Ухвала

від 24.09.2013 по справі 22-ц/796/10268/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10268/2013 Головуючий у 1 інстанції: Зінченко С.В.

Доповідач: Котула Л.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Круглик В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича Рубель Інни Вікторівни на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року в справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеславаАндрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4 задоволено частково.

Постанову ВП №26751228 начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича від 16.04.2013 року скасовано.

В задоволенні решти скарги відмовлено.

У апеляційній скарзі представник начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В.А. Рубель І.В. просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважала можливим слухати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ВДВС України Бойка О.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Шевченка С.І., який заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено , що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Роєнка Р.В. від 27 травня 2011 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-3722/1010 від 20.05.2011 року, який виданий Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на користь ПАТ " Банк Петрокоммерц- Україна" заборгованості за кредитним договором №1239 п - 09-07 від 25.09.2007 року та надано боржникам строк до семи днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду (а.с.5).

Згідно ст. 27 Закону України " Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням( ст. 32 названого Закону).

У зв'язку з тим, що боржниця не надала доказів самостійного виконання рішення суду Відділом примусового виконання рішення суду ДВС України 01.12.2011 року було направлено запит № 7648-0-33-11/5-540/7 голові ліквідаційної комісії Державного комітету земельних ресурсів України Козаченку О.В. про надання інформації щодо належного майна боржнику та надання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки боржника ОСОБА_4, а саме: належним чином завірені копії державних актів, виданих на ім'я ОСОБА_4 на території Київської області та копії технічної документації (а.с.6-7).

Головне управління Держкомзему у Київській області від 20.12.2011 року повідомило Державну виконавчу службу про те , що за ОСОБА_4 обліковуються 3 земельні ділянки: земельна ділянка яка розташована в Бородянському районі на території Мирчанської сільської ради, кадастровий номер 3221085900:07:001:0016, площею 2, 0000 га та земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1, кадастрові номера № 3223155400:05:111:0006, № 3223155400:05:111:0007, площею 0,1020 га і 0, 1501 га (а.с.8).

Отримавши зазначену інформацію, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України Роєнко Р.В. постановою від 06.02.2012 року наклав арешт на це нерухоме майно боржниці:

- земельну ділянку площею 2, 0000 га, що розташована на території Мирчанської сільської ради Бородянського району, кадастровий номер 32231085900:07:001:0016;

- земельну ділянку площею 0, 1020 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006;

- земельну ділянку площею 0, 1501 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007,що належать боржнику ОСОБА_4(а.с.9-10).

10.02.2012 року державним виконавцем Роєнком Р.В. складено акт опису й арешту зазначеного нерухомого майна боржника (а.с.11-14).

В той же час , судом встановлено , що 18 березня 2011 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_11 договір дарування земельної ділянки №101, за умовами якого вона подарувала останній земельну ділянку площею 0, 1020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки та земельну ділянку площею 0, 1500 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 98 від 19.04.2005 року (а.с.47-50 ).

На час накладення арешту на земельні ділянки у державного виконавця були відсутні такі дані, а відтак , державний виконавець правомірно наклав арешт на 3 земельні ділянки , оскільки за даними Головного управління Держкомзему у Київській області від 20.12.2011року вони належали боржниці на праві власності( а.с.8)

Згідно ч.3 ст.60 цього Закону, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

16.04.2013 року постановою ВП №26751228 начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволова В.А. скасовано постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року в частині накладення арешту на наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку, площею 0, 1020 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006,

- земельну ділянку, площею 0, 1501 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007., оскільки під час винесення даної постанови державним виконавцем було допущено технічну помилку та зазначено 3 земельні ділянки, 2 з яких не належать боржнику.

Скасовуючи постанову державного виконавця в частині накладення арешту на дві земельні ділянки , які знаходяться в смт. Козин, начальник відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволов В.А. виходив з того , що державним виконавцем допущена технічна помилка і накладено арешт на зазначені земельні ділянки, які не належать боржнику .

Проте з таким висновком начальник відділу примусового виконання рішень ДВС Черноволова В.А. не можна погодитися , оскільки при накладені арешту на земельні ділянки державний виконавець виходив з даних отриманих на його запит від Головного управління Держкомзему у Київській області щодо належності на праві власності боржниці майна , в тому числі і земельних ділянок і відповідно до отриманої інформації державний виконавець наклав арешт на це майно.

Крім того , частиною 1 статті 60 Закону " Про виконавче провадження " передбачено , що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За таких обставин, суд обґрунтовано задовольнив скаргу позивача в частині скасування постанови ВП №26751228 начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича від 16.04.2013 року.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними , оскільки колегія суддів з матеріалів справи такого не вбачає.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону , тому доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам закону є необґрунтованою.

Беручи до уваги наведене , колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. 303,304,307,312 ,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича Рубель ІнниВікторівни відхилити, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: