Постанова

від 20.09.2013 по справі 922/2092/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа №922/2092/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сівтунової О.А., дов. б/н від 01.04.2013

відповідача - Александрової Т.В., дов. б/н від 20.06.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків (вх. №2368 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2013 р. по справі №922/2092/13

за позовом Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків

про стягнення 36805,35 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач - "Детективно-юридичне агентство "Кратос" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Австрія" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36805,35 грн., з яких 33576,00 грн. - сума основного боргу, 2504,44 грн. - пені, 67,15 грн. - інфляційне збільшення суми заборгованості, 657,76 грн. - 3% річних від простроченої суми, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором серії ОА №23/08/2011 про надання послуг з охорони об"єкта від 23.08.11 р. Також просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1720,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2013 р. по справі №922/2092/13 (суддя Сальникова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" на користь Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос" суму основного боргу за договором в розмірі 33576,00 грн., суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2504,44 грн., інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 67,05 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 657,76 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. В іншій частині стягнення позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2013 р. по справі №922/2092/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи відповідача стосовно акту здачі-приймання робіт від 29.06.2012 №105, який був підписаний колишнім директором ТОВ «Австрія» Гулідовим О.Ф., який був звільнений з займаної посади на дату підписання цього акту. Як вважає скаржник, судом першої інстанції не надано цьому факту належної правової оцінки, а також не взято до уваги заперечення відповідача про те, що спірний акт здачі-приймання робіт від 29.06.2012 №105 містить відбиток печатки ТОВ «Австрія».

Позивач надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2011 між ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос" (суб'єкт охоронної діяльності, охоронець) та ТОВ "Австрія" (замовник) було укладено договір серії ОА № 23/08/2011 про надання послуг з охорони об'єкта, відповідно до умов якого замовник доручає, а охоронець зобов'язується в порядку, передбаченим договором, прийняти під свою відповідальність об'єкт охорони (вказаний в додатку № 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору) та здійснювати щодо нього передбачені договором заходи охорони, а замовник (відповідач), в свою чергу, зобов'язувався створити необхідні для цього умови (визначені п. 5.1. договору) та сплатити винагороду за надані послуги за договором.

Згідно додатку № 2 до укладеного договору, об'єктом охорони за договором є приміщення, загальною площею 4439,1 кв.м., в тому числі житлової площі 1997,0 кв.м. в будівлі гуртожитку в літ. "А-4", які розташовані за адресою м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя СРСР, 56.

Умовами п. 3.1. договору сторони встановили, що вартість послуг по охороні об'єкта, плата за які здійснюється згідно рахунку-фактури виходячи зі ставки 12,50 грн. (дванадцять гривень, 50 копійок), в т.ч. ПДВ, за одну годину роботи одного охоронника, а оплата послуг здійснюється замовником щомісячно протягом п'яти днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача (п. 3.2. договору).

На підставі положень п.3.3. договору, Акт виконаних робіт повинен бути підписаний сторонами протягом 5-ти днів після закінчення місяця.

У відповідності до п. 10.1 договору, термін дії останнього встановлено до 31.12.2011 р. Якщо після завершення строку дії договору жодна зі сторін не відмовилася від договору, строк дії останнього вважається пролонгованим на 12 (дванадцять) місяців (п. 10.6. договору).

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач протягом серпня 2011 року-вересня 2012 року надавав відповідачу послуги з охорони об'єкта.

Додатковою угодою № 2 від 21.09.2012 до договору про надання послуг з охорони об"єкта серії ОА №23/08/2011 від 23.08.11 р. сторони домовились, що договір вважається розірваним з 22.09.2012 р..

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги з охорони об"єкту, що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які належним чином складені, підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без будь - яких зауважень та заперечень, а саме: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №71 від 31.05.2010 р. - за послуги по охороні об'єкту за травень 2012 року на суму 18 600,00 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №105 від 29.06.2012 р. за послуги по охороні об'єкту за червень 2012 року на суму 18 000,00 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №154 від 31.07.2012 р. - за послуги по охороні об'єкту за липень 2012 року на суму 18 600,00 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №225 від 31.08.2012 р. - за послуги по охороні об'єкту за серпень 2012 року на суму 15 576,00 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 231 від 21.09.2012 р. - за послуги по охороні об'єкту за вересень 2012 року на суму 4 308,00 грн. (а.с. 22-26), а разом на загальну суму 75084,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Аналіз встановлених по справі обставин свідчить, що відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги в розмірі 41508,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями банківських виписок по рахунку 26008219614200 Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос", які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив повної остаточної оплати за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по договору в сумі 33 576,00 грн.

Відповідно до ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, в порядку досудового врегулювання спору, 09.04.2013 р. звернувся до відповідача з претензією та направив акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. - по 08.04.2013 р., але зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати за надані послуги з охорони об'єкта відповідача й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Враховуючи факт доведення позивачем та підтвердження матеріалами справи факту отримання відповідачем охоронних послуг від позивача, зважаючи на наявність доказів його часткової оплати, а також керуючись статтями 530, 629 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 33576,00 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача стосовно того, що спірний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.06.12р. № 105 був підписаний особою, яка на момент підписання вже не виконувала обов'язки директора товариства, а саме Гулідовим О.Ф., зазначивши, що з наданої відповідачем постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області№ 2757 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності вбачається, що станом на 03.07.12р. керівником ТОВ "Австрія" був Гулідов О.Ф., а спірний акт здачі-приймання робіт від 29.06.12р. № 105 містить підпис директора Гулідова О.Ф. та скріплений печаткою відповідача -ТОВ "Австрія".

В апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що судом першої інстанції не було взято до уваги заперечення відповідача стосовно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.06.2012 р. № 105, який був підписаний колишнім директором ТОВ «Австрія» Гулідовим О.Ф., вже звільненим з займаної посади на дату підписання цього акту. Оскільки на дату складання спірного акту директором ТОВ «Австрія» вже був Федоров В.Ф., вказаний акт підписан неправомочною особою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов укладеного сторонами договору, оплата послуг здійснюється замовником щомісячно протягом п'яти днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача (п. 3.2. договору). А відповідно до п.3.3. договору, Акт виконаних робіт повинен бути підписаний сторонами протягом 5-ти днів після закінчення місяця. Якщо протягом 5-ти днів після закінчення місяця Акт виконаних робіт не був підписаний, а претензії стосовно виконаних робіт не були пред'явлені у письмовій формі, роботи по охороні вважаються виконаними.

Матеріалами справи підтверджується, що за надані послуги по охороні об'єкту за червень 2012 року сторонами 29.06.2012 р. було підписано та скріплено мокрою печаткою акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 105 на суму 18 000,00 грн. (вісімнадцать тисяч гривень, 00 копійок), в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 11.3 укладеного договору, сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними в Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно в письмовій формі сповіщати іншу сторону про їх зміни, а в разі несповіщення несуть ризик настання пов'язаних з цим несприятливих наслідків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.07.2012р. відповідач за допомогою факсового зв'язку направив на ім'я позивача копію довідки АА № 671945 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.07.2012 р. на підтвердження державної реєстрації змін на підприємстві, а саме - зміни директора (згідно з довідкою дата останньої реєстраційної дії - 07.07.2012 р.). Довідка була надана з метою внесення відповідних даних до акту прийому-передачі виконаних робіт за липень 2012 р., так як відповідно до п. 3.3. договору акт виконаних робіт повинен бути підписаний сторонами протягом 5-ти днів після закінчення місяця. Доказів належного повідомлення позивача про зміну директора підприємства відповідача у червні 2012 року, як то було передбачено п.11.3 договору відповідач суду не надав.

Крім того, відповідно до ч. З ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З наданого позивачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.06.2012 р. № 105 вбачається, що він складений та підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо строків, обсягів та якості виконаних робіт, у зв'язку з чим колегія суддів вважає доводи відповідача такими, що позбавлені правового та фактичного обґрунтування, а його доводи про те, що відбиток печатки на зазначеному акті є підробленим, ґрунтуються на його припущеннях та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 33576,00 грн.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

На підставі п. 3.5. договору у випадку прострочення оплати послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежу.

Оскільки Додатковою угодою №2 до договору, сторони домовились про розірвання договору про надання послуг з охорони об'єкта з 22.09.2012р., колегія суддів вважає правомірним нарахування розміру пені за період з 27.09.2012 по 27.03.2012 та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2504,44 грн.

Приписами ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 657,76 грн. та часткове задоволення позову щодо стягнення 67,05 грн. інфляційного збільшення суми заборгованості.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Тому, вказані вимоги скаржника, що зазначені ним в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для зміни або скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2013 по справі № 922/2092/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2013 по справі № 922/2092/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів..

Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.