Постанова

від 18.09.2013 по справі 808/5616/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 вересня 2013 року (10 год. 37 хв.) Справа № 808/5616/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Стоєва В.Л.,

відповідача - Міщенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

18.06.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.12.2012 №0000992307.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 13.11.2012 №2852/22-12/37494285 (далі - Акт перевірки) відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 14.12.2012 №0000992307, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 15528,75 грн. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними.

Через невідповідність позову вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 19.06.2013 його було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 10.07.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 10.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.07.2013.

У судове засідання 23.07.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 23.07.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 03.09.2013.

Ухвалою від 03.09.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 03.09.2013.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 09.09.2013.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 13.09.2013 та до 18.09.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що податковий кредит по операціях з ТОВ «Форестер-М» на загальну суму 12423,17 грн. був сформований не на підставі однієї податкової накладної, а на підставі двох податкових накладних №32 та №45 від 04.07.2012. Зазначив, що податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податкового кредиту за кожною з них окремо становить менше 10000,00 грн. і товар, який був поставлений не є імпортованим. Відбулися дві поставки товару, що підтверджується відповідними первинними документами, які були оформлені належним чином, відповідно до діючого законодавства. Пояснив, що податкові накладні за поставками товару від ТОВ «Форестер-М» були отримані в серпні 2012, а тому правомірно був сформований податковий кредит за операціями з ТОВ «Форестер-М» в серпні 2012. Зазначив, що оскільки у податковій декларації та додатках до неї документів помилки були відсутні, то позивач не повинен був подавати уточнюючий розрахунок до декларації. В даному випадку позивачем не була відображена у реєстрі отриманих податкових накладних податкова накладна №45 від 04.07.2012, проте сума по операціях позивача із ТОВ «Форестер-М», відображена у цьому реєстрі є сумою сформованою на підставі двох податкових накладних за 04.07.2012 №№ 32 та 45. Коригування податкової звітності позивачем було здійснене шляхом внесення виправлень у реєстрі отриманих податкових накладних, що не суперечить приписам податкового законодавства. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Отже, позивач відніс до складу податкового кредиту за серпень 2012 у податковій декларації за серпень 2012 податкову накладну від 04.07.2012 №32, виписану ТОВ «Форестер-М» на загальну суму ПДВ 12423,17 грн., які на дату проведення перевірки не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів за товар; або дата відвантаження товарів. Тобто фактичною датою виникнення податкових зобов'язань у ТОВ «Форестер-М» є дата зарахування коштів позивача - 04.07.2012, оскільки податкова накладна не була відображена в податковій звітності за цей період, вона мала бути відображена в податковій звітності в наступних періодах, тому позивач мав подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012, проте його не було подано. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.09.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року позивач відобразив податкові зобов'язання з цього податку на суму 171510 грн., податковий кредит на суму 162849 грн., суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет - 8661 грн. При цьому в рядку 20 розділу ІІ розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка є додатком до зазначеної податкової декларації позивачем був відображений податковий кредит сформований по операціях з ТОВ «Форестер-М» в липні 2012 року на суму 12423,17 грн. В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який подавався за серпень 2012 року відповідачу, позивачем було зазначено як підставу для відображення у складі податкового кредиту за серпень 2012 року податкову накладну від 04.07.2012 №32 на загальну суму 74539,02 грн., в тому числі ПДВ 12423,17 грн., отриману від ТОВ «Форест-М».

З метою отримання пояснень щодо порушень вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України (формування податкового кредиту на підставі податкової накладної не внесеної до відповідного реєстру) позивачу відповідачем був направлений запит від 01.10.2012 №12518/10/15-03, проте позивач пояснень відповідачу не надав.

13.11.2012 на підставі наказу відповідача від 12.11.2012 №1320 та повідомлення від 12.11.2012 №44 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних по декларації за серпень 2012.

За наслідками цієї перевірки 13.11.2012 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 12423,00 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету по декларації з ПДВ за серпень 2012 на суму ПДВ 12423,00 грн.

Не погодившись із висновками, яких дійшов в Акті перевірки відповідач, позивач 05.12.2012 подав заперечення до Акту перевірки за №06/1, проте вони не були враховані відповідачем.

На підставі Акту перевірки 14.12.2012 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000992307, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15528,75 грн., з яких за основним платежем 12423,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3105,75 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 21.01.2013, що підтверджується підписом, наявним на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач подавав до ДПС у Запорізькій області та до ДПС України скарги від 28.01.2013 №30/2 та від 09.04.2013 №10/1 на прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення.

Згідно рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07.05.2013 №2086/6/99-99/10-01-15, яке було отримано позивачем 05.06.2013, оскаржуване податкове повідомлення рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до договірних листів від 25.05.2012 №25/1 та від 20.06.2012 №20/1 позивач просив ТОВ «Форестер-М» поставити йому обладнання.

ТОВ «Форест-М» виставило позивачу до сплати рахунки №000879 від 25.05.2012 на суму 21442,02 грн., в тому числі ПДВ - 3573,67 грн., та №0001050 від 20.06.2012 на суму 53097 грн., в тому числі ПДВ - 8849,50 грн.

Платіжним дорученням від 04.07.2012 №98 позивач перерахував ТОВ «Форест-М» за обладнання грошові кошти в сумі 74539,02 грн. однією сумою.

04.07.2012 позивач надіслав ТОВ «Форест-М» листа №04/2, яким повідомив останнє про перерахування грошових коштів та про те, що помилково у платіжному дорученні зазначене призначення платежу: «Оплата за обладнання згідно рах. №1050 від 20 червня 2012 р. В т.ч. ПДВ - 12423,17 грн.». Просив зарахувати цю суму в оплату двох постанов товару за рахунками від 25.05.2012 №000879 та від 20.06.2012 №0001050, та здійснити поставку двома партіями товарів.

За наслідками оплати позивачем платіжним дорученням від 04.07.2012 №98 грошових коштів 04.07.2012 ТОВ «Форестер-М» виписало дві податкові накладні №32 на суму 53097,00 грн., в тому числі ПДВ 8849,50 грн., та №45 на суму 21442,02 грн., в тому числі ПДВ 3573,67 грн.

На виконання зазначеної домовленості ТОВ «Форестер-М» поставило позивачу товар за видатковими накладними від 31.07.2012 №824 на суму 21442,02 грн., в тому числі ПДВ 3573,67 грн., та №772 на суму 53097,00 грн., в тому числі ПДВ 8849,50 грн.

Всі зазначені документи наявні в матеріалах справи.

З вищевказаного вбачається, що ТОВ «Форестер-М» було здійснено дві поставки товару, які були сплачені позивачем однією сумою.

Позивач задекларував податкового кредиту по податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Форестер-М» за серпень 2012 на загальну суму ПДВ 12423,17 грн.

Позивач, в строки встановлені чинним законодавством, засобами телекомунікаційного зв'язку, подав декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 від 20.09.2012 №9057633785, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2012 від 20.09.2012 №9057633789 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2012 від 20.09.2012 №9057634044.

Відповідно до інформації, відображеної в розділі ІІ Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012, позивачем було включено до складу податкового кредиту податкову накладну від 04.07.2012 №32, отриману від ТОВ «Форестер-М» 01.08.2012, на загальну суму ПДВ 12423,17 грн.

Факт реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Форестер-М» та їх відображення в податковому обліку цього підприємства підтверджено довідкою «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Форстер-М» (код ЄДРПОУ 35258105) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія «Монблан» (код ЄДРПОУ 37494285) за липень 2012 року», складеною ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 01.03.2013 за №160/2212/35258105. Крім того в даній довідці зазначено, що поставка в адресу позивача здійснювалась на підставі двох податкових накладних від 04.07.2012 №32 на суму 53097,00 грн., в тому числі ПДВ 8849,50 грн., та №45 на суму 21442,02 грн., в тому числі ПДВ 3573,67 грн.

Судом встановлено, що в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року податкові накладні, за розрахунками із ТОВ «Форестер-М», від 04.07.2012 №45 та від 04.07.2012 №32 були відображені позивачем одним записом - податкова накладна від 04.07.2012 №32 на загальну суму ПДВ 12423,17 грн. Отже, зазначена сума ПДВ була помилково відображена позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, як така, що сплачена за однією поставкою, підтвердженою податковою накладною від 04.07.2012 №32.

Згідно Наказу Державної податкової служби України «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» від 24.12.2010 №1002 реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Відповідно до п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку (мається на увазі облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування) відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

У зв'язку із виявленням зазначеної помилки в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року позивачем було внесено корегуючи записи, а саме внесено вірні номери податкових накладних від 04.07.2012 №45 на суму ПДВ 3573,67 грн. та від 04.07.2012 №32 на суму ПДВ 8849,50 грн., при цьому загальна сума податкового кредиту по операціях позивача з ТОВ «Форест-М» - 12423,17 грн. позивачем не змінювалась.

Суд зазначає, що податкова декларація та додатки до неї оформлені належним чином, суми податкових зобов'язань, податкового кредиту та інші відомості внесені без помилок. В даному випадку наявна помилка у внесених записах в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, яка відповідно до зазначеного Порядку, підлягає корегуванню шляхом виправлення записів і не передбачає подання уточнюючих реєстрів.

За приписами п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з наведеного вище судом встановлено, що в природі не існує та не існувало податкової накладної від 04.07.2012 №32, виданої ТОВ «Форест-М» позивачу на суму ПДВ 12423,17 грн. Натомість існують дві податкові накладні від 04.07.2012, виданих ТОВ «Форест-М» позивачу, №32 на суму ПДВ 8849,50 грн. та №45 на суму ПДВ 3573,67 грн.

За відсутності обов'язку у ТОВ «Форест-М» вносити до Єдиного реєстру податкових накладних дані про реально існуючі податкові накладні від 04.07.2012 №32 та №45, оскільки сума ПДВ по кожній з них не перевищує 10000 грн., твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України щодо включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - є безпідставним.

Зазначене свідчить про відсутність порушення позивачем норм п. 201.10 ст. 201 ПК України по взаємовідносинах з ТОВ «Форестер-М».

Отже, суд не вбачає в діях позивача порушень податкового законодавства, а саме п. 201.10 ст. 201 ПК України, в даному випадку суд вважає, що наявне порушення ведення позивачем Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Разом з тим, Податковий кодекс України не визначає відповідальність за таке порушення.

Щодо твердження відповідача про те, що в даному випадку повинна була бути виписана одна податкова накладна оскільки позивачем був здійснений лише один платіж на загальну суму ПДВ 12423,17 грн., із обґрунтуванням своєї позиції вимогами п. 187.1 ст. 187 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України одним із принципів на яких ґрунтується податкове законодавство є принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Податкове законодавство не містить приписів за якими за кожною оплатою товару, якщо це перша подія, повинна складатися лише одна податкова накладна, натомість містить приписи про те, що за кожним фактом поставки товару повинна складатися така накладна.

Суд, з урахуванням обставин даної справи, доходить висновку про неоднозначність норми п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Суд, керуючись нормою п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України, приходить до висновку, що оскільки чинним законодавством ситуація, яка склалася, не врегульована, то рішення має бути прийняте на користь платника податків (позивача).

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 14.06.2013 №174 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 157,00 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 14.12.2012 №0000992307, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15528,75 грн., з яких 12423 грн. - основний платіж, 3105,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» (код ЄДРПОУ 37494285, зареєстроване: 69096, м.Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1, к. 235) судовий збір у сумі 157 грн. (сто п'ятдесят сім гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.09.2013.