Постанова

від 30.09.2013 по справі 910/7191/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 910/7191/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 30.09.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Оболонь» на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року (повний текст рішення складено і підписано 17.06.2013 року)

у справі №910/7191/13 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Оболонь»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман»

про стягненння 51 751,87 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у позові публічного акціонерного товариства «Оболонь» до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про стягненння 51 751,87 грн. суми вартості знищеного майна, яке було передано останньому згідно двосторонньої угоди на оренду майна №(1/М)1250 від 25.04.2007 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Оболонь» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

В своїх доводах позивач посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року у справі №910/7191/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Оболонь» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні. У розгляді справи №910/7191/13 в судових засіданнях 12.08.2013 року, 04.09.2013 року оголошувалась перерва.

Представник позивача приймав участь в судових засіданнях та надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача приймав участь у судових засіданнях та надав свої пояснення, в яких проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню, а рішення суду просить залишити без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна тентова конструкція була виготовлена та змонтована на замовлення ДКП «Кінотеатр «Жовтень» виконавцем - ТОВ «Українська тентова компанія» у 2003 році, що підтверджується актом виконаних робіт від 24.05.2003 року.

Після встановлення (монтажу) тентової конструкції 22.09.2004 року між позивачем та державним комунальним підприємством кінотеатр «Жовтень», правонаступником якого є відповідач, була укладена угода на оренду «Рекламного майна» №378, відповідно до якої ЗАТ «Оболонь» передало, а ДКП «Кінотеатр «Жовтень» прийняло спірну тентову конструкцію, що підтверджується актом приймання-передачі від 22.09.2004 року.

У зв'язку з реорганізацією ДКП «Кінотеатр «Жовтень» шляхом приєднання до ТОВ «Кіноман» 25.04.2007 між закритим акціонерним товариством «Оболонь» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (орендар) було укладено двосторонню угоду на оренду майна № (1/М)1250 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець, з метою популяризації продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи «Пре-Мікс» в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплекс меблів «Оболонь» («Маркіза»), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда «Живчик», пнемо-конструкція «Живчик», пневматичний атракціон горка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції «Оболонь-Водолей», тентова конструкція, шатер) (далі - майно).

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна зазначено в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даної угоди.

Так згідно специфікації № 1 до договору, підписаної та скріпленої печатками обох сторін, в оренду передається майно - тентова конструкція загальною вартістю 44 358,75 грн. без ПДВ за наступним інвентарним номером: № 536510.

Відповідно до п. 3.1 договору орендодавець передає орендарю в оренду майно в справному стані та з пакетом документації до кожної одиниці майна за актом приймання-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі та накладної №47010 від 25.04.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв майно - тентову конструкцію загальною вартістю 44 358,75 грн. без ПДВ за інвентарним номером: № 536510.

За умовами п. 3.4.8 договору орендар несе ризик випадкової втрати або пошкодження майна після його передачі орендодавцем орендарю.

Відповідно до п. 3.4.11 договору орендар зобов'язаний, при невиконанні взятих на себе згідно даної угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги орендодавця повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні майна - відшкодувати орендодавцю його вартість.

Згідно з п. 3.4.12 договору при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в цій угоді.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств між орендодавцем та орендарем.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2012 року заступником директора-головним інженером Коропою Л.М. було виявлено обвалення спірної тентової конструкції. Зокрема, було виявлено, що каркас тентової конструкції в багатьох місцях поржавів, в тому числі і в місцях з'єднання металевих стойок, у зв'язку з чим залишки тентової конструкції виявились аварійно- небезпечними та становили реальну загрозу для відвідувачів кінотеатру та перехожих (копія службової записки долучена до матеріалів справи).

Наказом директора ТОВ «Кіноман» №24-ЗВ від 23.04.2012 року «Щодо демонтажу залишків тентової конструкції» заступнику директора Коропі Л.М. було доручено організувати негайне прибирання залишків тентової конструкції ЗАТ «Оболонь», яке здійснити не пізніше 24.04.2012 року, що і було зроблено 24.04.2012 року.

Листом від 31.10.2012 року №178 відповідач повідомив позивача про знищення предмету договору.

Позивач направив відповідачу претензію №3415/0/2-12 від 09.11.2012 року про повернення обладнання або про сплату його вартості, що становить 62 230,50 грн., яке було передано відповідно до двосторонніх договорів на оренду майна №(1/М)1250 та №(1/М)1251.

В обгрунтування демонтажу та утилізації тентової конструкції відповідач посилається на електронний лист виробника спірної тентової конструкції ТОВ «Українська тентова компанія», який був наданий у відповідь на лист відповідача №185 від 16.11.2012 року. Так у вказаному листі ТОВ «Українська тентова компанія» повідомлено, що строк експлуатації тентової конструкції становить не більше п'яти років з дня її встановлення. Збільшення експлуатаційного строку є неможливим, оскільки дана тентова конструкція капітальному ремонту не підлягає. Також вказано, що, якщо дана тентова конструкція експлуатується більше п'яти років, то після демонтажу повторне збирання і експлуатація неможливі. Виріб підлягає утилізації.

