Постанова

від 07.12.2006 по справі 14/300-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/300-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" грудня 2006 р.                                                          Справа №  14/300-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Голубєвої Г.К.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Піменов С.В. - довіреність від 04.01.2006р.,

від відповідачів:

- ДПІ у м.Вінниці -  не з'явився,

- УДК у Вінницькій області - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло",м.Київ

на постанову господарського суду Вінницької області

від "29" листопада 2006 р. у справі №  14/300-05  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло", м.Київ

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, м.Вінниця

та до Управління державного казначейства у Вінницькій області, м.Вінниця

про відшкодування заподіяної шкоди у сумі 19072,80грн.,

 ВСТАНОВИВ:

  У червні 2004р. ТОВ “Торговий дім “Укртара–Скло” звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ДПІ у м. Вінниці про відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 19 072,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2002р. працівниками податкової міліції ДПІ у м.Вінниці у позивача було незаконно вилучено майно – 35 320 шт. скляних пляшок, ємкістю 0,7 літра і загальною вартістю 19 072,80 грн., які позивачу не повернуті і  втратили свою цінність та придатність до подальшого використання, оскільки не можуть зберігатися більше одного року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.10.2004р. позов задоволено та стягнуто з ДПІ у м.Вінниці на його користь 19 072,00грн. збитків, 190,72грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судове рішення мотивовано тим, що 01.02.2002р. співробітниками податкової міліції відповідача було безпідставно затримано автомобіль із склотарою, яка належала позивачу на загальну суму 19 072,00 грн. Продукція до цього часу позивачу не повернута, втратила свою товарну цінність та придатність до подальшого використання, у зв'язку з чим відповідач на підставі статей 441, 453 ЦК УРСР повинен відшкодувати позивачу заподіяні збитки.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2004р. скасовано в частині стягнення з ДПІ у м.Вінниці 19 072,00грн. збитків та прийнято в цій частині нове рішення, яким позивачу відшкодовано з Державного бюджету України (з відповідного рахунку Управління Державного казначейства у Вінницькій області) 19 072,00 грн.

Під час здійснення апеляційного провадження апеляційний господарський суд ухвалою від 27.01.2005р. залучив до участі у справі як другого відповідача на підставі ст.24 ГПК України Управління Державного казначейства у Вінницькій області.

Постановою Вищого господарського суду від 03.08.2005р. касаційну скаргу Управління державного казначейства у Вінницькій області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. у справі №9/236-04 господарського суду Вінницької області задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. та рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2004р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. У постанові Вищий господарський суд України посилається на те, що  в порушення вимог ст.ст.4, 43 ГПК України судами залишилось не вирішеним питання про наявність шкоди, завданої Товариству, наявність протиправних дій і вини з боку службових осіб Головного відділу податкової міліції у м.Вінниці, що є структурним підрозділом інспекції  у завданні шкоди Товариству і причинний зв'язок між протиправною поведінкою службових осіб та завданою шкодою. Документально не з'ясованим залишилось також питання, чому позивач не витребовував, а відповідач -1 (ДПІ у м.Вінниці) не повернув йому вилучені пляшки. При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону. вимог вимог ст.ст.4, 43 ГПК України судами залишалось не вирі У постанові

За результатами повторного розгляду справи господарський суд Вінницької області прийняв постанову від 29.11.2005р. у справі №14/300-05, якою відмовлено в позові ТОВ "Торговий Дім "Укртара-Скло" до ДПІ у м.Вінниці та УДК у Вінницькій області про відшкодування заподіяної шкоди в сумі 19072,80грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до розділу 8 Договору №16-УС від 02.10.2001р., укладеного між позивачем та ТОВ "Вінницький завод склотари" на виготовлення продукції з давальницької сировини, готова продукція (скляні пляшки) поставлялась позивачу самовивозом у пункті здачі-приймання, яким є склад ТОВ "Вінницький завод склотари". 1 лютого 2002р. службовими особами Головного відділу податкової міліції м.Вінниці, що є структурним підрозділом ДПІ у м.Вінниці, при  виїзді з території ВАТ "Вінницький завод склотари" затримано вантажний автомобіль МАЗ №109-34 КА, що перевозив скляні пляшки марки "Бордо-Еліт" об'ємом 0,7 л в кількості 35320 одиниць, які були передані на відповідальне зберігання ВАТ "Вінницький ламповий завод" до з'ясування всіх обставин по факту незаконного заволодіння майном АТЗТ "Аспект". Право власності позивача на вказаний товар підтверджується матеріалами справи та відповідачем  не оскаржується. Позивач пов'язує настання для нього шкоди із фактом затримання та вилучення належного йому майна, а також закінченням терміну зберігання товару відповідно до п.п.8.2 п.8 Держстандарту 10117.2 - 2001 (термін зберігання пляшок під лікеро-горілчану продукцію становить не більше одного року).

При розгляді справи в суді першої інстанції з'ясовано, як вказується в постанові, що з 09.02.2002р. вилучений товар не перебував у віданні першого відповідача, оскільки матеріали перевірки були ним передані відповідно до підслідності в порядку ст.97 КПК України іншому органу. Сторонами доказів про наявність вилучених пляшок на зберіганні ВАТ "Вінницький ламповий завод" не надано  Протягом усього часу існування спору позивач із запитом до ВАТ "Вінницький ламповий завод" про наявність товару на відповідальному зберіганні не звертався. Зазначено, що своїм правом на звернення до суду з відповідною позовною заявою позивач скористався лише 16.06.2004р., тобто значно пізніше терміну, встановленого Держстандартом 10117.1 - 2001.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів як факту завдання йому шкоди діями першого відповідача, пов'язаними із вилученням товару та спливом терміну його зберігання, неправомірність його дій, так і причинно-наслідкового зв'язку між діями першого відповідача та настанням для позивача негативних наслідків, а відтак правомірність та обґрунтованість своїх вимог.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Торговий Дім "Укртара-Скло" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що незаконними діями працівників податкової міліції ДПІ у м.Вінниці були порушені його майнові права. В зв'язку із незаконним і безпідставним вилученням майна, яке належало позивачу, останній був позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися ним, оскільки майно було передано на відповідальне зберігання ВАТ "Вінницький ламповий завод", в результаті чого позивачу було завдано матеріальних збитків на суму 19072,8грн. Сума заподіяної шкоди визначена за реалізаційною вартістю даного виду продукції за ціною 0,54грн. за одиницю продукції. Посилається, що відшкодування заподіяної шкоди в натурі є неможливим, оскільки використання вилученої у 2002р. скло пляшки неможливо в зв'язку із закінченням терміну її придатності. Також посилається, що працівниками податкової міліції ДПІ у м.Вінниці при затриманні автомобіля та вилученні склотари перевищено їх  службові повноваження. Зазначає,  що Товариством вживалися дії та заходи для повернення вилученої продукції. Так, вважаючи дії працівників податкової міліції незаконними, ТОВ "ТД "Укртара-Скло" звернулося із  заявою №220 від 04.02.2002р. до прокуратури Вінницької області щодо протиправних дій ТВПМ ДПІ у м.Вінниці,  але у відповідь на вказане звернення була отримана відповідь про відмову в порушенні кримінальної справи.

Позивачем надавались господарському суду у якості доказів відповідні заяви, з яких вбачається намагання позивача витребувати своє незаконно вилучене майно. Зазначає, що особи, які вилучили продукцію, повинні були повернути майно з огляду на відсутність кримінальної справи, вважає, що  збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету. відшкордуванню

Відповідач - ДПІ у м.Вінниці не скористалась правом надання письмового заперечення  на апеляційну скаргу. У своєму письмовому поясненні представник  Скрежешевський М.С. вказав, що право вилучення органами слідства речових доказів та передачі на відповідальне зберігання передбачено  Кримінально-процесуальним кодексом України, речові докази (склотара) були передані гр.Мазуренко О.І., який перебував на посаді охоронника. Наслідки розслідування кримінальної справи ДПІ у м.Вінниці не повідомлено  (т.2, а.с.19).

Відповідач - Управління Державного казначейства у Вінницькій області в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (т.1, а.с.241-242) не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 29.11.2005р. - без змін. Зазначає, що згідно ст.1173 ЦК України відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, на органи Державного казначейства не покладається,, крім цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"  видатки на відшкодування шкоди, завданої юридичним особам незаконними діями чи бездіяльністю податкових органів, не передбачено, п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати оскаржувану постанову господарського суду Вінницької області від 29.11.2005р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити та відшкодувати товариству заподіяну шкоду.

Відповідачі не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в судове засідання не направили. В адресованому Житомирському апеляційному господарському суду клопотанні від 06.12.2006р. ДПІ у м.Вінниці просить відкласти розгляд скарги, посилаючись на неможливість її представника прибути в судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших  осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи.

ДПІ у м.Вінниці та УДК у Вінницькій області належно повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Представник  позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Слід зазначити, що апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався як за клопотанням представників сторін, так і в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, в судових засіданнях були присутні представники сторін, у тому числі ДПІ у м.Вінниці та УДК, які мали можливість висловити  суду свою  позицію та надати всі потрібні докази.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні 07.12.2006р., та з урахуванням пояснень, наданих представниками  відповідачів в судових засіданнях, які відбувались раніше, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в повному обсязі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

02 жовтня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод склотари" (Підрядник) укладено договір №16-УС про виготовлення  продукції (скляних пляшок) з давальницької сировини. Згідно з умовами договору готова продукція приймається Замовником у пункті здачі - приймання, яким є склад ТОВ "Вінницький завод склотари", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 18, шляхом самовивозу (т.1, а.с.11-15).

01 лютого 2002 року службовими особами Головного відділу податкової міліції у м.Вінниці, що є структурним підрозділом ДПІ у м. Вінниці, при виїзді з території ВАТ "Вінницький завод склотари" затримано вантажний автомобіль МАЗ №109-34 КА, що перевозив скляні пляшки марки "Бордо-Еліт" об'ємом 0,7л. в кількості 35320 одиниць. Факт належності цього товару ТОВ "ТД "Укртара-Скло" підтверджується матеріалами справи та не оспорювалося відповідачем - ДПІ у м.Вінниці. Зокрема, згідно акту прийому-передачі готової продукції (т.1, а.с.137) ТОВ  "ТД "Укртара-Скло" прийняло, а  ТОВ "Вінницький завод склотари" передало згідно договору №16-УС від 02.10.2001р. готову продукцію:

- виготовлено склопляшки "Вина Коблево" на 15.10.2001р.  включно 473380шт., відвантажено 390940шт., залишок 82440шт.;

- виготовлено склопляшки "Бордо-Еліт" на 15.10.2001р. включно - 566320шт., відвантажено 257880шт., залишок 308440шт.

Передані Товариству пляшки вивозились самовивозом. Зокрема, спірна партія в кількості 35320шт. по накладній №619 від 01.02.2002р. мала бути доставлена на ТОВ "Бучанський завод склотари", з яким у позивача був укладений договір відповідального зберігання №УС-9 від 28.09.2001р. (т.1, а.с.71-73).

Як свідчить протокол огляду місця події від 01.02.2002р. №ВІ 004294, зазначені товарно-матеріальні цінності співробітниками податкової міліції вилучено та передано на відповідальне зберігання ВАТ "Вінницький  ламповий завод" до з'ясування всіх обставин по факту незаконного заволодіння майном АТЗТ "Аспект" (т.1, а.с.16-18). З вищевказаного протоколу огляду місця події вбачається, що тару прийняв гр.Мазуренко О.І., посада якого не вказана. У своєму поясненні апеляційному суду представник ДПІ (т.2, а.с.19) вказав, що Мазуренко О.І. на момент передачі склотари на зберігання працював охоронником. Надані також пояснення гр.Мазуренка О.І. від 12.05.2006р. (т.2, а.с.20), в якому він зазначив, що дійсно працював охоронником на радіоламповому заводі, факт підписання акту не пам'ятає, матеріально відповідальною особою не був і не мав права приймати під охорону пляшки, з роботи звільнився в березні 2002 року.

Підставою для проведення перевірки вантажного автомобіля стала заява голови правління АТЗТ "Аспект" від 30.01.2002р. про незаконне завантаження пляшок, які належать АТЗТ "Аспект", на території ТОВ "Вінницький завод склотари".

ТОВ "Торговий Дім "Укртара-Скло" господарському суду Вінницької області та Житомирському апеляційному господарському суду надані матеріали, які свідчать про те, що підприємство намагалося повернути вилучене у нього майно.

Так, прокурору Вінницької області була направлена заява від 04.02.2002р. за вих.№220, в якій позивач просив поновити його законні права та повернути незаконно вилучене майно (т.1, а.с.20-23), на яку надана відповідь за №04/340-02 від 20.03.2002р. про направлення матеріалів по підслідності в Тяжилівський ВМ ВМВ УМВС України (а.с.24, т.1).

04.02.2002р. за вих.№217 направлялась заява Начальнику управління по боротьбі з корупцією та безпеки ДПА України Шейбуту В.В., в якій ТОВ просило поновити його законні права, повернути незаконно вилучене майно та припинити незаконні дії працівників податкової міліції (т.1, а.с.74-77).

На вказану заяву отримана відповідь від 21.02.2002р. за №67/10/27-10 від начальника відділу по боротьбі з корупцією та безпеки ДПА у Вінницькій області, що для подальшого розгляду та прийняття рішення щодо вилученої склотари начальником ГВПМ ДПІ у м.Вінниці матеріали перевірки направлені в Тяжилівський РВВС м.Вінниці по підслідності. За волокіту при прийнятті рішення та  необ'єктивність при проведенні перевірки по факту вилучення майна, до дисциплінарної відповідальності буде притягнуто оперативного працівника ГВ ПМ ДПІ м.Вінниці, який займався цією перевіркою (т.2, а.с.113).

Товариством направлялась 04.02.2002р. за вих. №219 заява голові ДПА  у Вінницькій області, в якій також ТОВ просило повернути вилучене майно (т.1, а.с.80-81), на яке дана відповідь від 01.03.2002р. за №810/26-2002, що порушень діючого законодавства з боку співробітників ГВ ПМ не виявлено, щодо повернення склотари нічого не вказано.

ТОВ "Укртара-Скло" 10.12.2002р. за вих. №1234 звернулось до ДПІ у м.Вінниці з запитом, в якому просило вказати місцезнаходження вилученої скляної пляшки в кількості 35320 штук, на який, за словами представника позивача відповідь не отримана (т.2, а.с.124).

Таким чином, позивачем вживались заходи до встановлення місцезнаходження та повернення йому вилученої склотари, які не призвели до позитивного результату.

В процесі розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд неодноразово  зобов'язував ДПІ у м.Вінниці надати документальне підтвердження , де знаходилась на момент розгляду в господарському суді першої інстанції та знаходиться на даний час вилучена склотара та чому ця склотара не була повернена позивачу, а також повідомити та надати відповідне документальне підтвердження, які наслідки розслідування кримінальної справи, пов'язаної з одержанням позивачем та вилученням склотари, докази передачі речового доказу (пляшок) відповідному органу слідства (ухвала від 27.04.2006р., ухвали  від 22.06.2006р., 11.07.2006р., 12.10.2006р.).

Також апеляційним господарським судом були направлені запити до Відділу по боротьбі з економічними злочинами УМВС у Вінницькій області (т.2, а.с.91), ВАТ "Вінницький ламповий завод", якому була передана на зберігання тара (т.2, а.с.12), Тяжилівському ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області (т.2, а.с.13).

На вищевказані ухвали та запити апеляційного господарського суду ДПІ у м.Вінниці була надана копія листа заступника начальника ВПМ м.Вінниці УПМ ДПА у Вінницькій області від 23.05.2006р. №1640/4/26-90-01, в якому вказувалось, що згідно пояснення директора ВАТ "Вінницький ламповий завод" дана партія скляної пляшки разом з технологічним обладнанням підприємства були вивезені  санатором ВАТ "Вінницький ламповий завод" підприємством АТЗТ "Аспект" (т.2, а.с.21).

Згідно листа начальника ВДСБЕЗ ВМВ УМВС  України у Вінницькій області 13.02.2002р. за вих. №242 від ВДСБЕЗ ВМВ з Тяжилівського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області надійшли матеріали на 77 аркушах по факту вивозу  з АТЗТ "Аспект" на адресу ТОВ "Бучанський завод склотари" партії скляних пляшок "Бордо-Еліт". Речові докази, а саме скляна пляшка до ВДСБЕЗ ВМВ не передавалась (т.2, а.с.22). Будь-яких даних про порушення кримінальної справи, результатів слідства не надано.

Замостянський ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області  на запит суду повідомив, що працівниками Тяжилівського ВМ Замостянського ВМ ВМВ УМВС склотара в кількості 35230 пляшок не вилучалась і кримінальна справа по даному факту вилучення склотари не порушувалась (т.2, а.с.14).

Відповіді від ВАТ "Вінницький ламповий завод", де зберігалась склотара (запит надсилався судом двічі) та АТЗТ "Аспект" апеляційному суду не надійшло.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.02.2002р. (т.1, а.с.16-18) документи та оглянуте майно (скляні пляшки в кількості 35320 штук) вилучені для проведення подальшої перевірки.

Будь-яких даних про визнання вилучених пляшок речовими доказами згідно ст.79 КПК України та приєднання них до матеріалів кримінальної справи ДПІ у м.Вінниці не надано.

Передачу склотари в якості речового доказу ВДСБЕЗ ВМВ у Вінницькій області, якому 13.02.2002р. з Тяжилівського ВМ ВМВ УМВС України були передані матеріали по факту вивезення склотари заперечує (т.2, а.с.22).

Тяжилівське ВМ Замостянського ВМ ВМВ УМВС, як вказувалось вище, склотару в якості речового доказу не отримувало.

Згідно повідомлення ДПА у Вінницькій області (на запит суду) в провадженні слідчих податкової міліції ДПА у Вінницькій області кримінальних справ,  порушених по факту вилучення у ТОВ "ТД "Укртара-Скло" склотари під час вивезення її з території ТОВ "Вінницький  завод склотари" не перебувало і не перебуває.

Відповідно до ст.79 Кримінально-процесуального кодексу України при передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства  до іншого, направленні  справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою.

Згідно приписів ст.120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців з моменту порушення справи і продовжений відповідним прокурором  у разі неможливості закінчення розслідування - до трьох місяців.

Будь-яких даних про порушення кримінальної справи по факту вивезення позивачем 01.02.2002р. склотари господарському суду та  апеляційному господарському суду не надано.

Таким чином, з викладених фактів випливає, що працівники податкової міліції ДПІ у м.Вінниці,  вилучивши у позивача 01.02.2002р. для подальшої перевірки  скляні пляшки в кількості 35320 штук, не вжили необхідних заходів для їх збереження та повернення власнику ТОВ "ТД "Укртара-Скло" або передачі їх,  згідно ст.79 КПК України, як речового доказу у кримінальній справі в разі її порушення. В результаті цього, на даний час місцезнаходження вилученої склотари взагалі невідомо і працівники податкової міліції ДПІ у м.Вінниці, незважаючи на те, що з дня вилучення пройшло більше 4-х років,  розшук вилученого ними майна не провели.

