Ухвала

від 18.06.2013 по справі 2а-12915/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р.Справа № 2а-12915/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013р. по справі № 2а-12915/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.11.2012 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський" - звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000300042 від 20.07.2012 року, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 318 651,00 грн., з яких 299 622,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -19029,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000310042 від 20.07.2012 року, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 525 825 грн., з яких 525 824 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000620042 від 21.11.2012 року, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 313 299,00 грн., з яких 294 240,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 029,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000630042 від 21.11.2012 року, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 504 995 грн., з яких 504 994 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від25.02.2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000620042 від 21.11.2012 року, № 0000630042 від 21.11.2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надані заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 18.06.2013 року сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи - код 31340536, місцезнаходження: 61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС та зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності за КВЕД ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" є: 15.81.0 - виробництво хліба та хлібобулочних виробів, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 52.24.0 - роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 74.82.0 - пакування (т. 2 а.с. 107).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби в період з 18.06.2012 року по 07.07.2012 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Снекк-Фрутт" (код ЄДРПОУ - 33506328) за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складено акт №246/42-013/31340536 від 07.07.2012 року (т.1 а.с. 53-82).

Згідно висновків акту перевірки встановлено наступні порушення ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський":

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 135, 138, 187, 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок операцій з сировиною, отриманою від ТОВ "Снекк Фрутт" , та реалізованою покупцям - не є дійсними.

- п. 3.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 525 824,00 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2011 - 231 612,00 грн., 2 квартал - 250 449,00 грн., 3 квартал 2011 - 43763,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит на загальну суму 299 622,00 грн., у тому числі по періодах: за період січень 2011 р. - на суму ПДВ 12610,00 грн., за період лютий 2011 р. - на суму ПДВ 104985,00 грн., за період березень 2011 р. - на суму ПДВ 56412,00 грн., за червень 2011 р. - на суму ПДВ 87560,00 грн., за період липень 2011 р. - на суму ПДВ 38055,00 грн.

На підставі акту перевірки №246/42-013/31340536 від 07.07.2012 р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000300042 від 20.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 318 651,00 грн., з яких 299 622,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -19029,00 грн.; (Т.1 а.с. 11)

- №0000310042 від 20.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 525 825 грн., з яких 525 824 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн. (т. 1 а.с. 9-10).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби у Харківській області зі скаргою про їх скасування.

За наслідками розгляду скарги Державною податковою службою у Харківській області прийнято рішення про результати розгляду скарги № 4967/10/10.2-17 від 03.10.2012 р., відповідно до якого податкові повідомлення-рішення скасовані в частині, а саме: №0000300042 від 20.07.2012 року скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 5 382,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000310042 від 20.07.2012 року - в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 20 830,50 грн., в іншій частині вказані рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 13-16).

Позивач, не погодившись з рішенням ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги № 4967/10/10.2-17 від 03.10.2012 р., оскаржив зазначене рішення та податкові повідомлення-рішення №0000300042 та №0000310042 від 20.07.2012 року до Державної податкової служби України.

Рішенням № 4928/0/61-12/10-2115 від 07.11.2012 року ДПС України залишила податкові повідомлення-рішення № 0000300042 та № 0000310042 від 20.07.2012 року та рішення ДПС у Харківській області № 4967/10/10.2-17 від 03.10.2012 р. - без змін (т. 1 а.с. 17-19).

Крім того, на підставі висновків акту перевірки ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" №246/42-013/31340536 від 07.07.2012 року відповідачем 21.11.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000620042 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 313 299,00 грн., з яких 294 240,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 029,00 грн.

- № 0000630042 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 504 995 грн., з яких 504 994 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. (т. 1 а.с. 85-86).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС № 0000620042 від 21.11.2012 року та № 0000630042 від 21.11.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки податкові повідомлення-рішення №0000300042 від 20.07.2012 року та №0000310042 від 20.07.2012 року України є відкликаними, тобто такими, не тягнуть за собою обов'язку позивача щодо сплати за ними, а отже не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин., тому в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000300042 від 20.07.2012 року та №0000310042 від 20.07.2012 року відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, а у відповідності до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до пп. 5.1.2 п. 5.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, надалі - Порядок № 985) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5.3. зазначеного Порядку передбачено, що у випадку, визначеному підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0000620042 та № 0000630042 від 21.11.2012 року отримані позивачем 23.11.2012 року.

Відповідно до п. 3.4. Порядку № 985, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Таким чином, керуючись зазначеними нормами чинного законодавства, зважаючи на той факт, що за наслідками оскарження в адміністративному порядку, з урахуванням рішень Державної податкової служби в Харківській області та Державної податкової служби України СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000620042 від 21.11.2012 року та № 0000630042 від 21.11.2012 року, враховуючи положення пп. 60.1.3 та п. 60.4 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення №0000300042 від 20.07.2012 року та №0000310042 від 20.07.2012 року є відкликаними в силу закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що, оскільки податкові повідомлення-рішення №0000300042 від 20.07.2012 року та №0000310042 від 20.07.2012 року України є відкликаними, вимоги про їх скасування є необґрунтованими.

Щодо вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000620042 від 21.11.2012 року та № 0000630042 від 21.11.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки №246/42-013/31340536 від 07.07.2012 р. убачається, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Снекк Фрутт".

Таких висновків відповідач дійшов, зокрема, на підставі акту № 153/22-5/33506328 від 12.04.2012 року, складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Снекк Фрутт" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за 2011 рік, на підставі якого зроблено висновок про відсутність реальності угод по придбанню товарів та послуг по ланцюгу постачання.

З огляду на викладене, відповідачем зроблено висновок, що ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" в результаті операцій, проведених з ТОВ "Снекк Фрутт", діяв з метою отримання податкової вигоди.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (покупець) та ТОВ "Снекк-Фрутт" (постачальник) укладено договір поставки № 01/12 від 01.12.2010 р. , відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю, а покупець прийняти та сплатити сировину для кондитерського виробництва в кількості та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною договору. (т. 1 а.с. 110-111)

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору постачання товару здійснювалось транспортом постачальника та за його рахунок.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за товар здійснювався у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов зазначеного договору поставки ТОВ "Снекк-Фрутт" за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року передало у власність ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" сировину для кондитерського виробництва (курагу, арахіс, мак, кунжут, корицю, родзинки, какао, молоко сухе знежирене, кокосову стружку, ванілін) на загальну суму 2 579 064,00 грн., у тому числі ПДВ - 429 844,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Так, на суму поставленого товару ТОВ "Снекк-Фрутт" виписало та надало позивачу видаткові накладні: від 06.01.11р. № РН-0000012, від 14.01.11р. № РН-0000024, від 18.01.11р. № РН-0000035, від 20.01.11 р. № РН-0000040, від 21.01.2011 р. РН-0000045, від 24.01.11р. № РН-0000048, від 27.01.11р. № 55, від 01.02.11р. № 80, від 03.02.11р. № 84, від 04.02.11р. № 87, від 09.02.11р. № 96, від 17.02.11р. № 108, від 18.02.11р. № 110, від 25.02.11р. № 114, від 02.03.11р. №16, від 04.03.11р. № 17, від 11.03.11р. № 18, від 16.03.11р. № 20, від 18.03.11р. № 21, від 25.03.11р. № 22, від 29.03.11р. № 23, від 31.03.11р. № 24, від 01.04.11р. № 1, №2, від 08.04.11р. № 011, від 12.04.11р. № 030, від 13.04.11р. № 031, №032, від 19.04.11р. № 040, № 041, від 20.04.11р. № 048, від 22.04.11р. № 052, від 28.04.11р. № 061, від 29.04.11р. № 066, № 067, від 13.05.11р. № РН-0000014, від 18.05.11р. № РН-0000025, від 20.05.11р. № РН-0000030, від 25.05.11р. № РН-0000032, від 27.05.11р. № РН-0000041, від 31.05.11р. № РН-0000045, від 06.06.11р. № РН-000007, від 07.06.11р. № РН-000008, від 10.06.11р. № РН-000019, від 17.06.11р. № РН-000032, від 23.06.11р. № РН-000047, від 01.07.11р. № РН-0001, від 07.07.11р. № РН-00017, від 11.07.11р. № 18, від 12.07.11р. № 19, від 15.07.11р. № 26, від 20.07.11р. № РН-00032, від 22.07.11р. № 35 (т. 1 а.с. 114-220) та податкові накладні: № 78 від 23.06.11р., № 12 від 06.01.11р., № 27 від 06.05.11р., № 48 від 24.01.11р., № 45 від 21.01.11р., № 40 від 20.01.11р., № 35 від 18.01.11р., № 24 від 14.01.11р., № 21 від 12.01.11р., № 55 від 27.01.11р., № 3 від 01.02.11р., № 8 від 04.02.11р., № 14 від 09.02.11р., № 22 від 17.02.11р., № 23 від 18.02.11р., № 25 від 25.02.11р., № 6 від 03.02.11р., № 58 від 31.03.11р., № 56 від 29.03.11р., № 46 від 25.03.11р., № 34 від 18.03.11р., № 28 від 16.03.11р., № 21 від 11.03.11р., № 20 від 11.03.11р., № 11 від 04.03.11р., № 5 від 02.03.11р., № 101 від 29.04.11р., № 102 від 29.04.11р., № 97 від 28.04.11р., № 86 від 22.04.11р., № 81 від 20.04.11р., № 76 від 19.04.11р., № 75 від 19.04.11р., № 46 від 12.04.11р., № 54 від 13.04.11р., № 55 від 13.04.11р., № 36 від 08.04.11р., № 2 від 01.04.11р., № 1 від 01.04.11р., № 90 від 31.05.11р., № 83 від 27.05.11р., № 77 від 25.05.11р., № 66 від 20.05.11р., № 59 від 18.05.11р., № 45 від 13.05.11р., № 77 від 23.06.11р., № 58 від 17.06.11р., № 37 від 10.06.11р., № 24 від 07.06.11р., № 19 від 06.06.11р., № 9 від 02.06.11р., № 60 від 22.07.11р., № 56 від 20.07.11р., № 49 від 15.07.11р., № 40 від 12.07.11р., № 35 від 11.07.11р., № 26 від 07.07.11р., № 1 від 01.07.11р. на загальну суму 2 579 064,00 грн., у тому числі ПДВ - 429 844,00 грн. (т.1 а.с. 222-250, т. 2 а.с. 1-29).

Товар отримано працівником ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" ОСОБА_1 на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, перелік яких зазначений в електронному реєстрі довіреностей позивача за період з 01.01.2011 р. по 31.07.2011 р., долученому до матеріалів справи (т. 2 а.с. 106).

Трудові відносини ОСОБА_1 з позивачем підтверджені довідкою № 45 від 22.02.2013 р. та випискою з наказу № 108-к від 11.06.2012 р. (т. 2 а.с. 179-180).

Отриманий товар оприбутковувався на складі працівниками ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", що підтверджується підписами вказаних осіб на видаткових накладних.

Трудові відносини останніх з позивачем підтверджені наданими суду довідками та виписками з наказів (т. 2 а.с. 156-180).

Факт поставки товару підтверджується прибутковими ордерами: № 1324 від 06.05.11р., № 40 від 06.01.11р., № 75 від 12.01.11р., № 37 від 14.01.11р., № 128 від 18.01.11р., № 152 від 20.01.11р., № 60 від 21.01.11р., № 182 від 24.01.11р., № 81 від 27.01.11р., № 148 від 01.02.11р., № 119 від 03.02.11р., № 123 від 04.02.11р., № 374 від 09.02.11р., № 161 від 17.02.11р., № 477 від 18.02.11р., № 558 від 25.02.11р., № 615 від 02.03.11р., № 638 від 04.03.11р., № 708 від 11.03.11р., № 780 від 16.03.11р., № 279 від 18.03.11р., № 304 від 25.03.11р., № 921 від 29.03.11р., № 326 від 31.03.11р., № 588 від 01.04.11р., № 335 від 01.04.11р., № 1048 від 08.04.11р., № 382 від 12.04.11р., № 385 від 13.04.11р., № 1090 від 13.04.11р., № 427 від 19.04.11р., № 1157 від 19.04.11р., № 434 від 20.04.11р., № 1208 від 22.04.11р., № 1253 від 28.04.11р., № 769 від 29.04.11р., № 485 від 29.04.11р., № 521 від 13.05.11р., № 542 від 18.05.11р., № 1453 від 20.05.11р., № 32 від 25.05.11р., № 1534 від 27.05.11р., № 1565 від 31.05.11р., № 309 від 06.06.11р., № 310 від 07.06.11р., № 1683 від 10.06.11р., № 1735 від 17.06.11р., № 1782 від 23.06.11р., № дублікат від 01.07.11р., № 411 від 07.07.11р., № 1935 від 11.07.11р., № 1940 від 12.07.11р., № 1979 від 15.07.11р., № 456 від 20.07.11р., № 2049 від 22.07.11р.

Крім того, позивачем до суду надані сертифікати та декларації якості, висновки державних санітарно-епідемологічних експертиз поставленого ТОВ "Снекк Фрутт" товару (т. 2 а.с. 125-146).

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, в ході розгляду справи до суду не надав.

ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" повністю розрахувався з ТОВ "Снекк-Фрутт" за поставлений товар у безготівковій формі - шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Снекк-Фрутт" суми у розмірі 2 579 064,00 грн., що підтверджується виписками з банку (т. 1 а.с. 37-97).

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

На момент укладення спірного правочину та виписування спірних податкових накладних ТОВ "Снекк-Фрутт" у встановленому законодавцем порядку зареєстровано юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Снекк-Фрутт" мало право у перевіряємому періоді на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ "Снекк-Фрутт" при укладанні і виконанні договорів поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ "Снекк Фрутт" підтверджені документально та були здійсненні для провадження господарської діяльності позивача.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт: наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає висновки акту перевірки №246/42-013/31340536 від 07.07.2012 року щодо порушення ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" положень податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, формуванні валових витрат підприємства - необґрунтованими.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1 договору № 01/12 від 01.12.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ "Снекк Фрутт" постачання товару здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок.

Отже, обов'язок поставки товару за зазначеним договором лежить на постачальнику - ТОВ "Снекк Фрутт".

У позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операцій з придбання товару та наявність у платника податків умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Товарно-транспортні накладні відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Міністерства транспорту України від14.10.1997 №363) - є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесу.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, подорожній лист, журнал реєстрації в'їзду та виїзду на територію підприємства автомобілів, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а також положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються, у тому числі, на висновках акту № 153/22-5/33506328 від 12.04.2012 року, складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Снекк Фрутт" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за 2011 рік, то суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення позивачем, а саме: відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 135, 138, 187, 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями, дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок операцій з сировиною, отриманих від ТОВ "Снекк Фрутт" , та реалізованими покупцям - не є дійсними, суд зазначає, що вказаний висновок відповідача в акті перевірки спростовується матеріалами справи.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" були отримані податкові накладні від ТОВ "Снекк Фрутт" (яке є платником податку на додану вартість), які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання позивачем товарів, повністю сплачені кошти за ці товари, придбані товари використано у власній господарській діяльності підприємства, тому ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 299 622,00 грн., у тому числі: за період січень 2011 р. - на суму ПДВ 12610,00 грн., за період лютий 2011 р. - на суму ПДВ 104985,00 грн., за період березень 2011 р. - на суму ПДВ 56412,00 грн., за червень 2011 р. - на суму ПДВ 87560,00 грн., за період липень 2011 р. - на суму ПДВ 38055,00 грн.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС № 0000620042 від 21.11.2012 року та № 0000630042 від 21.11.2012 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013р. по справі № 2а-12915/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 р.