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Оболонь» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про стягненння 51 751,87 грн. суми вартості знищеного майна, яке було передано останньому згідно двосторонньої угоди на оренду майна №(1/М)1250 від 25.04.2007 року.

Спір виник внаслідок того, що після закінчення договору на вимогу позивача, відповідач майно не повернув та не відшкодував його вартості, яка становить разом з ПДВ 51 751,87 грн., а отже позивач вимагає стягнути з відповідача вартість знищеного майна.

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Оболонь» про стягненння з товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» 51 751,87 грн. суми вартості знищеного майна, яке було передано останньому згідно двосторонньої угоди на оренду майна №(1/М)1250 від 25.04.2007 року є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що знищення спірної тентової конструкції відбулось не з вини відповідача, а через закінчення її експлуатаційного строку.

Також місцевим господарським судом було зазначено, що у двосторонній угоді про оренду майна №(1/М)1251 від 25.04.2007 року не визначено ні порядку використання амортизаційних відрахувань, ні порядку (способу) відновлення орендованого майна, у зв'язку з чим цей договір є неукладеним та не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що двостороння угода про оренду майна №(1/М)1251 від 25.04.2007 року є неукладеною, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Положеннями статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За змістом статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач передав в оренду, а відповідач прийняв та здійснював перерахування коштів за оренду майна за договором оренди №(1/М)1251 від 25.04.2007 року, що свідчить про виконання сторонами умов договору.

Фактичні дії сторін свідчать про те, що спірний договір був укладений. А визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Така позиція суду узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 року у справі №7/221-09.

Статтею 111-28 цього Кодексу передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на вищезазначене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір оренди майна №(1/М)1251 від 25.04.2007 року не є неукладеним.

Нормами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу предмет оренди, а саме тентову конструкцію загальною вартістю 44 358,75 грн. без ПДВ за інвентарним номером: №536510.

Відповідно до п. 3.4.7 договору орендар зобов'язався повідомляти орендодавця протягом одного дня з моменту виходу майна з ладу про необхідність проведення ремонту майна.

Натомість позивачем не надано суду докази повідомлення орендодавця про необхідність проведення ремонту спірної тентової конструкції, не містять такі докази і матеріали справи.

Крім того, твердження відповідача, що договір оренди припинено з моменту припинення купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» - 30.09.2009 року, не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними №ВН-Е23389 від 17.09.2010 року, №ВН-Е23776 від 22.09.2010 року, №ВН-Е23777 від 22.09.2010 року, ВН-Е23390 від 17.09.2010 року, №ВН-Е24439 від 30.09.2010 року на поставку продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств товариству з обмеженою відповідальністю «Кіноман» за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська, 26 (а.с. 61-65).

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Під час розгляду справи було встановлено та сторонами не заперечується, що 24.04.2012 року згідно з наказом директора ТОВ «Кіноман» №24-ЗВ від 23.04.2012 року «Щодо демонтажу залишків тентової конструкції» було прибрано залишки тентової конструкції ЗАТ «Оболонь».

Листом від 31.10.2012 року № 178 відповідач повідомив позивача про знищення предмету договору - тентова конструкція S=127,5 кв.м. (а.с. 15).

З огляду на вищезазначене судова колегія дійшла висновку, що договір оренди припинено з моменту знищення об'єкта оренди - 24.04.2012 року.

За умовами п. 3.4.8 договору орендар несе ризик випадкової втрати або пошкодження майна після його передачі орендодавцем орендарю.

Відповідно до п. 3.4.11 договору орендар зобов'язаний, при невиконанні взятих на себе згідно даної угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги орендодавця повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні майна - відшкодувати орендодавцю його вартість.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що відповідачем не виконано свого договірного зобов'язання щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як передбачено нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 3, 4 статті 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

За умовами п. 3.4.12 договору при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в цій угоді.

Відповідно до п.1.3 договору майно завжди залишається у власності орендодавця.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на термін експлуатації тентової конструкції, оскільки вказаний факт не надає права орендарю утилізовувати (знищувати) орендоване майно та не надає право не виконувати договірні зобов'язання щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди.

Крім того, відповідач всупереч п. 3.4.7 договору не повідомив орендодавця про вихід орендованого майна з ладу та про необхідність проведення ремонту спірної тентової конструкції.

Отже, висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивач надав суду докази порушення права власності, шляхом позбавлення власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном - тентовою конструкцією загальною вартістю 51 751,87 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 7 393,12 грн. (44 358,75 грн. + 7 393,12 грн.) за інвентарним номером: №536510.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Оболонь» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі №910/7191/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Оболонь» на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі №910/7191/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі №910/7191/13 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, ідентифікаційний код 32668720) на користь публічного акціонерного товариства «Оболонь» (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, ідентифікаційний код 05391057) 51 751,87 грн. суми вартості знищеного майна, 1 720,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/7191/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.