Ухвала

від 30.09.2013 по справі 915/1414/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"30" вересня 2013 р. Справа № 915/1414/13

за позовом: Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері /54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а/ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України /03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК" /54002, м. Миколаїв, вул. Ліскова, 24/

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва / 54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а /

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина А0224 / 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 72 /

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Строй" / 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 7, кв. 162 /

про визнання права власності

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури: Іващенко С.М.

від позивача: Старчеус О.С. (довіреність від 11.12.12р. № 220/932/д)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: Старчеус О.С. (довіреність від 08.01.13р. № 18)

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідача про визнання за державою в особі позивача права власності на об'єкти нерухомості військового містечка № 72, а саме на:

- казарму за літ. А, площею 1247 кв. м., роздягальню за літ. Д, площею 102 кв. м., приміщення за літ. Е, площею 17,7 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28, вартістю 786576,00 грн.;

- казарму за літ. Б, площею 1247 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28/1, вартістю 685644,00 грн.;

- штаб за літ. В, площею 269 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28/2, вартістю 1715524,00 грн.;

- клуб-їдальню за літ. Г, площею 2462,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28/3, вартістю 2286924,00 грн.;

- казарму за літ. Ж, площею 3412,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28/6, вартістю 1956276,00 грн.

У даній позовній заяві прокурор також просить суд, з метою забезпечення позову, заборонити ТОВ «КСК» вчиняти будь-які дії, що стосуються об'єктів нерухомості військового містечка № 72, зареєстрованих в КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" за адресами: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 28, 28/1, 28/2, 28/3, 28/6.

Розглянувши у судовому засіданні 30.09.13р. вказане клопотання прокурора про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

З цього приводу Пленум Вищого господарського суду України у п. 1, 3 постанови від 26.12.11р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз'яснив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У позовній заяві та у судовому засіданні прокурор не вказав суду жодного обґрунтованого припущення про причини звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову. Крім того, прокурором не подано суду доказів, які свідчать про наміри відповідача здійснити будь-які дії щодо спірного майна, а також доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить або зробить неможливими виконання рішення суду по даному спору про визнання права власності.

За цих обставин, господарський суд вважає, що клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Заступнику Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Суддя Д.О.Бездоля