Рішення

від 01.10.2013 по справі 913/2429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

01 жовтня 2013 року Справа № 913/2429/13

Провадження №31/913/2429/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім УМХ" в особі Луганської філії, м. Луганськ

до відповідача Приватного підприємства "Мега-прінт", м. Луганськ

про стягнення 87 732 грн. 71 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Конопльова І.Л., адвокат, договір про надання правової допомоги від 02.09.213;

від відповідача - Карвацька Є.О., представник за довіреністю № 929 від 26.09.213.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім УМХ" в особі Луганської філії, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Приватного підприємства "Мега-прінт", про стягнення заборгованості у розмірі 87732 грн. 71 коп. за договором поставки газетно-журнальної продукції № 45 від 22.06.2010 та витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.10.2013.

У судове засідання 01.10.2013 прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення від 01.10.2013 у яких підтвердив сплату заборгованості відповідача у повному обсязі та не заперечує проти припинення провадження у справі.

26.09.2013 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 930 від 26.09.2013 в якому відповідач повідомляє суд про те, що сума боргу у розмірі 87732 грн. 71 коп. сплачена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 2902 від 18.09.2013 на суму 10000,00 грн.; № 596 від 19.09.2013 на суму 2100,00 грн.; № 2934 від 19.09.2013 на суму 3900,00 грн.; № 2928 від 19.09.2013 на суму 6032 грн. 71 коп.; № 2946 від 20.09.2013 на суму 7800,00 грн.; № 600 від 20.09.2013 на суму 2900,00 грн.; № 2953 від 24.09.2013 на суму 33700,00 грн.; № 2955 від 24.09.2013 на суму 20000,00 грн.; № 2956 від 24.09.2013 на суму 1100,00 грн. та просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив б/н від 01.10.2013 у якому заперечує проти сплати витрат по сплаті послуг адвоката та просить суд у цій частині позов залишити без задоволення за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 45 від 22.06.2010 поставки газетно-журнальної продукції (а.с. 11-12 т.1).

Згідно пп. 1.1. постачальник (позивач у справі) постачає, а покупець (відповідач у справі) приймає до реалізації друковані видання (газети, журнали), на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пп. 4.1 договору розрахунки з постачальником за фактично реалізовану продукцію покупець здійснює до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним, платіжним дорученням протягом двох тижнів.

Відповідно до пп. 3.3 договору на кожну відправку тиражу газет (журналів) оформлюється накладна.

На підставі видаткових накладних (а.с. 22-250 т. 1; а.с. 1-129 т. 2) позивач поставив продукцію відповідачу, чим виконав свої зобов'язання у повному обсязі.

Станом на 30.06.2013 за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 189994 грн. 19 коп.

09.07.2012 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 393 (а.с. 15-16 т.1) та листом № 752 від 29.10.2012 (а.с. 17 т.1) з проханням сплатити заборгованість.

Відповідач, листами № 993 від 17.07.2012 (а.с.18 т.1) та № 1565 від 31.10.201 (а.с. 19 т.1) визнав заборгованість у сумі та зобов'язався сплатити її протягом липня-вересня 2012 та листопада 2012-березня 2013.

Станом на 12.09.2013 заборгованість відповідача склала 87732 грн. 71 коп., що підтверджується актом звірення станом за період 01.07.2013-12.09.2013 (а.с. 21 т. 1).

В порушення умов договору поставки газетно-журнальної продукції № 45 від 22.06.2010 відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду.

Для врегулювання даного спору та захисту своїх прав позивач звернувся до адвоката Конопльової Ірини Леонідівни, про що було складено договір про надання юридичних послуг б/н від 02.09.2013 (а.с. 146 т. 2).

Судом встановлено, що Конопльова Ірина Леонідівна здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю № 1111 від 29.07.2013 (а.с. 147 т. 2).

Факт оплати позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім УМХ" в особі Луганської філії, коштів за послуги адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера б/н від 10.09.2013 у сумі 9000,00 грн.(а.с. 148 т. 2).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

У зв'язку з повною сплатою відповідачем суми боргу, що була заявлена позивачем до стягнення, між сторонами по справі відсутній предмет спору, що підтверджується платіжними дорученнями № 2902 від 18.09.2013 на суму 10000,00 грн.; № 596 від 19.09.2013 на суму 2100,00 грн.; № 2934 від 19.09.2013 на суму 3900,00 грн.; № 2928 від 19.09.2013 на суму 6032 грн. 71 коп.; № 2946 від 20.09.2013 на суму 7800,00 грн.; № 600 від 20.09.2013 на суму 2900,00 грн.; № 2953 від 24.09.2013 на суму 33700,00 грн.; № 2955 від 24.09.2013 на суму 20000,00 грн.; № 2956 від 24.09.2013 на суму 1100,00 грн. (а.с. 159-168 т. 2).

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.

Даній нормі Конституційний Суд у своєму рішенні № 6-рп/2013 від 11.07.2013 дав офіційне тлумачення.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.6 Закону України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ст.30 вказаного Закону адвокату виплачується гонорар - форма винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленума Вищого господарського суду України 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Конопльовою Іриною Леонідівною укладено договір про надання правової допомоги від 02.09.2013 (а.с.146 т. 2).

Відповідно до пп. 1.1 Замовник (позивач) доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з надання замовнику правової допомоги - представництва та захист інтересів замовника в господарському суді Луганської області з питань, пов'язаних зі стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Мега-прінт», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Факт надання юридичної допомоги адвокатом Конопльовою Іриною Леонідівною підтверджений, оскільки він готував та підписував позовну заяву та представляв інтереси клієнта (позивача у справі) у суді.

Сплата позивачем послуг за зазначеним договором підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 10.09.2013 у сумі 9000,00 грн. (а.с. 148 т. 2).

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Конопльової Ірини Леонідівни у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 913/2429/13, суд вважає, що заявлена сума витрат на послуги адвоката в розмірі 9000 грн. 00 коп. є неспіврозмірною з заявленими вимогами та істотно завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у судових засіданнях, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 913/2429/13, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень адвоката, суд дійшов висновку щодо обмеження розміру судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вимогу позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 9000 грн. 00 коп. задовольняє частково в сумі 2 000,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 100,00 грн. відповідною ухвалою суду.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мега-прінт", 91000, м. Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім УМХ" в особі Луганської філії, 91000, м. Луганськ, кв. Молодьожний, 2А, код 35790127, судові витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 2 000 грн. 00 коп.

3. В решті розміру витрат по сплаті послуг адвоката відмовити.

4. Провадження у справі щодо стягнення заборгованості у розмірі 87 732 грн. 71 коп. припинити.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Мега-прінт", 91000, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89А, код 32648746, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім УМХ" в особі Луганської філії, 91000, м. Луганськ, кв. Молодьожний, 2А, код 35790127, судовий збір у розмірі 1754 грн. 65 коп.

В судовому засіданні 01.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.10.2013 .

Суддя Ю.І. Марченко