Постанова

від 30.09.2013 по справі 812/5561/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2013 року Справа № 812/5561/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко С.В. (довіреність № б\н від 01.06.2013 року),

від відповідача: Басакін В.В. (довіреність № 16013/10 від 18.06.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «НИРТ» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2013 року приватне виробничо-комерційне підприємство «НИРТ» (далі - Позивач або ПВКП «НИРТ») звернулось з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі - Відповідач або Алчевська ОДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 18 по 26 квітня 2013 року посадовими особами Алчевської ОДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ПВКП «НИРТ», за результатами якої 26.04.2013 року складений акт № 764/223-32656453 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НИРТ», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Салан М» за травень 2012 року та з податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року».

У зв'язку з тим, що у акті перевірки зазначено, що підприємством до перевірки не надані реєстри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, журнали-ордери, оборотні відомості по рахункам, зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів тощо, ПВКП «НИРТ» у наступний після отримання акту перевірки робочий день листом № 260 від 13.05.13 року надав відповідачу документи, які вказані в акті перевірки як відсутні.

У зазначеному листі позивач просив відповідача переглянути висновки акту з урахуванням наданих документів відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України.

18 травня 2013 року Алчевською ОДПІ у відношенні ПВКП «НИРТ» винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000092270 з податку на додану вартість, яким донараховано зобов'язання з зазначеного податку за травень 2012 року у сумі 120773,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 30193,25 грн., та № 0000102270, яким збільшено суму податку на прибуток за перше півріччя 2012 року на суму 126811,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 31702,75 грн. Позивач не погоджувався із прийнятими податковими повідомленням-рішеннями та просив їх скасувати.

Ухвалою суду від 30 вересня 2013 року допущено заміну відповідача - Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на її правонаступника - Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У судовому засіданні представник позивача додаткових пояснень, окрім викладених у позові не надав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву та додаткові пояснення, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (том 1 аркуші справи 58-59, том 2 аркуш справи 84).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та відповідні їм правовідносини, та надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватне виробничо-комерційне підприємство «НИРТ» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва серії А01 № 406121, має свідоцтво № 100320957 про реєстрації у якості платника податку на додану вартість від 28.12.2010 року та взято на податковий облік в органах ДПС 25.09.2003 року за № 84/431-03 (том 1 аркуші справи 30-39).

Так, відповідно до наказу Алчевської ОДПІ від 18.04.2013 року № 322 та повідомлення від 18.04.2013 року № 56/277 про проведення перевірки підприємства позивача, у період з 18.04.2013 року по 26.04.2013 року було проведено документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НИРТ» за наслідками якої складено акт від 26.04.2013 року № 764/227/32656453 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НИРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Салан М» за травень 2012 року та податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року (том 1 аркуші справи 11-25, том 2 аркуші справи 28, 29).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.198.1 - 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результат чого підприємством було завищено податковий кредит за травень 2012 року, що призвело до заниження задекларованого ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 120773,00 грн., в тому числі за травень 2012 року у сумі - 120773,00 грн.; п.135.1, 135.2, 135.4., ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1. ст.138 ПК України в результаті чого підприємством завищено витрати по операціях з придбання товарів за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, що призвело до заниження задекларованого податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету сумі 126811,00 грн. у тому числі 1 півріччя 2012 року - 126811,00 грн. (том 1 аркуш справи 25).

Акт перевірки був отриманий позивачем 08.05.2013 року.

До перевірки позивачем були надані: договір № 03-12 купівлі-продажу від 01.03.2012 року укладений з ПП «Салан М», видаткові накладні, податкові накладні за травень 2012 року, квитанції до прибуткових касових ордерів за травень-липень 2012 року, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

У зв'язку з тим, що в акті перевірки зазначено, що підприємством до перевірки не надані реєстри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, журнали-ордери, оборотні відомості по рахункам 301., 311., 361., 372., 631., 641., зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів тощо, керуючись абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України (протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні) позивач у наступний після отримання акту перевірки робочий день листом № 260 від 13.05.2013 року надав відповідачу документи, які вказані в акті перевірки як відсутні. У зазначеному листі позивач просив відповідача переглянути висновки акту з урахуванням наданих документів відповідно до пп.78.1.5 ст.78 ПК України (том 1 аркуш справи 34).

Однак, надані листом № 260 від 13.05.2013 року документи платника податку враховані не були, перевірка призначена не була, відповідь на лист позивач не отримав.

На підставі акту перевірки відповідачем 18 травня 2013 року у відношенні ПВКП «НИРТ» винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000092270 з податку на додану вартість, яким донараховано зобов'язання з зазначеного податку за травень 2012 року у сумі 120773,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 30193,25 грн. та № 0000102270, яким збільшено суму податку на прибуток за перше півріччя 2012 року на суму 126811,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 31702,75 грн. (том 1 аркуші справи 26, 27).

Оскільки в судовому засіданні представник позивача не заперечував правомірність підстав та порядку проведення перевірки, предметом розгляду цієї справи є лише правомірність винесення оспорюваних рішень відповідачем.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 135.4. ст.135 ПК України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:

- дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

- дохід банківських установ.

Відповідно до п.137.1. ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно з п.138.1.1. ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Прийняті податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Так, 01.03.2012 року ПВКП «Нирт» уклало договір купівлі-продажу № 03-12/у з приватним підприємством «Салан М», відповідно до якою ПП «Салан М» зобов'язалося поставити на адресу ПВКП «Нирт» товари, зазначені в специфікаціях до договору (вугілля кам'яне марки ДГР), а ПВКП «Нирт» прийняти та оплатити такі товари.

Протягом травня 2012 року на адресу позивача ПП «Салан М» поставило 1095,5785 тон вугілля марки ДГР на загальну суму 724635,70 грн., що підтверджується виписаними постачальником видатковими та податковими накладними № №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15 від 03, 04, 07, 08, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22 та 23 травня 2012 року (відповідно), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (том 1 аркуші справи 15, 224, 225).

Перевезення вугілля здійснювалося зі складу ПП «Салан М» у м. Горську Попаснянського району Луганської області транспортом покупця відповідно до умов договору, до складу покупця у м. Лисичанську Луганської області.

Суд не погоджується із представником відповідача в частині того, що перевезення зазначеного вугілля зі складу ПП «Салан М» до складу позивача не має документального підтвердження, оскільки про дійсність зазначеного транспортування свідчать товарно-транспортні накладні № 0305 від 03.05.2012 року, № 0305/1 від 03.05.2012 року, № 0405 від 04.05.2012 року, № 0405/1 від 04.05.2012 року, № 0705 від 07.05.2012 року, № 0705/1 від 07.05.2012 року, № 0805 від 08.05.2012 року, № 0805/1 від 08.05.2012 року, № 1005 від 10.05.2012 року, № 1005/1 від 10.05.2012 року, № 1105 від 11.05.2012 року, № 1105/1 від 11.05.2012 року, № 1405 від 14.05.2012 року, № 1405/1 від 14.05.2012 року, № 1505 від 15.05.2012 року, № 1505/1 від 15.05.2012 року, № 1605 від 16.05.2012 року, № 1605/1 від 16.05.2012 року, № 1705 від 17.05.2012 року, № 1705/1 від 17.05.2012 року, № 1805 від 18.05.2012 року, № 2105 від 21.05.2012 року, № 2205 від 22.05.2012 року, № 2305 від 23.05.2012 року, № 2405 від 24.05.2012 року, № 2305/1 від 23.05.2012 року, № 0106 від 01.06.2012 року, № 0406 від 04.06.2012 року, № 0506 від 05.06.2012 року, № 0606 від 06.06.2012 року, № 0706 від 07.06.2012 року, № 1506 від 15.06.2012 року, № 1806 від 18.06.2012 року, № 2606 від 26.06.2012 року, № 2706 від 27.06.2012 року, № 2906 від 29.06.2012 року, № 0207 від 02.07.2012 року, № 0407 від 04.07.2012 року, № 0507 від 05.07.2012 року, № 1009 від 10.09.2012 року (том 1 аркуші справи 134-137, 141, 142, 144, 145, 147-152, 154-159, 161, 162, 182, 183, 186).

Наявність у покупця власного вантажного транспорту підтверджується договором оренди транспорту від 03.10.2011 року, актом приймання-передачі транспорту, копіями технічних паспортів, довіреностями, наказом № 2-к від 01.04.2012 року про прийняття на роботу водія (том 2 аркуші справи 31-38).

Оплата за отримане вугілля від ПП «Салан М» підтверджується дослідженими під час перевірки квитанціями до прибуткових касових ордерів ПП «Салан М» (том 1 аркуш справи 16).

Суд не погоджується із представником відповідача в частині того, що позивачем до перевірки не були надані інші первинні на бухгалтерські документи на підтвердження постачання вугілля від ПП «Салан М» та подальшої його реалізації, оскільки листом за № 260 від 13.05.2013 року позивач надав відповідачу документи, які вказані в акті перевірки як відсутні. У зазначеному листі позивач просив відповідача переглянути висновки акту з урахуванням наданих документів відповідно до пп.78.1.5 ст.78 ПК України (том 1 аркуш справи 34). Однак, зазначені документи після складання акту податковим органом враховані не були.

Протягом травня 2012 року продавцю вугілля - ПП «Салан М» позивачем було сплачено 210000,00 грн., червня 2012 року - 250000,00 грн., липня 2012 грн. - 224 635,70 грн., а всього: 684635,70 грн., що не заперечувалось відповідачем та було встановлено під час перевірки позивача (том 1 аркуш справи 16).

У реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2012 року зроблені записи по взаємовідносинам з ПП «Салан М».

Реальність здійснення господарських операцій підтверджена даними реєстрів аналітичного та синтетичного обліків позивача.

Придбане вугілля позивачем було в подальшому реалізоване:

Відділу освіти Близнюківської райдержадміністрації Харківської області у кількості 247.9 тон;

Військовій частині А0515 у кількості 337.65 тон;

Відділу освіти Двуречанської райдержадміністрації Харківської області у кількості 18.79 тон;

Відділу освіти Шевченковської райдержадміністрації Харківської області у кількості 229.26 тон;

Відділу освіти Близнюківської райдержадміністрації Харківської області у кількості 2.87 тон;

ФОП ОСОБА_3 № св-во 200040757 - 202 тон.

Крім того, подальша реалізація придбаного у ПП «Салан М» кам'яного вугілля підтверджується наступними первинними документами, які були надані відповідачу разом із листом № 260 від 13.05.2013 року, а саме: договором про закупівлю товарів № 79 від 30.03.2012 року, договором про закупівлю вугілля № 99Д від 10.05.2012 року, договором про надання послуг № 21/05 від 21.05.2012 року, договором про закупівлю товарів № 3 від 02.04.2012 року, договором відповідального зберігання № 05п від 29.04.2012 року, договором на постачання товарів № 2-07/12 від 02.07.2012 року, договором про закупівлю товарів № 01/05 від 30.05.2012 року, договором про закупівлю товарів № 9а від 18.01.2012 року, листами - відгуками, виписками з поточного рахунку за травень 2012 рік, звітом про рух коштів по рахунках 301, 311, 361, 631; свідоцтвом платника ПДВ ПП «Салан М», пояснювальною запискою, накладною № 9 від 03.05.2012 року, накладною №10 від 03.05.2012 року, накладною № 13 від 03.05.2012 року, накладною № 12 від 03.05.2012 року, накладною № 15 від 03.05.2012 року, накладною № 3 від 10.05.2012 року, накладною № 5 від 11.05.2012 року, накладною № 6 від 15.05.2012 року, накладною № 17 від 29.05.2012 року, накладною № 11 від 29.05.2012 року, накладною № 12 від 29.05.2012 року, накладною № 13 від 29.05.2012 року, накладною № 14 від 29.05.2012 року, накладною № 15 від 29.05.2012 року, накладною № 16 від 29.05.2012 року, рахунком-фактурою № БМ - 0000329 від 30.05.2012 року, рахунком-фактурою № БМ - 0000320 від 28.05.2012 року, актом № БМ - 0000052 від 31.05.2012, актом № БМ - 0000053 від 07.06.2012 року, податковою накладною № 110 від 31.05.2012 року, податковою накладною № 109 від 28.05.2012 року, заявкою № 1 від 21.05.2012 року, податковою накладною № 27 від 22.05.2012 року, податковою накладною № 30 від 25.05.2012 року, актом № ОУ - 0000023 від 31.05.2012 року, залізничною накладною № 52484482 від 25.05.2012 року, рахунком - фактурою № СФ - 0000020 від 07.06.2012 року, податковою накладною № 74 від 07.06.2012 року,накладною № 21 від 07.06.2012 року, накладною № 20 від 07.06.2012 року, рахунком-фактурою б/н від 05.06.2013 року, податковою накладною № 44 від 05.06.2012 року, актом про прийняття - передачі від 31.05.2012 року, накладною № 16 від 07.06.2012 року, накладною №19 від 07.06.2012 року, накладною № 17 від 07.06.2012 року, накладною № 7 від 18.06.2012 року, накладною № 2407 від 24.07.2012 року, заявкою № 3 від 02.07.2012 року, податковою накладною № 1 від 02.07.2012 року, актом здачі-прийняття від 05.07.2012 року, залізничною накладною № 48522577 від 05.07.2012 року, накладною № 8 від 17.09.2012 року, накладною № 9/07-у від 09.07.2012 року, податковою накладною № 2 від 09.07.2012 року, видатковою накладною № 0026/00395 від 31.05.2012 року, податковою накладною № 1000004/26 від 14.05.2012 року, податковою накладною № 100191/26 від 21.05.2012 року, видатковою накладною № 0026/00580 від 31.07.2012 року, податковою накладною № 1000272/26 від 07.07.2012 року (том 1 аркуші справи 89-131, 133, 138-140, 143, 146, 153, 160, 163-181, 184, 185, 187-223).

Слід також зазначити, що відповідно до ухвали про надання дозволу на обшук від 18.06.2013 року по справі № 406/4788/13-к, протоколу обшуку від 02.07.2013 року (том 1 аркуш справи 238-251), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.05.2013 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 22.05.2013 року всі первинні та бухгалтерські документи, що підтверджували придбання кам'яного вугілля марки ДГР у ПП «Салан М» були вилучені в рамках кримінально-процесуального провадження (том 2 аркуші справи 4-8). Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що свідчать про притягнення посадових осіб ПП «Салан М» до кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері податкової та господарської діяльності.

Слід також врахувати, що серед узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки підприємства позивача був акт Алчевської ОДПІ від 20.03.2013 року № 592/227/37907044 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Салан М» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з: ПП «ВКФ «Рост» за квітень 2012 року, ТОВ «Родень-М» за червень 2012 року, ТОВ «Інтербудлогістика» за липень 2012 року, ПП фірма «Торгівельна компанія «Ренсас» за серпень 2012 року, ТОВ «Мадіс» за вересень 2012 року, ПП «Інал Плюс» за листопад 2012 року, та податок на прибуток за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року (том 2 аркуші справи 16, 17).

Разом з тим, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 812/3564/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року, визнано протиправним та скасовано наказ Алчевської ОДПІ від 18.03.2013 року № 233 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Салан М» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з: ПП «ВКФ «Рост» за квітень 2012 року, ТОВ «Родень-М» за червень 2012 року, ТОВ «Інтербудлогістика» за липень 2012 року, ПП фірма «Торгівельна компанія «Ренсас» за серпень 2012 року, ТОВ «Мадіс» за вересень 2012 року, ПП «Інал Плюс» за листопад 2012 року, та податок на прибуток за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року; зобов'язано Алчевську ОДПІ поновити у всіх електронних системах, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей щодо заявлених ПП «Салан М» податкового кредиту…..та валових витрат……(том 2 аркуші справи 47-65).

За таких обставин, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 812/3564/13-а, відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України є обов'язковою при розгляді цієї справи та обставини, встановлені цим рішенням не підлягають доказуванню.

За даними акту перевірки контрагент позивача - ПП «Салан М» віднесений до категорії «Податкової ями», а заключні договори з ним є нікчемними (недійсними, фіктивними).

Однак, статтями 213 та 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинені без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції через їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Наводячи позицію про нікчемність правочину відповідач доводить свою позицію з урахуванням того, що правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Відповідач, формуючи такі, не притаманні йому висновки, та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними, що призводить до безпідставного прийняття рішення.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків до вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що мала місце недійсність (що за своєю суттю мас ознаки фіктивною правочину) або нікчемність правочину. між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Слід також зауважити, що ревізор при проведенні перевірки дійшов висновку, що ПВКП «Нирт» не мало можливості виконувані операції з придбання, продажу, зберігання га відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів (том 1 аркуш справи 18). Тому, на думку відповідача, позивачем безпідставно завищені податковий кредит з ПДВ та витрати в частині включення до них сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними... (том 1 аркуш справи 24).

При цьому, всупереч зазначеному висновку ревізор за результатами перевірки встановив, що у першому півріччі 2012 року при неможливості проведення продажу товарів, робіт та послуг позивач отримав дохід у сумі 2948127,00 грн., та визначив відсутність відхилень від задекларованих показників доходу (том 1 аркуш справи 21). А також перевіркою встановлено, що у перевіряємий період податкові зобов'язання з ПДВ у позивача склали 160456,00 грн. та визначив відсутність відхилень від задекларованих показників податкових зобов'язань.

За таких обставин ревізор безпідставно визначив недійсними всі договори, які укладені позивачем, посилаючись на відсутність проведення будь яких господарських операцій останнім, у тому числі господарських операцій з придбання товарів у ПП «Салан М».

Суд вважає, що у разі перебування підприємства ПП «Салан М» на час здійснення господарської операції у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та за наявності у цього підприємства свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ підстави для висновку про відсутність у такого підприємства права на видачу податкових накладних та інших документів у підтвердження валових витрат відсутні.

Слід також враховувати, що позивач не може нести відповідальність у разі порушення його контрагентом (ПП «Салан М») податкового та іншого законодавства, оскільки певні види відповідальності мають бути застосовані саме до підприємства, що припускається цих порушень.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем надано суду достатні первинні та бухгалтерські документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат у перевіряємий період за результатним господарських операцій із ПП «Салан М».

Відповідачем, відповідно до положень КАС України не доведено правомірність винесених у відношенні ПВКП «НИРТ» податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0000092270 з податку на додану вартість, яким донараховано зобов'язання з зазначеного податку за травень 2012 року у сумі 120773,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 30193,25 грн., та № 0000102270, яким збільшено суму податку на прибуток за перше півріччя 2012 року на суму 126811,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 31702,75 грн., а тому зазначені податкові рішення судом визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000092270 та № 0000102270 від 18.05.2013 року, які винесені у відношенні приватного виробничо-комерційного підприємства «НИРТ» на підставі акту перевірки № 764/227/32656453 від 26.04.2013 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НИРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Салан М» за травень 2012 року та податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного виробничо-комерційного підприємства «НИРТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 жовтня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін