Ухвала

від 19.11.2013 по справі 22-ц/796/10268/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10268/2013 Головуючий у 1 інстанції: Зінченко С.В.

Доповідач: Котула Л.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Лучко І.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року в справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ЧерноволоваВ’ячеслава Андрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеславаАндрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову ВП №26751228 начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В’ячеслава Андрійовича від 16.04.2013 року скасовано.

В задоволенні решти скарги відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволені скарги, оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ВДВС України Бойка О.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Шевченка С.І., який заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши їх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 60 Закону України " Про виконавче провадження " особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З наведеного випливає, що звільнення майна з -під арешту відбувається або шляхом звернення з такою вимогою до суду або в адміністративному порядку до начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 " Про практику розгляду судами скарг на рішення , дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено , що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт , вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підсудності ( ст. 24 ЦПК , ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи , в інтересах якої накладено арешт , про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб , які не є власниками , але володіють ним на законних підставах.

В той же час , як вбачається з матеріалів справи , постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Роєнка Р.В. від 27 травня 2011 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-3722/1010 від 20.05.2011 року, який виданий Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на користь ПАТ " Банк Петрокоммерц- Україна" заборгованості за кредитним договором №1239 п - 09-07 від 25.09.2007 року в сумі , що еквівалентна 45 864 986 грн. 68 коп. та надано боржникам строк до семи днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду (а.с.5).

У зв'язку з тим , що боржниця у встановлений для добровільного виконання рішення суду строк не виконала його , державний виконавець , отримавши інформацію від Головного управління Держкомзему у Київській області про те , що на ім'я боржниці ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 3 земельні ділянки постановою від 06.02.2012 року наклав арешт на нерухоме майно боржниці, а саме :

- земельну ділянку площею 2, 0000 га, що розташована на території Мирчанської сільської ради Бородянського району, кадастровий номер 32231085900:07:001:0016;

- земельну ділянку площею 0, 1020 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3223155400:05:111:0006;

- земельну ділянку площею 0, 1501 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3223155400:05:111:0007,що належать боржнику ОСОБА_1(а.с.9-10).

10.02.2012 року державним виконавцем Роєнком Р.В. складено акт опису й арешту зазначеного нерухомого майна боржника (а.с.11-14).

16.04.2013 року постановою ВП №26751228 начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволова В.А. скасовано постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року в частині накладення арешту на наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку, площею 0, 1020 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3223155400:05:111:0006;

- земельну ділянку, площею 0, 1501 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3223155400:05:111:0007., з тих підстав, що під час винесення даної постанови державним виконавцем було допущено технічну помилку та зазначено 3 земельні ділянки, 2 з яких не належать боржнику.

Разом з тим , зі змісту ч.3 ст. 60 Закону України " Про виконавче провадження " випливає, що майно боржника може бути звільнено з -під арешту за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби , якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

В даному випадку ідеться про майно боржника , а не особи, яка вважає , що майна , на яке накладено арешт , належить їй.

18 березня 2011 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_10 договір дарування земельної ділянки НОМЕР_1, за умовами якого вона подарувала останній земельну ділянку площею 0, 1020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки та земельну ділянку площею 0, 1500 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 98 від 19.04.2005 року (а.с.47-50 ).

Таким чином , начальник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України своєю постановою по суті зняв арешт з майна , яке не належить боржнику.

Частиною 2 статті 83 Закону України " Про виконавче провадження" передбачено , що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Зі змісту постанови начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України від 16.04.2013 року вбачається , що при накладенні арешту на майно боржниці державним виконавцем була допущена технічна помилка, що є підставою до скасування постанови в частині накладення арешту, проте такий висновок не ґрунтується на матеріалах виконавчого провадження , так як державний виконавець при накладенні арешту виходив з даних Головного управління Держкомзему Київської області , які він отримав на свій запит, про те , що ОСОБА_1 належать 3 земельні ділянки у Київській області.( а.с. 8).

Виходячи з наведеного , суд обґрунтовано визнав дії начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та постанову ВП № 26751228 начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Чорноволова В.А. від 16.04.2013 року неправомірними, а відтак підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що мало місце порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 303,304,307,312 ,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 відхилити , а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: