Постанова

від 19.12.2006 по справі 28/300-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/300-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2006                                                                                                    Справа № 28/300-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Шваб О.А.

за участю представників:

позивача: Вдовіна Л.М.- предст., дов.№191 від 07.08.2006 року

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2006 року по справі №28/300-06

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Ресторан “Дніпропетровськ” (м. Дніпропетровськ)

                 до: Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

                  про: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2006 року (підписано 25.09.2006.) по справі №28/300-06 (суддя Манько Г.В.) був задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ресторан “Дніпропетровськ” (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності без додаткового вводу в експлуатацію на приміщення загальною площею 4141,0 кв.м. в будинку лит.А-12, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 33 і складається з: підвального приміщення № 1; на першому (1) поверсі приміщення №2 і №3; на другому (2) поверсі приміщення № 4; приміщення буфетів: на третьому (3) поверсі приміщення № 332, на п'ятому (5) поверсі приміщення № 532, на сьомому (7) поверсі приміщення № 732, на дев'ятому (9) поверсі приміщення № 932; вхід у підвал аII-1, аIII-1, приямки а3, а4, а10, а11, а13, а15, а16; ганок а5, а6, а8, а9, а17, а18, а22, а23, а24, а25 ; вентиляційні а12, а14, прибудова аIV –1, сараї: літ.Г, літ.Д, літ.Е, сєні а-1, в загальному використанні: в приміщенні 3 позиція 25, в приміщенні 5 позиції 40, 40а, 78, 78а, в приміщенні 6 позиції 1, 79, 79а, 89, 89а, 89б, 89в, в приміщенні № 325, 535, 747, 947, тамбур а1-1, ганок а7 (з урахуванням ухвали від 12.10.2006 року про виправлення описки), а18, а19, а26, приямки а20, а21, господарська будівля літ. С-1, площею 50,0 кв.м.

Відповідач –Дніпропетровська міська рада, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2006 року по справі №28/300-06 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач вважає, що судом були проігноровані норми ст. 376 ЦК України, оскільки дана стаття передбачає можливість визнання права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво лише за наявності у особи у власності або користуванні земельної ділянки. На теперішній час позивач користується земельною ділянкою по вул. Набережній ім. Леніна, 33 без правовстановлюючих документів. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано, чи порушуються права інших осіб самочинним переобладнанням та реконструкцією приміщень у будинку №33 по вул. Набережній ім. Леніна, чи були отримані відповідні дозволи на здійснення реконструкцій та переобладнання приміщень, чи відповідають реконструйовані та переобладнанні приміщення вимогам будівельних норм та правил. На думку сторони порушення норм процесуального права полягає у порушенні в даному випадку правил предметної підсудності. Предметом розгляду справи є визнання права власності, що відповідно до ст. 12 ГПК України не може бути предметом розгляду господарського суду. Обов'язковою підставою розгляду справи в господарському суді є наявність спору. Між сторонами у справі №28/300-06 будь-якого спору щодо права власності на самочинно переобладнанні і реконструйовані приміщення у будинку №33 по вул. Набережній ім. Леніна немає. В обґрунтування своїх доводів міська рада посилається на ч.ч. 2,3 ст. 376 ЦК України, за якою особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Строк користування ресторану земельною ділянкою за договором оренди від 27.09.2001р. №1279 скінчився 21.12.2005р. Таким чином, позивач на теперішній час користується земельною ділянкою без правовстановлювальних документів.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Ресторан “Дніпропетровськ” (м. Дніпропетровськ) –позивач –у відзиву на апеляційну скаргу і в судовому засіданні вказав, що відповідно до ст. 376 ЦК України власнику (користувачу) земельної ділянки надається право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване. Сторона посилається на той факт, що переобладнання спірних приміщень проводилось під час дії договору оренди земельних ділянок. Представник зазначив також, що відповідно до обстеження, проведеного інститутом “Дніпроагропроект”, реконструйовані будівлі і споруди відповідають будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації. Крім того, товариство має дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт по реконструкції частини ресторану “Вольфганг”.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р, у зв'язку з витребуванням нових доказів у справі розгляд справи було відкладено на 12.12.2006р.

У зв'язку з хворобою судді колегії Лотоцької Л.О. ухвалою суду від 30.11.2006р. розгляд справи було перенесено на 14.12.2006р. на 9:30.

Ухвалою від 14.12.2006 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2006 року.

У судове засідання 19.12.2006 року представником позивача були надані витребувані Дніпропетровським апеляційним господарським судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.2006 року не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (вхідний номер №12/6055 від 15.12.2006 року на ухвалі суду від 14.12.2006 року). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 19.12.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 13 жовтня 1994 року між комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради і колективним підприємством „Ресторан „Дніпропетровськ” був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (приміщення) №42/Н, відповідно до якого комітет комунального майна Дніпропетровської міської ради продав, а КП „Ресторан „Дніпропетровськ” купило нежитлові приміщення, розташовані у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Леніна, 33 загальною площею 4104 кв.м. Згідно з додатковою угодою до зазначеного договору від 27.01.1995 року покупець також придбав приміщення буфетів на 3, 5, 7, 9 поверхах, загальною площею 110,2 кв.м. Всього площа придбаних приміщень за договором склала 4214,2 кв.м.

14.11.1994 року і 06.07.1995 року продавець передав КП „Ресторан „Дніпропетровськ” зазначені нежитлові приміщення по фактичному розміщенню підприємства громадського харчування, що підтверджується актами передачі нежитлової будівлі (т.2 а.с. 16-17).

У момент укладення договору купівлі-продажу, додаткової угоди до нього, актів передачі діяв Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року. Відповідно до ст.128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договором №42/Н від 13.10.1994 року (п.1.4) було визначено, що право власності на відчужений об'єкт переходить до покупця на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 15.09.1994 року №992 після підписання і нотаріального посвідчення договору.

Договір був нотаріально посвідчений 13.10.1994 року та зареєстрований у реєстрі за №3/0410. Тобто з 13.10.1994 року КП „Ресторан „Дніпропетровськ” стало власником спірних приміщень.

Колективне підприємство „Ресторан „Дніпропетровськ” було створене 23.10.1992 року. Згідно зі статутом колективного підприємства „Ресторан „Бетховен” (перереєстрований розпорядженням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №465-р від 30.04.1998 року) останній є правонаступником КП „Ресторан „Дніпропетровськ” (т.1 а.с.109), а в силу статуту колективного підприємства „Ресторан „Вольфганг” (т.1 а.с.126) останній є правонаступником КП „Ресторан „Бетховен” з 24.11.1998 року. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресторан „Дніпропетровськ” є правонаступником колективного підприємства „Ресторан „Вольфганг”, що підтверджується статутом позивача від 15.07.2005 року (т.1 а.с.8).

27.09.2001 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і КП „Ресторан „Вольфганг” (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,00052 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна імені Леніна, 33 для фактичного розміщення ресторану на строк до 21.12.2005 року. Тобто, земельна ділянка була надана відповідачем під вже збудоване нерухоме майно.

14.02.2006 року комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” був виготовлений технічний паспорт на частину будови літ.А-12 –ресторан, кафе, нежитлові приміщення, у якому у зв'язку з переобладнанням приміщень, останні були зазначені як самовільне будівництво.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Позивач здійснив переобладнання приміщень без належного дозволу і належно затвердженого проекту, хоча проект був виготовлений і пройшов узгодження в обласній службі державної інвестиційної експертизи, головного державного санітарного лікаря м. Дніпропетровська, управління державної пожежної охорони УМВС України в Дніпропетровській області, міській санітарно-епідеміологічній станції, інших державних установах. Крім того, був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт, дія якого скінчилася 31.11.2001 року.

Відповідно до оцінки технічного стану приміщень і конструкцій, здійсненого фахівцями інституту „Дніпроагропроект”, їх технічний стан відповідає необхідним технічним будівельним нормам та може безпечно експлуатуватися.

Оскільки позивач здійснив реконструкцію об'єктів, які на момент початку реконструкції були його власністю; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.319 ЦК України); зміни площі об'єктів при проведенні реконструкції не відбулося, проведена реконструкція виконана відповідно до державних будівельних норм і не порушує права інших осіб, оскільки не є новим будівництвом; на момент здійснення реконструкції позивач мав у користуванні земельну ділянку, надану саме по фактичному розміщенню спірних об'єктів, місцевий господарський суд правомірно визнав право власності на спірні об'єкти за позивачем на підставі ст.376 ЦК України.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Приймаючи постанову по справі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд також зазначає, що позивач пред'явив позов в межах встановлених законом способів захисту цивільних прав.  

На підставі вищевикладеного, керуючись 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2006 року з урахуванням ухвали про виправлення описок від 12 жовтня 2006 року у справі №28/300-06 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                    О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                Л.О. Лотоцька

                                                                                                                           Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 25.12.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                       М.В. Юрченко

25.12.2006р.