Рішення

від 01.10.2013 по справі 359/8693/13-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8693/13-ц

Провадження № 2/359/2956/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Левченко А.В.

при секретарі Макаренко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання частково недійсними кадастрових номерів земельних ділянок, визнання за особою права на отримання кадастрового номеру земельної ділянки та зобов'язання присвоїти кадастровий номер земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3 та Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

25.06.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1. Землю було передано у власність рішенням Виконкому Вишеньківської сільської ради від 31 січня 2001 року для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,250 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0, 084 га. Звернувшись до землевпорядної організації із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, позивачу було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельну ділянку є накладка земельних меж з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2 та з боку межі земельної ділянки ОСОБА_3. В Управлінні Держкомзему у Бориспільському районі Київської області позивачу повідомили, що згідно її Державного акту на право приватної власності на землю неможливо визначити кадастровий номер моєї земельної ділянки у зв'язку із накладанням меж на інші земельні ділянки, що перебувають у власності інших землевласників. До вказаного листа було додано також схему накладання меж земельних ділянок.

В той же час відповідачі, отримавши кадастрові номери на свої земельні ділянки в межах накладки на частину земельної ділянки позивача фактично отримали право власності на неї, а отже - і можливість фактично володіти, користуватися і розпоряджатися частиною її земельної ділянки. З огляду на вказане позивач просить визнати частково недійсним кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_3, які накладаються на її земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1; визнати за нею право на отримання кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0, 334 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року; зобов'язати Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,334 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1.

Також до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 звернулася ОСОБА_2, яка в своєму позові вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,347 га, яка розташована на території АДРЕСА_1. Землю було передано у власність рішенням сесії Вишеньківської сільської ради від 04 липня 2003 року №ХІ-ХХМ, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №212632. Державний акт посвідчує власність ОСОБА_2 щодо трьох земельних ділянок: - ділянка № 1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розміром 0,129 га (кадастровий №3220881301:01:009:0937); - ділянка № 2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,0996 га (кадастровий №3220881301:01:009:0938); - ділянка № 3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1118 га (кадастровий № 3220881301:01:009:0936). Земельна ділянка № 2 (кадастровий № 3220881301:01:009:0938) межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності ОСОБА_1 В 2004 році, в відсутність ОСОБА_2, на суміжній межі земельних ділянок ОСОБА_1 знищила межові знаки у вигляді стовпчиків та натягнутого металевого проводу і збудувала близько 15 метрів цегляної огорожі, та встановила сітку. 25 липня 2013 року, при встановленні зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акта на право "власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 3220881301:01:009:0938), ОСОБА_2, дізналася про порушення свого права на користування землею, так, як земельна ділянка ОСОБА_1 накладалася на її земельну ділянку. З огляду на вказане ОСОБА_2 просить відмовити ОСОБА_1 в позовній вимозі про визнання частково недійсним кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоду в користуванні ОСОБА_2 належною їй земельною ділянкою (кадастровий номер: 3220881301:01:009:0938) по АДРЕСА_1 шляхом знесення цегляного паркану та сітки «рябиці» та зміщення суміжної межі відповідно акту перенесення в натуру межі земельної ділянки; стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені судові витрати: по оплаті судового збору в сумі 114,70 грн. та по оплаті правової допомоги в сумі 4 000,00 грн.

В судовому засідання позивач за первісним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та заперечила проти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, вказала, що державний акт вона отримала у 2002 році, коли придбала будинок та земельну ділянку, поставили паркан, а ОСОБА_2 отримала земельну ділянку у 2003 році у спадок від батька. При житті батько ОСОБА_2 по межі земельних ділянок садив верби та натягував дріт. Про накладку земельних меж вона дізналася 09.04.2012 року, коли робили заміри для отримання кадастрового номеру.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1, підтримав зустрічний позов, вказав, що ОСОБА_1 не довела факт будівництва паркану в 2002 році, його будували в 2004 році, так як після дозволів на отримання земельної ділянки ОСОБА_2 отримала державний акт, при виготовленні якого робили заміри, проводилися технічні роботи та геодезійна зйомка. 25.07.2013 року проводилися заміри земельної ділянки ОСОБА_2, що підтверджується складеним актом, яким встановлено зменшення земельної ділянки ОСОБА_2 Позовні вимоги ОСОБА_1 він вважає необґрунтованими та недоведеними, а тому просить залишити межу земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до її державного акту.

Відповідач по первісному позову та третя особа по зустрічному позову ОСОБА_3 в судовому засідання заперечував проти задоволення первісного позову. Зазначив, що отримав державний акт на земельну ділянку в 2005 році, паркан вже був. Щодо зустрічного позову вказав, що його земельна ділянка не межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 і його інтересів не зачіпає.

Представник відповідача по первісному позову - Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні як первісного так і зустрічного позовів необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 001833 від 04.11.2002 року, ОСОБА_1, на підставі рішення Виконкому Вишеньківської сільської Ради народних депутатів від 31.01.2001 року, належить земельна ділянка, яка розташована на території АДРЕСА_1, розміром 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,084 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.8,9).

З довідки, виданої виконкомом Вишеньківської сільської ради, вбачається, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1, площею 0,334 га, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю договорів оренди землі та на право постійного користування земельною ділянкою за № 1980 згідно державного акта на право власності на землю Серія ІV-КВ № 001833 від 04 листопада 2002 року для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,250 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,084 га в АДРЕСА_1 (а.с.10).

27.11.2012 року позивач звернулася до начальника районного управління "Держкомзему" по Бориспільському районі із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, однак, їй у цьому було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельній ділянці є несумісність земельних меж з боку її сусідів з двох сторін - з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_1 та по відношенню межі земельної ділянки ОСОБА_3, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.11-15).

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надала схему аерофотозйомки території району, де знаходяться спірні земельні ділянки, та лист з держземагенства, які не містять жодної інформації про підтвердження порушення її прав та не можуть судом прийняті , як належні та допустимі докази на підтвердження позиції позивача. До того ж, судом враховується думка позивача про той факт, що держземагенство в Бориспільському районі не в повній мірі дослідило та відобразило її проблему документально. Такі ж обставини не доведено в судовому засіданні і представником відповідача ОСОБА_2 на підтвердження їх позиції в зустрічному позові.

Таким чином, в судовому засіданні ні ОСОБА_1, ні представник ОСОБА_2 не довели ту обставину ким саме було порушено межі земельних ділянок, не надали належних доказів, які б дійсно свідчили про порушення їх прав, в тому числі про наявність суперечностей щодо меж їх земельних ділянок та їх суттєвих порушень. Доводи сторін ґрунтуються на припущеннях, які суд не вправі прийняти за основу при винесенні рішення по справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 131, 169, 209, 212-215, 224, 361-365 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання частково недійсними кадастрових номерів земельних ділянок, визнання за особою права на отримання кадастрового номеру земельної ділянки та зобов'язання присвоїти кадастровий номер земельної ділянки та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3 та Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Левченко А.В.