Будь-яких пояснень чи матеріалів про причини неповернення позивачу, незважаючи на його письмові звернення, вилучених у нього лише для перевірки обставин їх вивозу пляшок ДПІ у м.Вінниці (1-ий відповідач) Житомирському апеляційному господарському суду не надала, незважаючи на неодноразові вимоги, викладені в ухвалах суду.

Оскільки відомості про порушення кримінальної справи щодо незаконного заволодіння майном АТЗТ "Аспект" та про визнання вилучених пляшок речовими доказами у кримінальній справі відсутні, то ДПІ у м.Вінниці зобов'язано було повернути пляшки їх власнику - ТОВ "ТД "Укртара-Скло".

Окрім того, відповідно до пп.8.2 п.8 Держстандарту 10117.1 - 2001 термін зберігання пляшок під лікеро-горілчану продукцію становить не більше одного року (т.1, а.с.60-70).

Із зазначеного випливає, що вилучені у позивача 01.02.2002р. скляні пляшки на момент пред'явлення позову  втратили свою товарну  цінність, місцезнаходження їх невідоме, що унеможливлює повернення майна в натурі.

З викладеного вбачається, що у зв'язку з вилученням пляшок та неповерненням їх власнику - ТОВ "ТД Укртара-Скло" останньому заподіяна шкода з вини працівників ДПІ у м.Вінниці, оскільки при апеляційному перегляді справи встановлено, що іншим органам  вилучена склотара не передавалась.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вказаний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З врахуванням положень вказаної норми при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди слід застосовувати Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004 року, оскільки  права та обов'язки сторін у даній справі виникли до набрання чинності ЦК України і продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.1172  ЦК України шкода заподіяна особі або майну, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду. Організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними  рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органу місцевого самоврядування. Державна податкова служба є суб'єктом владних повноважень.

Частиною 3  статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що збитки, завдані  неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" рішення про стягнення  коштів з рахунків, на яких обслуговуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України.

Зазначене передбачено також ст.37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст.35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Заперечення другого відповідача - УДК у Вінницькій області про те, що видатки по відшкодуванню шкоди, завданої юридичним особам незаконними діями чи бездіяльністю податкових органів не передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не може слугувати підставою для відмови в задоволенні обґрунтовано пред'явленого позову.  

Із звіту про оцінку майна від 07.06.2004р., проведеного  ТОВ "Аванті-Груп" (Сертифікат фонду Державного майна України №1342/02 від 26.09.2002р.), долученому до матеріалів справи, вбачається, що  вартість однієї винної пляшки марки "Бордо-Еліт" об'ємом 0,7л. на час вирішення спору становила 0,61 грн. (т.1, а.с.124-136).

Отже, розмір суми, заявленої  позивачем до стягнення за 35320 скляних пляшок марки "Бордо-Еліт", визначений із розрахунку - 0,54 грн. за одиницю, є  обґрунтованим.

Оскільки  господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи, оскаржувану постанову господарського суду у даній справі слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "ТД "Укртара-Скло" задовольнити повністю з відшкодуванням йому судових витрат, здійснених при пред'явленні позову та поданні апеляційної скарги.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло", м.Київ задовольнити.  

2. Постанову господарського суду Вінницької області від 29.11.2005р. у справі №14/300-05 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло", м.Київ задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (з відповідного рахунку  Управління державного казначейства у Вінницькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло" (01123, м.Київ вул. Кутузова, 18/7             код 31414068) 19072грн. 80коп. у відшкодування заподіяної шкоди.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло" 286грн. 08коп. витрат по сплаті державного мита за подання позову й апеляційної скарги та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

3. Справу №14/300-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий   суддя                                                              Горшкова Н.Ф.

 судді:

                                                                                           Голубєва Г.К.  

                                                                                           Майор Г.І.  

 Віддруковано 5прим.:

---------------------------------

1 - до справи; 2 - позивачу;3, 4 - відповідачам; 5 - в наряд