Ухвала

від 01.10.2013 по справі 805/10292/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа №805/10292/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЄОН» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 805/10292/13-а за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЄОН» про стягнення коштів з рахунків,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу в розмірі 25 670,06 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 25 670,06 грн., що виник через несплату зобов'язань з плати за землю за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року та штрафних санкцій в сумі 321,23 грн., застосованих податковим повідомленням-рішенням № 0000151530 від 21 січня 2013 року. Посилаючись на статтю 95 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 25 670,06 грн. в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з рахунків відповідача відкритих у банківських установах кошти в сумі 25670, 06 грн. в рахунок погашення заборгованості з плати за землю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про сплату узгодженого податкового боргу за податковою вимогою № 26 від 04.02.2013 року в сумі 4146,62 грн. з урахуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 321, 23 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з сумою податкового боргу та штрафних санкцій, що викладено в адміністративному позові відповідач не погоджується, тому що сума за податковою вимогою від 04.02.2013 року № 26 складає 4146, 62 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач зареєстрован та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 23983643, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 4-5). Як платник податків відповідач з 31 січня 1996 року перебуває на обліку у відповідача , що підтверджується довідкою від 10 червня 2013 року № 1305841400047 (а.с. 7).

Відповідно до облікової картки з орендної плати за землю станом на 30 червня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 40 019,02 грн., з яких позивачем заявлено до стягнення 25 670,06 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати товариством зобов'язань з орендної плати за землю за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року, задекларованих ним у наданих до податкової інспекції деклараціях та штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням № 0000151530 від 21 січня 2013 року.

При вирішення справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про здійснення заходів за погашення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік відповідач задекларував орендну плату за землю до сплати в загальній сумі 86 093,79 гривень, з яких за період з січня по листопад 2012 року по 7 174,48 грн. на місяць, у грудні 2012 року - 7174,51 грн. (а.с. 9-11).

Податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік (а.с. 12-13) відповідач задекларував орендну плату за землю в загальній сумі 86 093,79 грн., з яких за період з січня по листопад 2013 року по 7 174,48 грн. на місяць, у грудні 2013 року - 7174,51 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачені задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2012 року в сумі 3825,39 грн., січень - березень 2013 року в сумі 21 523,44 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки з плати за землю (а.с. 17-18).

Відповідно до приписів статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Актом камеральної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності № 5/15-114-15/23983643 від 18 січня 2013 року встановлено порушення відповідачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю за 2012 рік (арк. справи 14). 21 січня 2013 року на підставі зазначеного акту та статті 126 Податкового кодексу України позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151530 про застосування штрафних санкцій в сумі 321,23 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 21 січня 2013 року, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 16). Відомості про оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Станом на день судового розгляду строки сплати штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000151530 від 21 січня 2013 року сплили, несплачена відповідачем заборгованість складає 321,23 грн.

Пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для стягнення сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Із врахуванням наведеного вище загальна сума недоїмки відповідача з плати за землю складає 25 670,06 грн., у т.ч. за основним платежем - 25348,83 грн., штрафні санкції - 321,23 грн.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

4 лютого 2013 року позивачем сформовано податкову вимогу № 26, яку згідно відмітки на повідомленні про вручення поштових відправлень отримано уповноваженою особою підприємства відповідача 27 березня 2013 року (а.с. 19).

Доводи апеляційної скарги про невідповідність суми боргу, зазначеній у вказаній вимозі, сумі боргу, яка заявлена в позові, є безпідставними, оскільки у вимозі вказувалась сума боргу станом на 4 лютого 2013 року, тобто без врахування податкових зобов'язань за січень-березень 2013 року, тоді як в позові сума боргу вже вказувалась з урахуванням цих зобов'язань.

Відповідно ж до вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, Податковим Кодексом України не передбачено необхідності надіслання нової податкової вимоги при збільшенні податкового боргу після надіслання (вручення) первісної податкової вимоги.

Сума податкового боргу за січень-березень 2013 року, яка заявлена в позові до стягнення, відповідає розміру податкових зобов'язань, визначених відповідачем у податковій декларації з плати за землю за 2013 рік (7 174,48х3=21523,44).

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів в сумі 25 670,06 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЄОН» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 805/10292/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова