Постанова

від 27.09.2013 по справі 826/12716/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2013 року № 826/12716/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Власна справа" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000175220 та № 0001762220 від 05.04.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів та зборів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05 квітня 2013 року № 0001762220 та № 0001752220.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи, що відповідачем необґрунтовано визначено суми податкових зобов'язань та прийнято податкові повідомлення - рішення поза межами його компетенції як такі, що суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування, правовим нормам, встановленим Податковим кодексом та іншими законами України. Мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неправомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та заниження податку на прибуток підприємств внаслідок здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай», а також зазначено про те, що укладання та виконання договорів відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечував, доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 21 березня 2013 року № 185/22.2.09/35704153 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» (код ЄДРПОУ 35704153) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 21 січня 2013 року за № 59/22-20П та наказу № 427 від 07 березня 2013 року, згідно із підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» (код ЄДРПОУ 35704153) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21 березня 2013 року № 185/22.2.09/35704153.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2, 201.3 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 171886 грн.;

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 202894 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийняті податкове повідомлення - рішення від 05 квітня 2013 року № 0001762220, яким позивачу в порушення вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2, 201.3 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 202578 грн., у тому числі за основним платежем - 171886 грн. та за штрафними санкціями - 30692 грн.; податкове повідомлення - рішення від 05 квітня 2013 року № 0001752220, яким позивачу в порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 210420 грн., у тому числі за основним платежем - 202894 грн. та за штрафними санкціями - 7526 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (копія рішення від 11 червня 2013 року № 913/10/12-1-03 Міністерства доходів і зборів України міститься в матеріалах справи - т. 1, а. с. 74-80).

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Дженіт Флай» (Підрядник) укладено договори від 04 жовтня 2011 року № 410/11, від 01 листопада 2011 року № 111/11, від 03 жовтня 2011 року № 310/11 на розміщення реклами, відповідно до умов яких Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по складанню та розміщенню зовнішньої реклами Замовника на сітілайтах м. Києва (т. 2, а. с. 57-62).

На підтвердження фактичного виконання робіт ТОВ «Дженіт Флай» позивачем долучено до матеріалів справи акти прийому-здачі робіт з розміщення зовнішньої реклами на бігбордах та сітілайтах. Позивачу контрагентом ТОВ «Дженіт Флай» виписано податкові накладні (т. 2, а. с. 107-112).

Як встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Агенство «Віасат» (Підрядник) укладено договори від 01 квітня 2011 року № 104/11, від 02 квітня 2011 року № 204/11, від 04 травня 2011 року № 105/11, від 01 червня 2011 року № 106/11, від 02 червня 2011 року № 206/11, від 03 червня 2011 року № 306/11, від 01 липня 2011 року № 107/11, від 04 липня 2011 року № 207/11, від 01 серпня 2011 року № 108/11, від 02 вересня 2011 року № 209/11, від 02 вересня 2011 року № 109/11, на розміщення реклами, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по складанню та розміщенню зовнішньої реклами Замовника на бігбордах та сітілайтах м. Києва (т. 2, а. с. 63-86). На підтвердження отримання послуг від ТОВ «Агенство «Віасат» позивачем долучено до матеріалів справи акти здачі - прийому робіт. Позивачу контрагентом ТОВ «Агенство «Віасат» виписано податкові накладні (т. 2, а. с. 113-136).

Матеріали справи свідчать, що правові відносини між позивачем та ТОВ «ТПК «Техномашпотач» здійснювались на підставі рахунків-фактур від 01 червня 2011 року № 1/06, від 20 січня 2011 року № 1/20/01, від 24 червня 2010 року № 1/24/06, відповідно до яких позивачу постачались будівельні матеріали, а також канцелярські товари.

На виконання вищезазначених рахунків-фактур ТОВ «ТПК «Техномашпостач» позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні на отримання вказаних товарів. Позивачу контрагентом ТОВ «ТПК «Техномашпотач» виписано податкові накладні (т. 2, а. с. 88-103).

Як встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (Підрядник) укладено наступні договори:

- від 24 листопада 2011 року № 241/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з ремонту на покрівлі будинку за адресою: м. Київ, вулиця Космічна, 4, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 149-151);

- від 02 вересня 2011 року № 209/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з реконструкції покрівлі цеху ЦТК - друга черга, за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, 106, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 152-154);

- від 25 серпня 2011 року № 258/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з капітального ремонту покрівлі в житловому будинку за адресою: м. Українка, проспект Дніпровський, 3, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 155-157);

- від 15 липня 2011 року № 157/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з капітального ремонту між панельних швів в житлових будинках за адресою: м. Українка, вулиця Будівельників, 1, 4, 5; проспект Дніпровський, 3, 4, 6, 8, 10, 16, 18, 20, 21, 23, 25; вулиця Енергетиків, 1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12; вулиця Зв'язку, 2, 5; вулиця Соснова, 8; вулиця Юності, 11, 15, 25, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 158-160);

- від 07 жовтня 2011 року № 710/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з капітального ремонту покрівлі міської ради за адресою: м. Українка, площа Шевченка, 1, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 161-163);

- від 05 вересня 2011 року № 509/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з антикорозійної обробки металоконструкцій за адресою: м. Київ, МЛП Чайка, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 164-166);

- від 01 серпня 2011 року № 108/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з капітального ремонту покрівлі в житловому будинку за адресою: м. Українка, вулиця Соснова, 6, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Підрядником (т. 2, а. с. 167-169).

На підтвердження отримання послуг від ТОВ «Граньстройінвест» позивачем долучено до матеріалів справи акти здачі - прийому робіт. Позивачу контрагентом ТОВ «ТПК «Техномашпотач» виписано податкові накладні (т. 2, а. с. 137-148).

Як встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ПП «Фірма «Володар» укладено наступні договори:

- від 02 липня 2011 року № 027/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з часткового ремонту внутрішніх приміщень за адресою: м. Київ, вулиця Іллінська, 9 (т. 2, а. с. 180-182);

- від 18 червня 2011 року № 180611 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з часткового ремонту покрівлі за адресою: м. Київ, вулиця Т. Яблонського, 2 (т. 2, а. с. 183-185);

- від 21 серпня 2011 року № 19/08/10 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з часткового ремонту покрівлі будинку за адресою: м. Київ, вулиця Т. Яблонського, 2 (т. 2, а. с. 186-187);

- від 09 серпня 2011 року № 098/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з ремонту плоскої покрівлі цеху підприємства «Харківтрансбуд» за адресою: м. Харків (т. 2, а. с. 188-190);

- від 02 липня 2011 року № 027/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з часткового ремонту внутрішніх приміщень за адресою: м. Київ, вулиця Іллінська, 9 (т. 2, а. с. 191-193);

- від 13 травня 2011 року № 135/11 на виконання робіт (послуг), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу з часткового ремонту будинку за адресою: смт Чабани, Київська область, вулиця Машинобудівників, 1 (т. 2, а. с. 194-196).

На підтвердження здійснення замовлення та отримання послуг від ПП «Фірма «Володар» позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків - фактур, акти приймання виконаних підрядних робіт згідно договорів. Позивачу контрагентом ПП «Фірма «Володар» виписано податкові накладні (т. 2, а. с. 170-179). Крім того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи долучено копію акту прийняття виконаних робіт (т. 2, а. с. 179) за 2010 рік, хоча договори з ПП «Фірма «Володар» укладені, починаючи з травня 2011 року. Докази укладення з ПП «Фірма «Володар» договорів у 2010 році в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як свідчать матеріали справи, одним з контрагентів позивача в перевіряємий період було ТОВ «Проммаст Стандарт». Проте, в матеріалах справи не міститься жодних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Проммаст Стандарт».

Суд зазначає, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 12 серпня 2013 року позивача зобов'язано надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте, позивачем не в повному обсязі виконано вказану ухвалу, а саме не надано для долучення до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, які саме рекламні матеріали були розміщені ТОВ «Дженіт Флай», ТОВ «Агенство «Віасат» на сітілайтах та бігбордах, місцезнаходження вказаних сітілайтів, на яких розміщувались зовнішні рекламні матеріали; по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК «Техномашпостач» - не надано жодних доказів чи пояснень стосовно транспортування зазначених в рахунках-фактурах товарів від ТОВ «ТПК «Техномашпостач» до позивача; по взаємовідносинам з ТОВ «Проммаст Стандарт» - не надано жодних первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій чи пояснень стосовно їх відсутності.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРЮОФОП позивач має право займатися наступними видами діяльності: покриття підлоги й облицювання стін; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; інші спеціалізовані будівельні роботи; неспеціалізована оптова торгівля; покрівельні роботи, з чого вбачається, що позивач мав право здійснювати будівельні роботи.

Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, чи мали право контрагенти позивача на здійснення господарських операцій, які надавались ними позивачу згідно наявних в матеріалах справи первинних документів, доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України, а також докази на підтвердження наявності у контрагентів позивача ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай» ліцензій на виконання робіт.

Докази на підтвердження оплати отриманих товарів та виконаних послуг контрагентам позивача в матеріалах справи відсутні. Судом не приймається в якості належного доказу виписка по рахунку ТОВ «БК «Власна справа», оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перерахування вказаних коштів на розрахункові рахунки підприємств-контрагентів.

При цьому, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли як до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року) так і після розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм Податкового кодексу України та податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай», у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Позивач зазначав, що товари та послуги придбавались у зв'язку для виконання робіт за договорами, в яких позивач виступав Підрядником, а саме:

- договір від 27 вересня 2011 року № 27.0-/11, укладений між позивачем (Підрядник) та ПрАТ «Миллер Брендз Україна» (Замовник), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами виконати за його рахунок роботу - ремонт покрівлі на 2 черги ЦТК та об'єднаного корпусубродильно-лагерного цеху на об'єкті Замовника - ПрАТ «Миллер Брендз Україна», розташованого за адресою: проспект Ілліча, 106, м. Донецьк (т. 2, а. с. 1-5). Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором;

- договір від 13 липня 2011 року № 10-06 про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту, укладений між позивачем (Учасник) та Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, відповідно до умов якого Учасник зобов'язується у 2011 році виконати роботи, зазначені у кошторисній документації по об'єкту, а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Позивачем на підтвердження виконання робіт Виконавчому комітету Української міської ради Обухівського району Київської області долучено до матеріалів справи підсумкову відомість ресурсів, додаткові угоди до договорів, які відсутні в матеріалах справи, дефектні акти, локальний кошторис, з яких не вбачається про належність їх до конкретних договорів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за договором від 10 травня 2011 року № 10-06 (договір в матеріалах справи відсутній), (т. 2, а. с. 6-8)

- договір від 01 червня 2010 року № 19/11/10 на виконання послуг, укладений між позивачем (Підрядник) та КП «Ірпіньводоканал» (Замовник), відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу - капітальний ремонт покрівлі фасаду - за адресою: м. Ірпінь, вулиця III-го Інтернату, 1а. Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором;

- договір від 01 липня 2011 року № 11/07, укладений між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД», відповідно до умов якого Підрядник повинен виконати частковий ремонт внутрішніх приміщень за адресою: м. Київ, вулиця Іллінська, 9, корпус 4, другий поверх (т. 2, а. с. 36-38) Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором;

- договір від 12 травня 2011 року № 5/11 з додатками, укладений між позивачем (Підрядник) та ПАТ «Євросталь Технологія», відповідно до умов якого Підрядник повинен виконати частковий ремонт будинку за адресою: смт Чабани, вулиця Машинобудівників, 1 (т. 2, а. с. 39-50) Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором;

- договори від 20 червня 2011 року № 20611, від серпня 2010 року (не вказана дата) № 18/08/10, укладений між позивачем (Підрядник) та ОК «Більшовик 7» (Замовник), відповідно до умов якого позивач вам виконати роботи з часткового ремонту покрівлі будинку за адресою: м. Київ, вулиця Яблонської, 2 (т. 2, а. с. 51-56). На підтвердження виконання робіт за договором № 18/08/10 в матеріалах справи міститься акт здачі-прийому робіт. Суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором, а саме: довідки про вартість робіт, кошторису та інших доказів на підтвердження фактичного виконання робіт;

- додаткові угоди до договору підряду (т. 2, а. с. 23-32), укладені між позивачем та ТОВ «Кобле Україна». Сам договір позивачем до суду не надано. Суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за договорами з Замовниками, а саме: довідки про вартість робіт, акти приймання виконання будівельних робіт та договори.

Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай» товари та послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і ПтАТ «Миллер Брендз Україна», Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району м. Києва, ТОВ «Кобле Україна», КП «Ірпіньводоканал», ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД», ПАТ «Євросталь Технологія», ОК «Большевик 7».

Таким чином, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б давали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай» у виконанні робіт та використанні придбаного у них товару позивачем у власній господарській діяльності, у тому числі на виконання договорів, укладених між позивачем та ПтАТ «Миллер Брендз Україна», Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району м. Києва, ТОВ «Кобле Україна», КП «Ірпіньводоканал», ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД», ПАТ «Євросталь Технологія», ОК «Большевик 7».

Відтак, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай» використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Суд враховує посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності платника податків, однак зауважує, що даний принцип не може бути застосований при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у разі недоведеності реальності господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю такого платника податків.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2013 року № 0001762220 є правомірним.

В частині висновків Акта перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Судом вже зазначалось, що надані позивачем первинні документи не свідчать про реальність господарських відносин між ним та ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Дженіт Флай», не підтверджують придбання товарів та їх подальше використання в межах власної господарської діяльності.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України та прийняте податкове повідомлення - рішення від 05 квітня 2013 року № 0001752220 є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Власна справа» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник