Рішення

від 01.10.2013 по справі 914/3540/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3540/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділ-Сервіс», м. Новий Розділ, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожева акація», м. Новий Розділ, про: стягнення заборгованості в сумі 84 956,07 грн. Суддя М.М. Синчук При секретарі Григорчук Н. За участю представників: позивача:Рубай А.А. - довіреність №7 від 12.09.2013 р. відповідача:Не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділ-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожева акація» про стягнення 84 956,07 грн. Ухвалою суду від 16.09.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду на 01.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №32/10 на суборенду приміщення від 01.01.2010 р. не вніс своєчасну оренду оплату, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 84 956,07 грн.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Вимоги ухвали суду від 16.09.2013 р. виконав.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду 30.09.2013 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою директора підприємства та неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, вимог ухвали суду від 16.09.2013 р. не виконав.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про безпідставність його до задоволення з огляду на наступне. Провадження у даній справі порушено 16.09.2013р. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 01.10.2013р. не забезпечив, відзив на позов не надав, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою директора підприємства та неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання. Разом з тим суд зазначає, що неможливість відповідача забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи. Представництво інтересів сторони у судовому процесі може забезпечувати будь-яка інша особа, якій видано довіреність від імені підприємства в установленому порядку. Тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 7 ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі від 16.09.2013 р. до відома сторін доведено, що згідно зі ст. 75 Господарського процессуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір №32/10 на суборенду приміщення від 01.01.2010 р. (надалі - Договір 1). За умовами Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в користування приміщення в готелі, що розташований в м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15 А, загальною площею 135 кв.м. в суборенду терміном до 31.12.2010 р. з правом подальшого продовження терміну суборенди при умові здійснення оплати за кожен місяць.

Згідно Акту приймання-передачі приміщення від 01.01.2010 р. приміщення згідно Договору 1 передано в суборенду відповідачу.

Між сторонами по справі укладено договір №24/11 на суборенду приміщення від 01.01.2011 р. (надалі - Договір 2). За умовами Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в користування приміщення в готелі, що розташований в м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15 А, загальною площею 135 кв.м. в суборенду терміном до 31.12.2011 р. з правом подальшого продовження терміну суборенди при умові здійснення оплати за кожен місяць.

Згідно Акту приймання-передачі приміщення від 01.01.2011 р. приміщення згідно Договору 2 передано в суборенду відповідачу.

Між сторонами по справі укладено договір №33/12 на суборенду приміщення від 01.01.2012 р. (надалі - Договір 3). За умовами Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в користування приміщення в готелі, що розташований в м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15 А, загальною площею 135 кв.м. в суборенду терміном до 31.12.2013 р. з правом подальшого продовження терміну суборенди при умові здійснення оплати за кожен місяць.

Згідно Акту приймання-передачі приміщення від 01.01.2012 р. приміщення згідно Договору 3 передано в суборенду відповідачу.

Відповідно до статті 4 Договорів розмір орендної плати визначається сторонами в окремих протоколах на підставі взаємної згоди та з врахуванням діючих цін і тарифів. Протоколи після їх підписання обома сторонами стають невід'ємною частиною цих Договорів і обов'язкові для виконання обома сторонами. Внесення плати за орендовані приміщення, а також компенсація витрат орендодавця за користування орендарем, для провадження своєї господарської діяльності, системами електроенергії, комунікацій, комунальних послуг здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку щомісячно і перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 5 днів від дати одержання рахунків.

Відповідно до п. 6.1. Договорів, орендар зобов'язується сплачувати оренду плату і здійснювати компенсацію витрат за користування системами електроенергії, комунікації, комунальних послуг, в терміни та в об'ємах, визначених цими договорами.

Згідно із актом звірки розрахунків від 15.02.2012 р. відповідачем визнано заборгованість перед позивачем за суборенду приміщення, яка станом на 01.01.2012 р. становить 69 080,28 грн.

Згідно із актом звірки розрахунків від 01.01.2013 р. відповідачем визнано заборгованість перед позивачем за суборенду приміщення в розмірі 87 756,07 грн. Акт від 01.01.2013 р. підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

13.02.2013 р. відповідач отримав Попередження від позивача з вимогою погасити заборгованість в сумі 87 756,07 грн. в строк до 15 березня 2013 р.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 84 956,07 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не надав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір №32/10 на суборенду приміщення від 01.01.2010 р., договір №24/11 на суборенду приміщення від 01.01.2011 р., договір №33/12 на суборенду приміщення від 01.01.2012 р. За умовами цих Договорів орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в користування приміщення в готелі, що розташований в м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15 А, загальною площею 135 кв.м. в суборенду.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 162 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, між приміщення, що є об'єктом Договорів, а саме: приміщення в готелі, що розташований в м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15 А, загальною площею 135 кв.м. передано в суборенду відповідачу, що підтверджується Актами приймання-передачі приміщення від 01.01.2010 р., від 01.01.2011 р., від 01.01.2012 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статей 525 , 526 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із актом звірки розрахунків від 01.01.2013 р. відповідачем визнано заборгованість перед позивачем за суборенду приміщення в розмірі 87 756,07 грн. Акт від 01.01.2013 р. підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 84 956,07 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покласти на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 81, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожева акація» (адреса: 81652, Львівська область, Миколаївський район, м. Новий Розділ, проспект Шевченка, буд. 15, корпус А; ідентифікаційний код 33867606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділ-Сервіс» (адреса: 81652, Львівська область, Миколаївський район, м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 15, корпус А; ідентифікаційний код 32511614) 84 956,07 грн. заборгованості, 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.