Ухвала

від 26.09.2013 по справі 826/5513/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5513/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012 року №№00005182250 та 00005172250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач зареєстрований 18.05.2004 року Подільською районною в м.Києві державною адміністрацією (код за ЄДРПОУ 32983426).

25.05.2004 року Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №8083.

Відповідачем проводилася документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Веткомсервіс» (код за ЄДРПОУ 35669910) за листопад 2011 року, за результатами якої 31.10.2012 року складено акт №501/22-511/32983426.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.22.1 ст.22, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження Позивачем податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 64 700,00 грн, в тому числі за листопад 2011 року - 64 700,00 грн; п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.22.1 ст.22, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 74 405,00 грн, у тому числі за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 74 405,00 грн.

14.11.2012 року Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №00005182250 про донарахування Позивачу податку на додану вартість в сумі 64 700,00 грн, та штрафні санкції 32 350,00 грн, а всього на суму 96 950,00 грн, та №00005172250 про донарахування Позивачу податку на прибуток в сумі 74 405,00 грн, та штрафні санкції 18 601,00 грн, а всього на суму 93 006,00 грн.

За результатами оскарження Позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень до Державної податкової служби у м.Києві рішенням від 08.02.2013 року №1294/10/12-1-03 первинну скаргу задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №00005172250 від 14.11.2012 року в частині визначення штрафної санкції 18 601,00 грн скасовано, в іншій частині - залишено без змін.

30.11.2011 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Веткомсервіс» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №30/11, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов»язується надати інформаційно-консультаційні послуги на тему: «Підведення підсумків роботи банку в 2011 році. Порівняльний аналіз показників на ринку з даними АТ «ОТП Банк». Подальші перспективи розвитку банківського сектора в 2012 році з урахуванням змін у світовій економіці».

30.11.2011 року ТОВ «Веткомсервіс» видано податкову накладну №25 на загальну суму 388 200,00 грн, в тому числі податок на додану вартість 64 700,00 грн, яку відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та відповідно в додатку 5 розділу II «Податковий кредит» декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно акту ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №3456/22-9/31240927 від 05.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання ТОВ «Веткомсервіс» (код за ЄДРПОУ 35669910) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2011 року загальна чисельність працюючих на ТОВ «Веткомсервіс» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Веткомсервіс» контрагентам-покупцям, у зв»язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Веткомсервіс» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Веткомсервіс» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Також вказаною перевіркою встановлено відсутність об»єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період листопад 2011 року та не встановлено факту отримання Позивачем послуг ТОВ «Веткомсервіс» по взаємовідносинах за листопад 2011 року.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов»язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.4 статті 138 Кодексу встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, Кодекс передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п.200.1 ст.200 Кодексу визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну (п.201.1 ст.201 Кодексу).

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства.

Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реального здійснення господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Так, за умовами укладеного між Позивачем та ТОВ «Веткомсервіс» правочину останній мав надати саме інформаційно-консультаційні послуги щодо діяльності банківської сфери.

Надання таких послуг потребує певних професійних знань, проте, кваліфікованого персоналу із відповідною професійною (банківською) освітою, жодних матеріальних ресурсів у ТОВ «Веткомсервіс» не встановлено. В штаті підприємства працює 1 особа, яка фактично не може здійснювати господарську діяльності такого виду.

Також не надано доказів укладення ТОВ «Веткомсервіс» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин з Позивачем.

У підтвердження виконання ТОВ «Веткомсервіс» умов договору Позивачем надано фотозвіт про проведену підсумкову конференцію ОТР-банка 2011 року - для працівників ОТР-банка проводилися розважальні заходи (постановка хореографічних виступів, парад двійників зірок, постановка театральних подій, танцювальні виступи та інше).

Отже, вищевказані заходи не відповідають предмету договору, укладеного між Позивачем та його контрагентом та, відповідно, не підтверджують факт виконання умов виконання договору.

Відповідно акту №3456/22-9/31240927 від 05.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Веткомсервіс» (код за ЄДРПОУ 35669910) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2011 року, ТОВ «Веткомсервіс» за місцем реєстрації не знаходиться.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надані докази не підтверджують реальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Веткомсервіс», а угоди мають ознаки нікчемності.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012 року №№00005182250 та 00005172250.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 02 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.