Ухвала

від 02.12.2013 по справі 359/8693/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8693/13-ц Головуючий у І інстанції Левченко А.В. Провадження № 22-ц/780/6384/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник Категорія 44 02.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Мережко М.В.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання частково недійсними кадастрових номерів земельних ділянок, визнання за собою права на отримання кадастрового номеру земельної ділянки, зобов'язання присвоїти кадастровий номер земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3 та Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області, про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання частково недійсними кадастрових номерів земельних ділянок, визнання за собою права на отримання кадастрового номеру земельної ділянки, зобов'язання присвоїти кадастровий номер земельної ділянки, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1.

Землю було передано у власність рішенням Виконкому Вишеньківської сільської ради від 31 січня 2001 року для будівництва та обслуговування житлового будинку (0,250 га) та для ведення особистого підсобного господарства (0, 084 га). Коли позивачка звернулась до землевпорядної організації із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, то їй було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельну ділянку є накладка земельних меж з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2 та з боку межі земельної ділянки ОСОБА_3

Вказувала, що в Управлінні Держкомзему у Бориспільському районі Київської області їй повідомили, що згідно її Державного акту на право приватної власності на землю неможливо визначити кадастровий номер її земельної ділянки у зв'язку із накладанням меж на інші земельні ділянки, що перебувають у власності інших землевласників. До вказаного листа було додано також схему накладання меж земельних ділянок.

Також зазначала, що відповідачі, отримавши кадастрові номери на свої земельні ділянки в межах накладки на частину земельної її ділянки фактично отримали право власності на неї, а отже і можливість фактично володіти, користуватися і розпоряджатися частиною її земельної ділянки.

Позивачка просила визнати частково недійсним кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_3, які накладаються на її земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1; визнати за нею право на отримання кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0,334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року; зобов'язати Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1.

До суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 звернулася ОСОБА_2, яка в своєму позові вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,347 га, яка розташована на території АДРЕСА_2.

Землю було передано у власність рішенням сесії Вишеньківської сільської ради від 4 липня 2003 року №ХІ-ХХМ, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №212632.

Державний акт посвідчує власність ОСОБА_2 щодо трьох земельних ділянок: ділянки НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку розміром 0,129 га (кадастровий №3220881301:01:009:0937); - ділянка НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,0996 га (кадастровий №3220881301:01:009:0938); ділянки НОМЕР_3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства розміром 0,1118 га (кадастровий №3220881301:01:009:0936). Земельна ділянка НОМЕР_2 (кадастровий №3220881301:01:009:0938) межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності ОСОБА_1

У 2004 році за відсутності ОСОБА_2 на суміжній межі земельних ділянок ОСОБА_1 знищила межові знаки у вигляді стовпчиків та натягнутого металевого проводу і збудувала близько 15 метрів цегляної огорожі, а також встановила сітку. 25 липня 2013 року при встановленні зовнішніх меж земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 3220881301:01:009:0938) ОСОБА_2 дізналася про порушення свого права на користування землею, так як земельна ділянка ОСОБА_1 накладалася на її земельну ділянку.

З огляду на зазначене, ОСОБА_2 просила відмовити ОСОБА_1 в позовній вимозі про визнання частково недійсним кадастрового номеру земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_2; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй земельною ділянкою (кадастровий номер: 3220881301:01:009:0938) по АДРЕСА_2 шляхом знесення цегляного паркану і сітки «рябиці» та зміщення суміжної межі відповідно акту перенесення в натурі межі земельної ділянки; стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 коп. та по оплаті правової допомоги в сумі 4 000 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №001833 від 4 листопада 2002 року ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Вишеньківської сільської Ради народних депутатів від 31 січня 2001 року належить земельна ділянка, яка розташована на території села Вишеньки Бориспільського району Київської області, розміром 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,084 га для ведення особистого підсобного господарства.

З довідки, виданої виконкомом Вишеньківської сільської ради, вбачається, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,334 га зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю договорів оренди землі та на право постійного користування земельною ділянкою за №1980 згідно Державного акту на право власності на землю серії ІV-КВ №001833 від 4 листопада 2002 року для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,250 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,084 га в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області (а.с.10).

27 листопада 2012 року позивачка звернулася до начальника районного управління "Держкомзему" по Бориспільському районі із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, однак, їй у цьому було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельній ділянці є несумісність земельних меж з боку її сусідів з двох сторін - з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_2 та по відношенню межі земельної ділянки ОСОБА_3, яка розташована на території АДРЕСА_3 (а.с.11-15).

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом також встановлено, що на підтвердження своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_1 надала схему аерофотозйомки території району, де знаходяться спірні земельні ділянки, та лист з держземагенства, які не містять жодної інформації про підтвердження порушення її прав та не були судом прийняті, як належні та допустимі докази на підтвердження позиції позивачки.

Крім того, судом враховано думку позивачки про той факт, що держземагенство в Бориспільському районі не в повній мірі дослідило та відобразило її проблему документально. Такі ж обставини не доведено в судовому засіданні і представником відповідачки ОСОБА_2 на підтвердження їх позиції в зустрічному позові.

Суд першої інстанції вірно вважав, що в судовому засіданні ні ОСОБА_1, ні представник ОСОБА_2 не довели ким саме було порушено межі земельних ділянок, не надали належних доказів, які б дійсно свідчили про порушення їх прав, в тому числі про наявність суперечностей щодо меж їх земельних ділянок та їх суттєвих порушень. Доводи сторін ґрунтуються на припущеннях, які суд не вправі прийняти за основу при винесенні рішення по справі.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 за їх недоведеністю.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Мережко М.В.