Рішення

від 03.06.2013 по справі 522/9291/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

03.06.2013

Справа № 522/9291/13-ц

Провадження № 2/522/7834/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ «Продмашторг» про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по договору купівлі-продажу немайнових прав засновника від 15 лютого 2012 року у сумі 500 грн., а також моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Позивачка обґрунтовує вимоги тим, що між нею та ОСОБА_2 15 лютого 2012 року був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 отримав у власність майнові права засновника на ТОВ «Продмашторг». За умовами зазначеного договору продаж вищезазначених майнових прав засновника на приватне підприємство за погодженням сторін вчиняється за 1 000 грн.

Також вказує, що за усною домовленістю між сторонами 50 відсотків вищезазначеної суми вона отримала до підписання договору купівлі-продажу, а залишок вона повинна була отримати після вчинення правочину та підписання Акту передачі установчих документів та звітної документації.

16 лютого 2012 року ОСОБА_2 здійснив реєстрацію своїх прав в ЄДР та отримав всі установчі документи та звітну документацію, касову книгу підприємства та інші бухгалтерські документи, що підтверджується актом прийму-передачі документів.

Однак решту суми ОСОБА_1 так і не отримала, тобто ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищевказаним договором не виконав.

Також ОСОБА_1 зазначає, що неправомірними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, які вона зазнала внаслідок невиконання зобов'язань. Тому заподіяну моральну шкоду вона оцінює в 50 000 грн.

В подальшому, з зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму у розмірі 153 315 грн., та зазначає, що однією із істотних умов вищевказаного договору купівлі-продажу було те, що підприємство не має необлікового майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, не має невиконаних зобов'язань перед бюджетом, не має заборгованості по податкам та обов'язковим державним платежам, та що на протязі усього періоду існування Підприємство здійснювало господарську діяльність на настання реальних наслідків, та не було задіяне у схемах заниження податкових зобов'язань, і не формувало штучно податковий кредит. Проте згодом на юридичну адресу ТОВ «Продмашторг» поштою з Державної Податкової Інспекції у Комінтернівському районі Одеської Області надійшов Акт перевірки від 14 лютого 2012 року, згідно з яким були встановлені порушення: ч. 1,5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, в результаті чого правочини виражені в укладанні угод між ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг» та ТОВ «Гржданпромспецпроект» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, а також встановлено порушення ТОВ «Продмашторг» п.198.3 ст. 198 та п. 201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, зазначені в первинній позовній заяві та просив суд задовольнити позов. Зустрічні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що ОСОБА_2 був повідомлений про проведення перевірки та відповідний акт перевірки від 14 лютого 2012 року Державною Податковою Інспекцією у Комінтернівському районі Одеської Області, а також йому був наданий висновок №6148/6149 економічного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09 липня 2012 року по листу ТОВ «Продмашторг».

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Позов ОСОБА_1 не визнав. Зазначив, що на момент здійснення правочину ОСОБА_1 знала про існування Акту перевірки та про висновки, яких дійшов у зазначеному Акті інспектор-ревізор, проте навмисно приховала ці факти з метою укладення договору купівлі-продажу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та визнання такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонді), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №241, за умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Продмашторг», у розмірі 1 000 грн., що становить 100 % статутного капіталу (фонду) товариства, а ОСОБА_2 в свою чергу зобов'язався прийняти цю частку та сплатити за неї грошову суму в розмірі та в порядку визначеному цим Договором.

Майнові права на ТОВ «Продмашторг» належали ОСОБА_1 на підставі Статуту Підприємства, зареєстрованого Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 27 жовтня 2010 року, за №1 538 102 0000 015971.

За усною домовленістю між сторонами 50 відсотків вищезазначеної суми ОСОБА_1 отримала до підписання договору купівлі-продажу, а залишок вона повинна була отримати після вчинення правочину та підписання Акту передачі установчих документів та звітної документації.

16 лютого 2012 року ОСОБА_2 здійснив реєстрацію своїх прав в ЄДР та отримав всі установчі документи та звітну документацію, касову книгу підприємства та інші бухгалтерські документи, що підтверджується актом прийму-передачі документів.

Однак ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 за продаж майнових прав засновника на ТОВ «Продмашторг», суму грошових коштів у розмірі 500 грн., що становить 50 % оговореної суми, решту коштів вона не отримала, тобто ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищевказаним договором не виконав, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні. Тому вимоги ОСОБА_1 щодо сплати на її користь заборгованості у розмірі 500 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди, то за п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Твердження ОСОБА_1, що їй неправомірними діями ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, є цілком недоведеним, так як на підтвердження цих вимог нею не надано жодного доказу. Тому дана частина позовних вимог ОСОБА_1 є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні також встановлено, що на підставі наказу від 30 січня 2012 року №52, відповідно до п. 79.1 ст. 79 та пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України було проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Продмашторг», за результатами якої був складений Акт від 14 лютого 2012 року за № 133/22/337301728 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмашторг» (код ЄДРПОУ 37301728) з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК» (код ЄДРПОУ 35179825) за період квітень, травень, червень 2011 року, ПП «Антре Ендвертайзінг» (код ЄДРПОУ 32086932) за період квітень 2011 року та з ТОВ «Гражданпромспецпроект» (код за ЄДРПОУ 36502478) за період липень, серпень 2011 року».

Відповідно до Висновку зазначеного акта перевіркою встановлено порушення: ч. 1,5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, в результаті чого правочини виражені в укладанні угод між ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Едвертайзінг» та ТОВ «Гржданпромспецпроект» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, а також встановлено порушення ТОВ «Продмашторг» п. 198.3 ст. 198 та п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Однак в судовому засадні встановлено що 01 квітня 2011 року між ТОВ «Продмашторг» були укладені типові договори на придбання товару з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Ендвертайзінг» та 01 липня 2011 року з ТОВ «Гражданпромспецпроект», відповідно до умов яких в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник замовляє, а постачальник постачає товари, номенклатура та кількість яких визначається згідно видаткових та податкових накладних. Оплата за поставлений товар постачальником здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. Дані договори вступили в силу з моменту їх підписання та діють до виконання сторонами своїх зобов'язань по даним договорам.

На доведення фактів щодо виконання вищезазначених договорів, переміщення товарів які постачалися, виконання розрахунків за товар та сплати податкових зобов'язань до бюджету по спірним операціям, відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку підприємства, подальше використання придбаних товарів у своїй господарської діяльності та правильне декларування ТОВ «Продмашторг» податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за період, що перевірявся, до суду було надано: копії платіжних доручень ТОВ «Продмашторг», копії податкових накладних, видаткових накладних, товаротранспортних накладних отриманих від ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Ендвертайзінг», ТОВ «Гражданспецпроект», журнали ордери по рахунку 631 в розрізі контрагентів за період 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Продмашторг» за період липень-серпень 2011 року; копії карток 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками ТОВ «Продмашторг» за період липень-серпень 2011 року; копії податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Продмашторг» за період липень-серпень 2011 року; копії оборотньо-сальдових відомостей та журналів-ордерів ТОВ «Продмашторг» по рахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; копії оборотньо-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» за період липень-серпень 2011 року; копії видаткових накладних виписаних ТОВ «Продмашторг» на одержувачів товару при реалізації товару та довіреності на отримання товару; копії податкових накладних виписаних ТОВ «Продмашторг» на одержувачів товару при реалізації товару.

До того ж, на підтвердження протиправності та необґрунтованості висновків, зроблених в Акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі від 14 лютого 2012 року за № 133/22/37301728 до суду надано Висновок № 6148/6149 економічного дослідження по листу ТОВ «Продмашторг» від 09 липня 2012 року, який складений Одеським НДІ судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання.

Відповідно до вимог ст. 612, 625. 626 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і при простроченні виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 662 та 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у встановлений у договорі строк.

Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків, що твердження ОСОБА_2 про те, що ТОВ «Продмашторг» здійснював фіктивні правочини та такі що не направлені на настання реальних наслідків по взаємовідносинам ТОВ «Продмашторг» з ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Ендвертайзінг» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» за період липень-серпень 2011 року, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, які також були у розпорядженні ДПІ у Комінтернівському районі при проведенні вище зазначеної перевірки, з урахуванням специфіки досліджених правовідносин, доведено придбання, реальне переміщення, відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку ТОВ «Продмашторг», та подальше використання у своїй господарській діяльності товарів придбаних у ТОВ «ВСТК», ПП «Антре Ендвертайзінг» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», а також правильність декларування ТОВ «Продмашторг» податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за правовідносинами з по взаємовідносинам ТОВ «Продмашторг» з вказаними підприємствами за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Щодо висновків, зроблених в Акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі від 14 лютого 2012 року за № 133/22/37301728, то їх необгрунтованість доведена у Висновку № 6148/6149 економічного дослідження по листу ТОВ «Продмашторг» від 09 липня 2012 року, який складений Одеським НДІ судових експертиз Міністерства Юстиції України, та який не спростовано відповідачем за зустрічним позовом.

Таким чином, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та визнання такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., ст.ст. ст. ст. 203, 215, 228, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 655, 662, 663, 691 ЦК України, п. 79.1 ст. 79 та пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 11, 57, 60, 88, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонду) від 15 лютого 2012 року у сумі 500 (п'ятсот) грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ «Продмашторг» про відшкодування майнової шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Свячена Ю.Б.