Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/5419/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/5419/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ», м.Дніпродзержинськ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод», м.Донецьк

про стягнення 1 590 161,92грн.

за участю представників:

від позивача: Грудський І.М. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ», м.Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- Металургійний завод», м.Донецьк про стягнення 1590161,92грн., з яких: основний борг в сумі 1567633,32грн., пеня в сумі 20754,51грн., 0,1% річних в сумі 1774,09грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №3300004632 від 03.03.12р. з оплати отриманого товару.

Ухвалою від 30.07.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5419/13.

20.08.13р. позивач надав уточнений розрахунок 0,1% річних, відповідно до якого заявлена до стягнення сума 0,1% річних зменшилась до 1770,31грн.

06.09.13р. позивач надав уточнений розрахунок 0,1 річних, відповідно до якого заявлена до стягнення сума 0,1% річних збільшилась до 1819,94грн.

Згідно п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. в разі надходження до господарського суду заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Будь-яких заяв чи клопотань про збільшення позовних вимог позивачем не надавалося.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.13р. Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - Металургійний завод» зареєстроване за адресою: 83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, буд.122. За даною адресою відповідачу направлялись всі процесуальні документи по справі №905/5419/13.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

03.03.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - Металургійний завод» (покупець) укладений договір поставки №3300004632, за яким постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити згідно умов даного договору продукцію виробничо-технічного призначення (товар). Номенклатура, кількість, ціна строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додатках та/або додатковій угоді, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Ціна товару, визначена в додатку та/або додатковій угоді, відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціну товару, що склалася на ринку (п.3.1 договору).

Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати його поставки та отримання покупцем рахунку, якщо інше не узгоджено в додатку та/або додатковій угоді (п.3.2 договору).

По факту відвантаження товару постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок; видаткову накладну (товару-транспортну накладну); залізничну квитанцію про приймання вантажу та акт приймання-передачі при відвантаженні залізничним транспортом; сертифікат якості та/або технічний паспорт; сертифікат відповідності; інші спеціальні документи (п.3.3 договору).

Сторонами підписаний додаток №1 до договору, в якому погоджені номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна, сума товару та умови поставки.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.13р. (п.8.1 договору зі змінами, внесеними додатковою угодою №6).

Договір поставки №3300004632 від 03.03.12р., додаток №1 та додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 6 до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних №3701 від 13.03.12р.; №3702 від 13.03.12р.; №3703 від 13.03.12р.; №3704 від 15.03.12р.; №3705 від 30.05.12р.; №3706 від 18.04.12р.; №92 від 13.06.12р.; №97 від 21.06.12р.; №99 від 22.06.12р.; №101 від 25.06.12р.; №106 від 13.07.12р.; №115 від 16.08.12р.; №117 від 19.11.12р.; №1 від 10.01.13р.; №2 від 16.01.13р.; №7 від 19.02.13р.; №10 від 28.02.13р. постачальником було поставлено, а покупцем отримано товар на суму - 2046193,32грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання цінностей.

Постачальником виставлені покупцю рахунки на оплату отриманого товару.

Оскільки суду не надано доказів неналежного виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань щодо передачі відповідачу документів, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №3300004632 від 03.03.12р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору поставки №3300004632 від 03.03.12р. поставлена за накладними продукція мала бути оплачена протягом 30 днів з дати поставки.

Покупцем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 478560,00грн., а саме: 26.07.13р. на суму 100000,00грн., 04.07.12р. на суму 30000,00грн., 10.07.12р. на суму 50000,00грн.; 15.11.12р. на суму 39360,00грн., 04.01.13р. на суму 48000,00грн., 15.01.13р. на суму 48000,00грн., 25.01.13р. на суму 46000,00грн., 06.02.13р. на суму 50000,00грн., 25.02.13р. на суму 48000,00грн., 13.08.12р. на суму 19200,00грн. В призначенні платежу вказані виставлені позивачем рахунки та спірний договір.

Проте, передбачене договором зобов'язання відповідачем у встановлений строк в повному обсязі не виконане.

Позивачем направлена відповідачу претензія №1 від 24.04.13р., в якій позивач просив перерахувати заборгованість з урахуванням пені та 0,1% річних в сумі1672964,22грн. протягом 30 днів з дати отримання претензії.

Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів оплати суми боргу відповідач не надав, наявність заборгованості не спростував.

Приймаючи до уваги вищевикладене, фактичний борг ПрАТ «Донецьксталь»- Металургійний завод» перед ТОВ «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ» становить 1567633,32грн.

В силу статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п.7.2 договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 0,1% річних за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 20754,51грн., що нараховувалась на суму заборгованості за накладними №106 від 13.07.12р.; №115 від 16.08.12р.; №117 від 19.11.12р.; №1 від 10.01.13р.; №2 від 16.01.13р.; №7 від 19.02.13р.; №10 від 28.02.13р.

Крім того, позивачем наданий уточнений розрахунок 0,1% річних, згідно якого сума відсотків становить 1819,41грн., що нараховувались на суму заборгованості за кожною накладною за період з 12.04.12р. по 08.07.13р.

Однак, відповідно до наданих розрахунків позивачем невірно визначений строк настання оплати, у зв'язку з чим розрахунок суми пені та 0,1% річних є арифметично невірним.

Оскільки заява про збільшення позовних вимог згідно ст.22 ГПК України позивачем не подана позовні вимоги розглядаються судом в межах заявленої суми, зокрема, щодо 0,1% річних.

З огляду на викладене, судом зроблений власний розрахунок пені та встановлено, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені в сумі 20244,34грн. та 0,1% річних в сумі 1774,09грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 01% річних в сумі 1774,09грн. обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню. Вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 20244,34грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ», м.Дніпродзержинськ до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- Металургійний завод», м.Донецьк про стягнення 1590161,92грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- Металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, буд.122; ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ» (51938, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Матросова, буд.19; ЄДРПОУ 33382274) основний борг в сумі 1567633,32грн., пеню в сумі 20244,34грн., 0,1% річних в сумі 1774,09грн., судовий збір в сумі 31793,04грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.09.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.10.13р.

Суддя Г.В. Захарченко