Рішення

від 24.09.2013 по справі 922/3431/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.Справа № 922/3431/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Промтехбудінвест", м. Харків до ТОВ "Юрполіс Компані", м. Харків , АТ "Імексбанк" в особі Харківського відділення №329, м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Сімаковича П.Ю.

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - Філатов Ю.О.

третьої особи - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехбудінвест" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс Компані" (далі - перший відповідач) та до АТ "Імексбанк" в особі Харківського відділення №329 (далі - другий відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу "Юрполіс" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів у розмірі 42390 грн.

У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати АТ "Імексбанк" в особі Харківського відділення №329 звільнити з під арешту помилково перераховані ТОВ "Юрполіс Компані" грошові кошти у сумі 42390 грн., та стягнути з ТОВ "Юрполіс Компані" (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, код ЄДРПОУ 33901201, р/р №2600110663200 в відділенні №329 АТ "Імексбанк", МФО 328384) на користь ТОВ "Промтехбудінвест" (61064, м. Харків, вул. Цехівська, 15-А, код ЄДРПОУ 34469633, р/р 26006060204610 в ХГРУ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 42390 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов договору укладеного між ТОВ "Промтехбудінвест" та ТОВ "Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу "Юрполіс", позивач повинен був сплатити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог грошові кошти у розмірі 42390грн. за надані послуги, однак платіжним дорученням №538 від 17.07.2013 року було здійснено помилкове перерахування зазначеної суми на рахунок першого відповідача.

Позивач звернувся до першого відповідача з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 14390 грн., проте, у зв'язку з накладенням арешту на мультивалютний рахунок першого відповідача, останній до теперішнього часу зазначені кошти не повернув.

Через канцелярію суду надійшов відзив першого відповідача через канцелярію, у якому останній не заперечує, що вказана сума була помилково перерахована позивачем на розрахунковий рахунок відповідача, але у зв'язку з накладенням арешту на рахунок підприємства, він позбавлений можливості повернути зазначені кошти.

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Через канцелярію суду надав заяву про долучення до матеріалів справи копію акту-передачі наданих послуг №1 до договору про надання юридичних послуг №07/V-2013, укладеного з ТОВ "Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу "Юрполіс", сума винагороди за надані послуги складає 42390 грн.

Суд, розглянувши надані позивачем документи, долучає їх до матеріалів справи.

Представник другого відповідача проти позову в частині звільнення з під арешту грошових коштів, що містяться на рахунку ТОВ "Юрполіс Компані" заперечує, оскільки накладення арешту на рахунки ТОВ "Юрполіс Компані, відкритих у АТ "Імексбанк" у м. Харкові, здійснено на підставі Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 у справі № 2а-12965/12/2070. Таким чином законних підстав для звільнення наведених рахунків з під арешту немає.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про місце і час проведення судового засідання належним чином, про що свідчить корінець повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, таким чином, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника позивача та другого відповідача, судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу "Юрполіс" (третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) був укладений договір про надання юридичних послуг №07/V-2013 від 01.04.2013 року (далі - Договір), згідно умов якого ТОВ "Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу "Юрполіс" (виконавець по договору) зобов'язувався на платній основі надавати позивачеві юридичні послуги та консультації , а позивач (замовник по договору) оплатити вартість наданих послуг.

Так згідно акту прийому передачі наданих послуг № 1 до Договору виконавець передав, а замовник прийняв юридичні послуги, загальна вартість яких складає 42390 грн.

Однак 17.07.2013 року платіжним дорученням №538 позивачем було здійснено помилкове перерахування грошових коштів у сумі 42390 грн. на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ "Юрполіс Компані", з яким у позивача немає ніяких фінансово-господарських та договірних правосідносин.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до першого відповідача з вимогою від 19.07.2013 року №1 про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 14390 грн., проте, листом від 23.07.2013 року №24/07-13 перший відповідач повідомив про неможливість повернення наведених коштів, у зв'язку з накладенням арешту на мультивалютний рахунок останнього.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача з даною позовною заявою, безпідставно отримані грошові кошти не були повернуті відповідачем.

Як встановлено з матеріалів справи, перший відповідач визнає, що перерахування грошових коштів позивачем на його розрахунковий рахунок у розмірі 42390 грн., здійснені помилково та не заперечує проти повернення безпідставно набутих грошових коштів позивачу. Однак у зв'язку з накладенням арешту на розрахунковий рахунок №26001106632001, відкритий у відділенні №329 АТ "Імексбанк", він позбавлений можливості повернути зазначені кошти.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ст. 387 Цивільного кодексу України пережбачено, що власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.1.23. ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 року №22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно п. 2.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, повинні повертатися в термін, встановлений законодавством, за порушення якого неналежний одержувач несе відповідальність.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майно було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані норми застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна чи самого потерпілого чи інших осіб або наслідком події.

Судом встановлено, та не заперечується першим відповідачем, що грошові кошти у розмірі 42390 грн. набуто відповідачем безпідставно, оскільки, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські зобов'язання, згідно яких позивач перерахував відповідачу зазначені грошові кошти.

Так, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повернув позивачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 42390 грн. Зазначений факт не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами даної справи доведено факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів, а тому, враховуючи, що відповідачем не заперечується даний факт , господарський суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 42390 грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а грошові кошти в сумі 42390 грн. такими, що підлягають поверненню позивачу шляхом примусового стягнення.

У своїй позовній заяві позивач просить суд зобов'язати АТ "Імексбанк", в особі Харківського відділення №329 звільнити з під арешту помилково перераховані грошові кошти сумі 42390 грн.

Суд, розглянувши наведені вимоги позивача, проаналізувавши фактичні обставини справи та оцінивши представлені докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм ст. 94.6.2. Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органів державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

На підставі п.1.17. Постанови правління НБУ від 21.01.2004 року "22 "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням органу державної податкової служби і надійшло до банку безпосередньо від суду або органу державної податкової служби після отримання рішення суду. Банк здійснює поновлення видаткових операцій за рахунком клієнта на підставі рішення податкового керуючого або суду.

Згідно п.10.11 наведеної постанови, зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосування цього заходу відпаде потреба, а також за рішення суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Згідно ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження", (в редакції закону чинній на час винесення органом ДВС вищезазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній редакції особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання АТ "Імексбанк" в особі Харківського відділення №329 звільнити з під арешту помилково перераховані кошти у сумі 42390 грн. не відповідають встановленим законом способам захисту порушених прав.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності з врахуванням зазначеного позивачем предмету та суті спору, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Юрполіс Компані", ЄДРПОУ 33901201, (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, р/р 26001106632001 у відділенні №329 АТ "Імексбанк", МФО 328384) на користь ТОВ "Промтехбудінвест", ЄДРПОУ 34469633 (61064, м. Харків, вул. Цехівська, 15-А, р/р 26006060204610 в ХГРУ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 42390 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 25.09.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.