом 2 пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 пункту 123.1. статті 123 розділу II Податкового кодексу України за порушення підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 36 099,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 квітня 2013 року № 0003422270 згідно з пунктом 2 пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 пункту 123.1. статті 123 розділу II Податкового кодексу України за порушення пунктів 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39238,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 31 390,00 грн., за штрафними санкціями - на суму 7848,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача від 12 липня 2013 року № 9507/6 - без задоволення (копія рішення Міністерства доходів і зборів України від 31 липня 2013 року № 8014/6/99-99-10-01-15 міститься в матеріалах справи).

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Токмак Трейдінг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 18 серпня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Трейдінг» укладено Договір № 9 про надання послуг з доставки вантажів.

Згідно умов Договору вантаж - це документи та зразки продукції третіх осіб з моменту прийняття уповноваженим представником Виконавця до здачі Замовнику.

На виконання умов Договору між позивачем та контрагентом укладені акти надання послуг від 27 вересня 2011 року № 7/09 та від 31 серпня 2011 року № 8/08.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Трейдінг» виписано рахунки на оплату послуг від 31 серпня 2011 року № 8/08 та від 27 вересня 2011 року № 27-1/09 та виписані податкові накладні № 11 від 27 вересня 2011 року та № 15 від 31 серпня 2011 року.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківських рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи.

На підтвердження виконання умов Договору від 18 серпня 2011 року № 9 позивачем надано копії товарно-транспортних накладних від 12 вересня 2011 року, від 25 серпня 2011 року, від 25 липня 2011 року, від 19 серпня 2011 року, від 08 серпня 2011 року, від 09 серпня 2011 року, від 29 серпня 2011 року, від 01 серпня 2011 року.

Крім цього, матеріали справи свідчать, що 12 серпня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД» укладено Договір про надання юридичних послуг № 12-08.

Позивачем надано копії Додатків № 1 від 31 серпня 2011 року та № 2 від 26 вересня 2011 року до Договору від 12 серпня 2011 року № 12-08.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД» виписано рахунки на оплату послуг від 31 серпня 2011 року № 22/08 та від 26 вересня 2011 року № 26-1/09 та виписані податкові накладні № 19 від 31 серпня 2011 року та № 11 від 26 вересня 2011 року.

На виконання умов Договору між позивачем та контрагентом укладені акти надання послуг від 31 серпня 2011 року № 22/08 та від 29 вересня 2011 року № 29-1/09.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківських рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Токмак Трейдінг» та ТОВ «Укр-Імпеірал ЛТД» у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що ТОВ «Токмак Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37269433) зареєстровано Шевченківською районною в м. Києві Державною адміністрацією за № 10741020000037824 від 05 жовтня 2010 року та знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС. На дату написання акту товариство має стан - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей». Станом на дату написання акту перевірки засновником та директором був ОСОБА_2.

Спростовуючи позовні вимоги представником відповідача надано суду копію вироку Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, в якому зазначено: «На початку вересня 2010 року на прохання невстановленої особи ОСОБА_2 погодився зареєструвати в органах державної влади на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Токмак Трейдінг». 11 вересня 2010 року ОСОБА_2, домовившись з невстановленою слідством особою, прибув приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 У Приватного нотаріуса ОСОБА_1, ОСОБА_2 на прохання невстановленої слідством особи, повідомив йому, що має намір зареєструвати ТОВ «Токмак Трейдінг» і запропонував нотаріусу нотаріально засвідчити його підпис у статуті вказаного товариства. Потім, достовірно усвідомлюючи, що зареєстроване на його ім'я підприємство буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом статут ТОВ «Токмак Трейдінг», незаконно набувши статус його засновника…»

Згідно вироку Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів громадян. Міру запобіжного заходу обрано у вигляді підписки про невиїзд постійного місця проживання.

Суд звертає увагу, надані позивачем документи, а саме: Договір № 9 про надання послуг з доставки вантажів, акти надання послуг від 27 вересня 2011 року № 7/09 та від 31 серпня 2011 року № 8/08, рахунки на оплату від 31 серпня 2011 року № 8/08 та від 27 вересня 2011 року № 27-1/09 та податкові накладні № 11 від 27 вересня 2011 року та № 15 від 31 серпня 2011 року підписані ОСОБА_2. Водночас, як свідчить вирок Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, останній з моменту реєстрації товариства жодних дій від імені та як засновок (директор) ТОВ «Токмак Трейдінг» не вчиняв, договори не укладав, в актах не розписувався.

При цьому, позивачем зазначено, що послуги щодо перевезення вантажів придбавались останнім для надання послуг третім контрагентам, зокрема, надані договори на проведення сертифікації, акти здачі-приймання робіт за вказаними договорами, рахунки на оплату, сертифікати відповідностей, водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що надані у подальшому послуги з проведення сертифікації безпосередньо пов'язані із виконанням Договору № 9 про надання послуг з доставки вантажів.

Слід звернути увагу, що доказів передачі товарів (послуг) від ТОВ «Токмак Трейдінг» позивачу та інших контрагентам суду не надано, договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують зберігання товарів також не надано суду.

На думку суду позивачем не доведено мету та необхідність отримання від ТОВ «Токмак Тредінг» послуг з перевезення вантажів.

Крім цього, з актів надання послуг не вбачається, яким чином відбувалось завантаження, відвантаження та саме перевезення вантажу (відсутні відомості про автомобілі, водіїв тощо).

Таким чином, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б давали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Токмак Трейдінг» у перевезенні вантажів контрагентам позивача, при цьому, не дають змогу ідентифікувати особу, якою підписувались Договір № 9 про надання послуг з доставки вантажів, акти надання послуг від 27 вересня 2011 року № 7/09 та від 31 серпня 2011 року № 8/08, рахунки на оплату від 31 серпня 2011 року № 8/08 та від 27 вересня 2011 року № 27-1/09 та податкові накладні № 11 від 27 вересня 2011 року та № 15 від 31 серпня 2011 року, оскільки як вже зазначалось згідно вироку Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року останній з моменту реєстрації товариства жодних дій від імені та як засновок (директор) ТОВ «Токмак Трейдінг» не вчиняв, договори не укладав, в актах не розписувався.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Токмак Трейдінг» носять реальний характер, а послуги з перевезення ТОВ «Токмак Трейдінг» використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

В частині взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД» суд дійшов наступних висновків.

Згідно акту перевірки ТОВ «Укр-Імперіал ЛІД» (код ЄДРПОУ 37745689) зареєстровано Дарницькою районною в м. Києві Державною адміністрацією за № 10741020000037824 від 05 жовтня 2010 року та знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС. На дату написання акту товариство мало стан - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС за результатами відпрацювання місцезнаходження підприємства ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» не встановлено. Також встановлено відсутність у ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» (код ЄДРПОУ 37745689) будь-яких основних засобів, відповідного персоналу, виробничих активів, офісних, складських та виробничих Приміщень, транспортних засобів та інших умов для ведення господарської діяльності.

Матеріали справи містять копію допиту гр. ОСОБА_3 (Допитаний в кості свідка по кримінальній справі №52-2477 засновник та керівник ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» гр. ОСОБА_3 пояснив, що зареєстрував підприємство на прохання свого знайомого, наміру вести діяльність не мав, будь-які фінансово-господарські документи ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» по взаємовідносинам з контрагентами не підписував).

Судом встановлено, що укладений 12 серпня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД» Договір про надання юридичних послуг № 12-08 підписаний директором ТОВ «Алден Консалтинг» та директором ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» гр. ОСОБА_3.

При цьому, позивачем зазначено, що юридичні послуги отримані ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» позивачем для подальшого їх використання при надання послуг третім контрагентам, зокрема, надані договори на проведення сертифікації, акти здачі-приймання робіт за вказаними договорами, рахунки на оплату, сертифікати відповідностей. Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що надані у подальшому послуги з проведення сертифікації безпосередньо пов'язані із виконанням Договору № 12-08 від 12 серпня 2011 року.

На думку суду, позивачем не доведено мету та необхідність отримання від ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» послуг з перевезення вантажів.

Судом не встановлено зв'язок між придбання юридичних послуг позивачем у ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» та їх подальше використання при наданні послуг з проведення сертифікації іншим контрагентам.

Таким чином, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б давали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» у наданні юридичних послуг позивачу з їх подальшим використанням останнім для надання послуг з сертифікації іншим контрагентам.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ ««Укр-Імперіал ЛТД»» носять реальний характер, а послуги використані позивачем в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Суд враховує посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності платника податків,однак зауважує, що даний принцип не може бути застосований при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у разі недоведеності реальності господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю такого платника податків.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2013 року № 0003422270 є правомірним.

В частині висновків Акта перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Судом вже зазначалось, що надані позивачем первинні документи не свідчать про реальність господарських відносин між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Трейдінг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імперіал ЛТД», не підтверджують придбання послуг та їх подальше використання в межах власної господарської діяльності.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алден Консалтинг» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2013 року.