Рішення

від 07.10.2013 по справі 1018/6918/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1018/6918/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М. Провадження № 22-ц/780/3827/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Категорія 26 07.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

0 2 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №77.2/03-352.07.2, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу споживчий кредит в розмірі 700 000, 00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_2 укладений Договір іпотеки від 02.10.2007 року. У відповідності до п. 1.1. даного Договору ОСОБА_2 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №77.2/СЗ-352.07.2 від 02.10.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю належні ій на праві власності земельні ділянки, загальною площею 0,2600 га, а саме: земельну ділянку площею 0,1000 га , що розташована у АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва; кадастровий номер - 223155400:04:013:0025; земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, кадастровий номер - 3223155400:04:013:0024; земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для дачного будівництва, кадастровий номер - 3223155400:04:013:0026.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по виконанню умов Кредитного договору, Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за Кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до уточнених позовних вимог, поданих позивачем 14.03.2013 року, загальна заборгованість за кредитним договором № 77.2/С3-334.07.2 від 14.09.2007 року складається із: заборгованості за кредитом - 700 000,00 доларів США, простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 130 613,71 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 118 879 829,06 грн., 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 610 280,01 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку до обох відповідачів, через неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції проігнорував заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені за прострочену заборгованість. Крім того, суд неправомірно зазначив у рішенні про стягнення заборгованості в іноземній валюті, не перевірив повноваження позивача щодо укладення кредитного договору в іноземній валюті, а також не перевірив обставин щодо встановлення розміру та в якій грошовій валюті фактично були передані кошти позичальнику.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №77.2/03-352.07.2, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу споживчий кредит в розмірі 700 000, 00 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 02.10.2007 року, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належні ій на праві власності земельні ділянки, загальною площею 0,2600 га у АДРЕСА_1

Відповідач в порушення умов Кредитного договору не виконує взятих на себе зобов'язань, в зв'язку з чим станом на 27 вересня 2012 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором складається з заборгованості за кредитом - 700 000,00 доларів США, простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 130 613,71 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 118 879 829,06 грн., 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 610 280,01 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з вимог ст. 526 ЦК України відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідач, отримавши кредитні кошти, відповідно до умов договору належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань, допустив невчасне погашення кредиту та не в повному обсязі, через що утворилась прострочена заборгованість.

В той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідачів про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки. (а.с. 81)

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням. У зв'язку з цим, неустойка підлягає нарахуванню з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2011 року і, відповідно до даних розрахунку (а.с. 69-71), становить: по тілу кредиту 12 219 200 / 1091 х 365 = 4 080 000 доларів США; по відсоткам 2 653 792,5 / 1481 х 365 = 654 043,5 доларів США, а всього: 4 734 043,5 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України - гривні за офіційним курсом НБУ становить 37 825 007,56 грн.

З огляду на вказане, рішення суду підлягає скасуванню в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про стягнення з відповідачів пені, та ухваленню в цій частині нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог та стягнення пені в межах строку позовної давності в сумі - 37 825 007,56 грн.

В той же час, доводи апеляційної скарги стосовно необгрунтованості рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі - Постанови), у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Також, колегія суддів апеляційного суду вважає необгрунтованими посилання апелянта на ту обставину, що судом не перевірено обставин щодо встановлення розміру та в якій грошовій валюті фактично були передані кошти позичальнику за кредитним договором. Дані обставини підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема заявою про відкриття кредитної лінії (а.с. 18), випискою з особового рахунку від 25.09.2012 року (а.с. 10), заявою про видачу коштів готівкою (а.с. 19)

В той же час, резолютивна частина рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 42 Постанови, згідно вимог якої суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2, зазначивши про те, що в разхунок погашення кредитної заборгованості за договором №77.2/СЗ-352.07.2 від 02.10.2007 року слід звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить їй на праві власності.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» задовольнити частково. Визначити, що розмір пені, що підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» становить 37 825 007 (тридцять сім мільонів вісімсот двадцять п'ять тисяч сім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Змінити рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2.

Викласти абзаци 1-3 резолютивної частини рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року в наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_2, виданий 3D 09.02.2006 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" заборгованість за Кредитним договором № №77.2/СЗ-352.07.2 від 02.10.2007 року, а саме: суму заборгованості за кредитом - 700 000, 00 (сімсот тисяч) доларів США; суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 130 613, 71 (сто тридцять тисяч шістсот тринадцять) доларів США 71 цент; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентів по кредиту 37 825 007,56 (тридцять сім мільонів вісімсот двадцять п'ять тисяч сім) гривень 56 копійок; суму трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості - 610 280,01 (шістсот десять тисяч двісті вісімдесят) гривень 01 копійка.

В рахунок погашення кредитної заборгованості за договором №77.2/СЗ-352.07.2 від 02.10.2007 року звернути стягнення на наступне нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована: АДРЕСА_1, цільове призначення - для дачного будівництва, кадастровий номер - 3223155400:04:013:0024, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.04.2006 року серія ЯБ № 794781;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1, цільове призначення - для дачного будівництва, кадастровий номер - 3223155400:04:013:0026, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.06.2006 року серія ЯБ № 794866;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3223155400:04:013:0025, цільове призначення - для дачного будівництва, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.04.2006 року серія ЯБ № 794780, які передані в іпотеку ПАТ «РОДОВІД БАНК», згідно договору іпотеки від 02.10.2007 року.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: Таргоній Д.О.

Голуб С.А.

Приходько К.П.