Рішення

від 27.09.2013 по справі 921/778/13-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2013 р.Справа № 921/778/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Збаразької центральної районної комунальної лікарні, вул.Академіка Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області, 47300

до відповідача: Приватного підприємства "Біомед", вул.Шевченка,74, с.Забойки, Тернопільської області

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 22 921 грн. 84 коп. майнової шкоди

За участю представників сторін:

Позивача: Заєць В.О. - юрисконсульт;

Відповідача: Загорська Л.О. - директор ПП "Біомед", Саламандра Г.М. - представник.

Суть справи: Збаразька центральна районна комунальна лікарня, вул.Академіка Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області, звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Біомед", вул.Шевченка,74, с.Забойки, Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні приміщенням аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні, зобов'язавши приватне підприємство "Біомед" звільнити незаконно зайняте приміщення та просить стягнути із приватного підприємства "БІОМЕД" на користь Збаразької центральної районної комунальної лікарні 22 921 грн. 84 коп. майнової шкоди, завданої незаконним зайняттям приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем приватним підприємством "Біомед" зайнято приміщення аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні без правової підстави /без укладеного договору/. В підтвердження викладеного надає Акт від 10 липня 2013 року складений представниками позивача, про засвідчення факту зайняття приміщення.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 липня 2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09 серпня 2013 року.

В порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 27 вересня 2013 року на 12 год. 00 хв.

27.09.2013р. на адресу господарського суду Тернопільської області від ПП "Біомед" надійщло клопотання про здійснення фіксації судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 121 172 RE 45926.

09.08.2013р. було розпочато судовий розгляд справи № 921/778/13-г/11 та представникам позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.09.2013р. представникам відповідача окремо роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.09.2013р. оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. в порядку ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 27 вересня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Позивачем до матеріалів справи долучено Акт, яким встановлено, що станом на 23 вересня 2013 року приватним підприємством "Біомед" приміщення аптечного пункту не звільнено, крім цього в акті зазначено, що Розпорядженням голови районної ради від 11 червня 2013 року № 16-од, Збаразькій центральній районній лікарні надано дозвіл на передачу в оренду приміщення площею 18,2 кв.м. для використання його під аптечний пункт та долі площ приміщення спільного користування 5,29 кв.м.

27 вересня 2013 року відповідачем подано відзив на позовну заяву № б/н від б/д (вхідний № 15960 від 27.09.2013 року), в якому просить в позові відмовити, посилаючись на те що Договір оренди нежитлового приміщення № 27 від 03.01.2012 року є чинним до 02.01.2014 року, оскільки жодних угод про розірвання договору оренди № 27 від 03.01.2012 року між сторонами не підписувалось.

Крім цього, відповідачем подано клопотання № б/н від б/д (вхідний № 15963 від 27.09.2013 року) про призначення судової почеркознавчої експертизи Угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 27 від 03.01.2012 року. В клопотанні відповідач зазначає, що приватним підприємством "Біомед" не укладалось та не підписувалось жодних угод про розірвання договору оренди № 27 від 03.01.2012 року, а підпис директора ПП "Біомед" Загорської Л.О. на цій Угоді та печатка є сфальсифікованими.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне:

Згідно ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено у п.1 Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» , до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі , відносяться, зокрема: Господарський процесуальний кодекс України (ГПК ); Закон України «Про судову експертизу» (Закон); Інструкція про призначення та проведення судових експертних досліджень з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Згідно п.2 Постанови, відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998р. за № 705/3145, затверджено «Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз» та «Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.01.2013р. за № 1/22533, набув чинності з 22.01.2013р., внесено зміни до «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», шляхом їх викладення в новій редакції.

Відповідно до абзацу другого п.п.1 п.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій (в редакції наказу Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012р.) для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. При цьому, на відміну від попередньої редакції Науково-методичних рекомендацій можливість проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів за фотознімками та іншими копіями документів не передбачена.

Представником позивача до матеріалів справи долучено Акт про відсутність оригіналу Угоди про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 27 від 30.11.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про відсутність в нього такого документу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність оригіналу угоди яка б мала стати об'єктом експертного дослідження, суд не вбачає доцільності в проведенні судової почеркознавчої експертизи з визначення справжності копії підпису відповідача на копії угоди.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, право на звернення до суду має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Збаразька центральна районна комунальна лікарня ідентифікаційний код 02000702 зареєстрована Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 24.09.1997 року.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, який розташований у м.Збаражі по вул. Павлова,2 на праві комунальної власності належить Збаразькій центральній районній лікарні.

Рішенням Збаразької районної ради від 20.05.2011 року № 91, Збаразькій центральній районній комунальній лікарні надано дозвіл на передачу в оренду приміщення площею 18,2 кв.м. для використання його під аптечний пункт.

03 січня 2012 року, між Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею (надалі-Позивач) та приватним підприємством "БІОМЕД" (далі-Відповідач) було укладено договір оренди нежилих приміщень № 25 стосовно оренди приміщення площею 18,2 кв.м. та долі спільного користування площею 2,96 кв.м., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Позивача.

В подальшому, переможцем конкурсу на право оренди приміщення площею 18,2 м.кв. для його використання під аптечний пункт (місцезнаходження об'єкта: Тернопільська область, м.Збараж, вул.Павлова,2 перший поверх поліклінічного відділення Збаразької центральної районної лікарні) визнано фізичну особу - підприємця Бондарук Ольгу Василівну, с.Нижні Лубянки, Збаразького району Тернопільської області, що підтверджується Витягом з Протоколу № 8 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на укладення договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Збаразького району.

Розпорядженням голови районної ради № 22-од від 19 листопада 2012 року Збаразькій центральній районній комунальній лікарні надано дозвіл на передачу в оренду приміщення площею 18,2 кв.м. для використання його під аптечний пункт ФОП Бондарук Ользі Василівні, с.Нижні Лубянки, Збаразького району Тернопільської області, із встановленням розміру орендної плати в сумі 3950 грн. 00 коп.

03 грудня 2012 року між Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею (надалі-Позивач) та ФОП Бондарук Ольгою Василівною укладений Договір № 03/12/12 оренди нежилих приміщень площею 18,2 кв.м. та долі спільного користування площею 5,29 кв.м., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення.

Як вбачається із матеріалів справи, ФОП Бондарук О.П. листом № б/н від б/д повідомила Збаразьку ЦРКЛ про намір припинити Договір оренди нежитлових приміщень № 03/12/12 від 03 грудня 2012 року з 01.02.2013 року з зв'язку з високою орендної платою.

У листі-відповіді Збаразька ЦРКЛ не заперечила проти звільнення ФОП Бондарук О.П. приміщення, надавши термін для звільнення приміщення 10 днів.

Позивач зазначив, що Фізичною особою підприємцем Бондарук О.В. приміщення звільнено за згодою сторін 01.02.2013 року, а 02.02.2013 року Відповідач без будь - яких законних підстав зайняв приміщення аптечного пункту, вивільнене суб'єктом господарювання.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем надіслано листа від 16.07.2013 року № 1607 з вимогою про звільнення незаконно зайнятого Відповідачем приміщення аптечного пункту та сплату 21 647 грн. 64 коп. майнової шкоди, завданої незаконним зайняттям приміщення аптечного пункту, який Відповідачем залишено без відповіді та виконання.

Позивач зазначає, що дії Відповідача є неправомірні, оскільки згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У результаті дій Відповідача Позивач позбавлений можливості володіти, користуватись та розпоряджатись власністю.

В разі порушення цього права власник має право на підставі ст.387 Цивільного кодексу України витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і має від право на відшкодування завданої йому майнової шкоди .

Позивач вважає, що зайняття приватним підприємством "БІОМЕД" приміщення аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні без відповідної правової підстави - порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. Захист від порушень права володіння здійснюється за допомогою негаторного позову про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний володілець).

Предметом даного позову є усунення перешкод шляхом звільнення нежитлового приміщення на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном - аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні.

Тобто, факт створення відповідачем перешкод в користуванні Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею майном, належним йому на праві власності, підтверджується матеріалами справи, а саме Актами від 10 липня 2013 року та 23 вересня 2013 року.

Згідно до п.1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, позовні вимоги щодо усунення перешкод відповідачем в користуванні Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею нерухомим майном - аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні, шляхом їх звільнення є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім цього позивачем, заявлені позовні вимоги про стягнення 22 921 грн. 84 коп. шкоди за фактичне користування приміщенням без правових підстав обґрунтовані з посиланням на приписи законодавства, яке регулює, як правові наслідки порушення господарського зобов'язання, так і ті норми, що регулюють деліктні правовідносини. З огляду на відсутність між сторонами зобов'язальних правовідносин у період часу, що досліджується, судом застосовуються до даного спору норми законодавства, які регулюють взаємовідносини сторін внаслідок заподіяння шкоди.

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України. За загальним правилом, шкода компенсується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода за приписами ст. 1166 ЦК України - це зменшення майнової сфери потерпілого у зв'язку з пошкодженням чи знищенням його майна внаслідок неправомірних дій або бездіяльності. Відповідно до ст. 1166 ЦК України дії або бездіяльність, якими завдана шкода, мають бути неправомірними. Неправомірними вони є тоді, коди прямо заборонені законом або суперечать прямим приписам закону. Якщо ці дії чи бездіяльність не згадуються у законі взагалі і не існує спеціальної заборони щодо них, то неправомірними їх вважати не можна.

Отже, предметом доказування згаданої позовної вимоги є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.

Для доведення, що позивач гарантовано отримав би вигоду у разі, якщо б його право не було порушено відповідачем, тобто у разі звільнення останнім нежитлових приміщень :

- Договір оренди нежилих приміщень площею 18,2 кв.м. та долі спільного користування площею 5,29 кв.м., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення № 25 укладено 03 січня 2012 року між Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею (надалі-Позивач) та приватним підприємством "БІОМЕД";

- Даний договір розірвано на підставі Угоди про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 03.01.2012р., яка укладена між сторонами 30.11.2012р., завірена печатками обох підприємств та завірена підписами повноважених представників;

- Після укладення угоди про розірвання договору оренди нежилих приміщень № 27 від 03.01.2012р., позивач з відповідачем в будь-яких договірних відносинах не перебуває;

- 03 грудня 2012 року на підставі Розпорядження голови районної ради № 22-од від 19.11.2012 року укладено договір оренди приміщення площею 18,2 кв.м. та долі спільного користування площею 5,29 кв.м., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення за яким приміщення передано в оренду ФОП Бондарук О.В.

Відповідно п. 3.1. договору від 03.12.2012 р. загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди складав 3 950 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку за період з березня 2013 року по червень 2013 року розмір не отриманої ним орендної плати складає 15 800 грн. (3 950грн./міс.), крім цього за 27 днів лютого 2013 року 3 808 грн. 92 коп., та 26 днів липня 2013 року 3 312 грн. 92 коп., що разом складає 22 921 грн. 84 коп.

Таким чином, Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею доведено, що внаслідок невиконання зобов'язання з боку відповідача щодо звільнення незаконно ним займаного приміщення, позивач не отримав прибуток в розмірі 22 921 грн. 84 коп. грн., відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22 921 грн.84 коп. майнової шкоди підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,77,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Усунути перешкоди у користуванні приміщенням аптечного пункту площею 18,2 м.кв., за адресою: вул.Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області на першому поверсі поліклінічного відділення Збаразької центральної районної комунальної лікарні, зобов'язавши приватне підприємство "Біомед", вул.Шевченка,74, с.Забойки, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21153400 - звільнити зайняте приміщення.

Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Біомед", вул.Шевченка,74, с.Забойки, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21153400 на користь Збаразької центральної районної комунальної лікарні, вул.Академіка Павлова,2, м.Збараж, Тернопільської області, ідентифікаційний код 02000702 - 22 921 грн. 84 коп. ( двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 84 коп.) майнової шкоди, завданої незаконним зайняттям приміщення, 2 867 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 03 жовтня 2013 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук