Постанова

від 28.08.2013 по справі 804/7205/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 р. Справа № 804/7205/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Світка Н.В.

за участю:

представників позивача: Фокіна В.В., Єрмакової С.В.,

представника відповідача: Хоміча Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 13.05.2013р. №0001502260 та №0001512260.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит та відніс суму здійснених витрат до витрат відповідних звітних періодів на підставі належним чином оформлених первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» і заперечень з боку перевіряючого щодо їх відповідності вимогам законодавства не було. При цьому у самому акті перевірки відповідач не заперечує факт отримання позивачем послуг, вказаних у договорах з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», однак, робить висновок про те, що ці послуги є безоплатно отриманими від невстановлених осіб. В той же час, такі висновки нічим не підтверджені та необґрунтовані. Правочини з вказаним контрагентом недійсними в судовому порядку не визнавалися, доказів їх нікчемності відповідачем також не надано. Відсутність реального надання послуг за цими правочинами саме ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» - є припущенням відповідача, яке базується лише на тому, що, відповідно до отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» від 21.12.2012р. №7212/224/33972398 щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» з платниками податків ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПВП «Форест», встановлено порушення ТОВ «ВК «Віконні системи» ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт (послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Однак, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів і наявність таких порушень не є причиною для позбавлення позивача права на податковий кредит та віднесення відповідних сум витрат до складу валових витрат. Тим більше, що в означеному акті перевірки контрагента позивача перевірці підлягали взаємовідносини ТОВ «ВК «Віконні системи» з іншими контрагентами, а не з позивачем і в цьому акті жодним чином не встановлено будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд».

У судовому засіданні представники позивача підтримали пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.

Під час розгляду справи за ухвалою суду було допущено процесуальне правонаступництво і замість первинного відповідача - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до участі у справі було допущено його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно занизив податок на прибуток підприємств за ІV квартал 2011р. - ІV квартал 2012р. та податок на додану вартість за цей період шляхом включення до складу витрат відповідних звітних періодів та складу податкового кредиту сум витрат та сум податку на додану вартість, вказаних у податкових накладних, по безтоварним операціям з ТОВ «ВК «Віконні системи». Правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» від 21.12.2012р. №7212/224/33972398 щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» з платниками податків ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПВП «Форест», отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та згідно якого встановлено, що у ТОВ «ВК «Віконні системи» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Також вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВК «Віконні системи» ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт (послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Тому і у позивача відсутні об'єкти оподаткування по операціях з цим суб'єктом господарювання. Враховуючи, що вказаний контрагент позивача фактично не постачав останньому послуги, передбачені укладеними між ними договорами, позивач безпідставно занизив доходи, що враховуються при об'єкті оподаткування податком на прибуток, за рахунок не включення до доходу відповідного звітного періоду сум безоплатно отриманих послуг від невстановлених осіб. Також позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних за нереальними правочинами.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд» (далі - ТОВ «Гідрофундаментбуд») (код ЄДРПОУ 33115796), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.08.2004р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №400670, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до наказу начальника цього податкового органу від 12.03.2013р №244 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гідрофундаментбуд»» на підставі положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України ДПІ в АНД районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гідрофундаментбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» за період з 01.10.2011р. по 30.11.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №1103/22-6/33115796 від 15.04.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.ст.138,140,142,143 Податкового кодексу України в результаті чого останнім занижено податок на прибуток підприємств за ІV квартал 2011р. - ІV квартал 2012р. на загальну суму 357458,80грн., а також порушення позивачем ст.ст.185,188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодекс України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість на загальну суму 279277,65грн. Висновки зазначеного акту обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено угоди з контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту перевірки цього контрагента від 21.12.2012р. №7212/224/33972398, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» з платниками податків ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПВП «Форест», згідно якого встановлено, що у ТОВ «ВК «Віконні системи» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Також вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВК «Віконні системи» ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт (послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Тому і у позивача відсутні об'єкти оподаткування по операціях з цим суб'єктом господарювання. Враховуючи, що вказаний контрагент позивача фактично не постачав останньому послуги, передбачені укладеними між ними договорами, позивач безпідставно занизив доходи, що враховуються при об'єкті оподаткування податком на прибуток, за рахунок не включення до доходу відповідного звітного періоду сум безоплатно отриманих послуг від невстановлених осіб, та безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних за нереальними правочинами (а.с.15-38).

На підставі означеного акту перевірки ДПІ в АНД районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС13 травня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001502260, яким ТОВ «Гідрофундаментбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 446823,75грн., з яких за основним платежем - 357459грн. та за штрафними санкціями - 89364,75грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001512260, яким ТОВ «Гідрофундаментбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 349097,50грн., з яких за основним платежем - 279278грн. та за штрафними санкціями - 69819,50грн. (а.с.10-11).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодекс України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гідрофундаментбуд», як підрядником, протягом 2011-2012р.р. було укладено 12 угод з контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи», як із субпідрядником, з яких:

- договір від 27.10.2011р. №11/11 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Виробничо-складський комплекс в районі вул. Героїв Сталінграду, 147 у місті Дніпропетровську";

- договір від 17.08.2011р. №12/11 щодо виконання субпідрядником робіт по зануренню та витяганню гвинтових анкерних паль для проведення випробувань дослідних паль статичним навантаженням, що вдавлює, на майданчику будівлі багатофункціонального комплексу з готелем на 220 номерів в районі пл. Островського в м. Дніпропетровську;

- договір від 12.12.2011р. №16/11 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "10-поверховий житловий будинок на ж/м "Червоний Камінь" в м.Дніпропетровську";

- договір від 10.01.2012р. №1/12 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Житловий комплекс з вбудованими офісними приміщеннями по вул. К.Цеткіної в м.Дніпропетровську";

- договір від 12.03.2012р. №5/12 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Розподільчий центр на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області";

- договір від 30.04.2012р. №7/12 щодо виконання субпідрядником робіт по зануренню та витяганню гвинтових анкерних паль, монтажу та демонтажу анкерного стенду для проведення випробувань паль статичним навантаженням, що вдавлює, на майданчику будівлі елеватору в м. Синельникове";

- договір від 07.05.2012р. №8/12 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Реконструкція будівель під елеваторний комплекс в м. Світловодську";

- договір від 04.07.2012р. № 11/12 щодо виконання субпідрядником робіт по бурінню свердловин на об'єкті "Багатофункціональний комплекс суспільно-житлового призначення в м. Дніпропетровську";

- договір від 04.07.2012р. №12/12 щодо виконання субпідрядником робіт по зануренню та витяганню гвинтових анкерних паль, бурінню дренажних та контрольних свердловин, монтажу та демонтажу анкерного стенду для проведення випробувань дослідних паль статичним навантаженням, що вдавлює, на майданчику будівництва суспільно-торгового комплексу в м. Дніпропетровську";

- договір від 25.07.2012р. №14/12 щодо виконання субпідрядником робіт по випробуванню дослідних паль статичним навантаженням, що вдавлює та висмикує, на майданчику будівництва адміністративної будівлі в м. Дніпропетровську";

- договір від 17.10.2012р. №18/12 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин продовольчих та непродовольчих товарів в смт Кобеляки";

- договір від 18.10.2012р. №19/12 щодо виконання субпідрядником пальових робіт на об'єкті "Будівництво рекреаційно-оздоровчого центру з проведення благоустрою у м. Дніпропетровську".

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що роботи за укладеними з ТОВ «ВК «Віконні системи» договорами здійснювалися цим контрагентом самостійно за власний рахунок із залученням власного устаткування та робітників. При цьому позивачем перед укладенням договорів з цим суб'єктом господарювання було перевірено наявність у нього відповідного дозволу на проведення таких робіт та отримано від ТОВ «ВК «Віконні системи» ліцензію Серії АВ №595161 на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також Додаток до цієї ліцензії із переліком робіт, які можна виконувати при здійсненні такої господарської діяльності, серед яких, зокрема, під №4.03.00 зазначено "Улаштування фундаментів із застосуванням паль" (а.с.167-168).

Крім того контрагентом було надано позивачу копію Свідоцтва Серії А00 №420593 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ВК «Віконні системи», Свідоцтва №04032528 про реєстрацію ТОВ «ВК «Віконні системи» платником податку на додану вартість та Довідки АА №447991 з ЄДРПОУ щодо цього суб'єкта господарювання (а.с.164-166).

Допитана судом у якості свідка головний бухгалтер ТОВ «Гідрофундаментбуд» ОСОБА_5 суду показала, що у товариства дійсно протягом 2011-2012р.р. були взаємовідносини із контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи». Розрахунки між підприємствами здійснювалися в безготівковій формі, нею, як головним бухгалтером, вищенаведені фінансово-господарські операції були відображені в Журналі-ордері по рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками), який також надавався на перевірку, про що значиться в акті, складеному за її результатами.

Про належність отриманих від ТОВ «ВК «Віконні системи» послуг до господарської діяльності позивача свідчить, зокрема, той факт, що у відповідності до Статуту ТОВ «Гідрофундаментбуд» предметом діяльності позивача є підготовка будівельних ділянок, будівництво будівель, загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та будівництво, запровадження в експлуатацію, реалізація об'єктів промислового та громадського будівництва) тощо (а.с.59-70).

Також згідно Довідки АА №537280 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Гідрофундаментбуд» за КВЕД-2010 є 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.58).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його вищеозначеним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: копіями вказаних договорів; копіями актів прийомки виконаних за ними будівельних робіт із детальним зазначенням в них виду та обсягу виконаних робіт, їх кількості та вартості, з урахуванням виплаченої заробітної праці, витрат на експлуатацію машин та механізмів, в тому числі на заробітну працю машиністів, витрат праці робітників-будівельників та робітників, обслуговуючих машини, з урахуванням об'єму робіт (чоловіко-години) тощо; копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт; копіями кошторисів на проектні (вишукувальні) роботи, копіями податкових накладних та копіями платіжних доручень (а.с.92-141,186-244).

Всі вищенаведені первинні документи були надані до перевірки, що відображено в акті, складеному за її результатами. Жодних зауважень з приводу відповідності цих документів вимогам законодавства в акті не вказано, також відносно цього не було заперечень і у представника відповідача під час розгляду справи в суді.

Крім того відповідачем не заперечується, що при оформленні означених вище податкових накладних було дотримано вимоги п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР та ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно, а первинні документи відповідають вимогам, передбаченим ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманих в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах закону, а витрати, віднесені позивачем до валових витрат виробництва, підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Доводи відповідача про нереальність угод, укладених ТОВ «Гідрофундаментбуд» з ТОВ «ВК «Віконні системи» судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, як на час укладення угод між позивачем та його контрагентом, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали відповідні ліцензії на здійснення робіт, які були предметом укладених між ними договорів, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму валових витрат та суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» оскільки правочини, укладені з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту перевірки цього контрагента від 21.12.2012р. №7212/224/33972398, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» з платниками податків ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПВП «Форест», згідно якого встановлено, що у ТОВ «ВК «Віконні системи», згідно якого встановлено порушення ТОВ «ВК «Віконні системи» ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт (послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, судом до уваги не приймаються, оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Крім того, навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідних сум за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Щодо відсутності у вказаного суб'єкта господарювання виробничого обладнання, трудових ресурсів, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності тощо, то означені доводи також не беруться судом до уваги, оскільки складські, торгівельні приміщення, транспорт та виробниче обладнання взагалі могли орендуватися вказаним суб'єктом господарювання за цивільно-правовими договорами з іншими контрагентами, а трудові ресурси залучатися також на підставі окремих цивільно-правових угод, однак ці обставини відповідачем не досліджувались.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу) тощо.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про їх скасування, а отже про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 13 травня 2013 року №0001502260 та №0001512260.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідрофундаментбуд» (код ЄДРПОУ 33115796) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова