Постанова

від 02.10.2013 по справі 820/6575/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2013 р. № 820/6575/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Юрченка Д.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіч" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвіч" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000782201 від 27.05.2013 року та №0000792201 від 27.05.2013 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно відносив суми до витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом ФОП ОСОБА_2 за листопад - грудень 2010 року та IV квартал 2010 року, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив. У минулих судових засіданнях проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області згідно п.п 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.. 79, ст..82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, наказу Харківської ОДПІ ХО ДПС від 26.03.2013 року №257, було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Гринвіч» (код за ЄДРПОУ 31716542) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за листопад - грудень 2010р. та податку на прибуток за IV квартал 2010р. по операціях з ФОП ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) . Результати перевірки оформлено актом № 793/220/31716542 від 15.04.2013р. Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гринвіч» (код за ЄДРПОУ 31716542), з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за листопад - грудень 2010р. та податку на прибуток за IV квартал 2010р. по операціям з ФОП ОСОБА_2 код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) .

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ ТОВ «Гринвіч» у періоді з вересня по грудень 2010р. встановлено заниження суми ПДВ до сплати на загальну суму 81 900,00 грн., в тому числі: листопад 2010р. - 43 333,33 грн. грудень 2010р. - 38 566,67 грн.; п.5.1 , п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.1. п.5.3, п.п.5.3.9 п. ст..5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР, яка діяла на момент здійснення господарських операцій), п. 138.2, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результати чого занижено суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі 102 375,00 грн., у тому числі :за IV квартал 2010р. -102 375,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0000782201 від 27.05.2013 року яким ТОВ "Грінвіч"збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81 900 гривень, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 475 гривень та №0000792201 від 27.05.2013 року яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінвіч" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 111 797 гривень, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27 949,25 гривень.

В мотивувальній частині акту № 793/220/31716542 від 15.04.2013р., висновки якого покладені в основу спірних рішень, зазначено, що при перевірці позивача в розпорядженні Харківської ОДПІ були результати проведеної перевірки ФО-П ОСОБА_2 - акт від 05.12.2012р. № 1362/172/НОМЕР_1. Вказаним актом зафіксовані наступні відомості щодо відпрацювання ФО-П ОСОБА_2

ФО-П ОСОБА_2 здійснював фінансово - господарську діяльність у сфері посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту при відсутності наявних складських приміщень та автотранспорту, необхідних для здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності. Згідно звітів по формі 1-ДФ щодо фактичного кількісного складу працівників, який було надано до ДПІ на підприємстві фактично лічиться 1 чоловік.

Згідно даних АІС ДПС складські приміщення у ФО-П ОСОБА_2 відсутні, згідно наданих декларацій до Основ'янської МДПІ ФО-П ОСОБА_2 не має у власності земельних ділянок та складів, встановити умови транспортування товару не представилось можливим у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 Згідно наявних баз Основ'янської МДПІ, при перевірці за даними бази даних БТ «АБМ» - зареєстрованих на гр.. ОСОБА_2 транспортних засобів не встановлено.

При проведенні заходів встановити та опитати ОСОБА_2 не представилось можливим. ОСОБА_2 за даними адресно-довідкового бюро при ГУМВС України в Харківській області перебуває на реєстраційному обліку за адресою АДРЕСА_1. За вказаною адресою знаходиться 5 поверховий житловий будинок, в кв. НОМЕР_2 якого зареєстрований ОСОБА_2 На момент перевірки в квартирі двері ніхто не відчинив, з пояснень сусідів в останній раз вони бачили ОСОБА_2 ще влітку.

ФО-П ОСОБА_2 надіслано запит від 26.10.2012р. № 13955/10/17-235 про надання пояснень та документального підтвердження з питання підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за період серпень грудень 2010р. Зазначений запит повернуто до Основ'янської МДПІ м.Харкова 04.12.2012р. з відміткою "із спливом терміну зберігання".

Постачальником ФО-П ОСОБА_2 за серпень-грудень 2010 року, є ТОВ «ДОМОСТРОИ» код СДРПОУ 32031160.

Актом від 19.05.2012р. № 289/22-4/32031160, складеним ДПІ у Київському районі м.Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Домострой» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року», встановлено відсутність будь якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також до ДПІ у Київському районі м.Харкова було надано розрахунок коригування сум ПДВ в я кому ТОВ «ДОМОСТРОИ» коригує податкові зобов'язання у бік зменшення згідно рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2010р. та Ухвали Господарського суду Харківської області від 01.12.2010р. на загальну суму ПДВ 25 251 599 грн. Підставою для зменшення податкових зобов'язань, в уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість, зазначено дату рішення та ухвали Господарського суду Харківської області без зазначення номерів справ. ДПІ у Київському районі м. Харкова голові Господарського суду Харківської області надано запит, щодо надання інформації про відсутність справ в базі КП «Документообіг господарських судів» господарського суду Харківської області справ, в якій учасником судового процесу виступало ТОВ «ДОМОСТРОИ».

Наведені обставини свідчать, що за період липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року, господарська діяльність ТОВ «ДОМОСТРОЙ», яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків, має ознаки нереальності здійснення.

В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів (робіт, послуг), проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ФО-П ОСОБА_2, з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: будь які виробничі потужності, транспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ. Зазначене свідчить, що обсяги придбання та реалізації ТМЦ, які задекларовані ФО-П ОСОБА_2 не відповідають виробничих можливостям підприємця.

Викладені обставини свідчать про неможливість позивачем реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону У країни «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому у системному зв'язку приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону «Про ПДВ» визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до-складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом «Про ПДВ» правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат на момент спірних правовідносин були встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 335/94-ВР.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94- ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент (у день) виникнення податкового зобов'язання продавця. Тобто право на податковий кредит виникає у покупця в момент виникнення податкового зобов'язання продавця.

Згідно п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138. Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до наказу Мінтрансу та Мінстату № 488/346 29.12.1995р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введено їх у дію з 1 січня 1996 року: "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2; "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. N 1 (міжнародна); "Товарно-транспортна накладна", ф. N 1-ТН; "Талон замовника", ф. N 1-ТЗ. В п. 2 наказу зазначено: "Вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності".

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р. зареєстрованим в Мінюсті 20.02.1998р. за № 128/2568 дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Мінфіну № 99 від 16.05.1996р. зареєстрованому в Мінюсті 12.06.1996р. за № 293/1318 інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємство).

Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Наказом Мінстату "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" № 193 від 21.06.1996р. затверджено форми з обліку сировини та матеріалів, а саме: М-4 "Прибутковий ордер"; М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів"; М-12 "Картка N складського обліку матеріалів".

Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 02/10-1 від 02.02.2010р. (т. 1 а.с. 43), відповідно до п. 1.1 якого "Продавець" продає, а "Покупець" придбаває сировину та матеріали в кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору. До договору було укладено наступні специфікації: від 05.11.2010р., від 19.11.2010р., від 06.12.2010р., від 14.12.2010р. про поставку наступного товару: Порошок плодів чорники (т. 1 а.с. 44-47).

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 було виписано на адресу позивача видаткові накладні: № 051108 від 05.11.2010р., № 19.11.02 від 19.11.2010р., № 06.12.11 від 06.12.2010р., № 141207 від 14.12.2010р. (т. 1 а.с. 84-87) та податкові накладні: № 051108 від 05.11.2010р., № 19.11.02 від 19.11.2010р., № 06.12.11 від 06.12.2010р., № 141207 від 14.12.2010р. (т. 1 а.с. 88-91).

Суд зазначає, що в доказ транспортування товару - порошку плодів чорники від постачальника, позивачем взагалі не надано товарно-транспортних накладних, а в усіх подорожних листах наданих позивачем (т. 1 а.с. 111-114) не заповнена графа 20 щодо найменування товару який транспортувався а також не заповнені графи 18 та 19 щодо місця з якого забирається товар та в який доставляється. Отже з даних документів взагалі неможливо встановити транспортування якого товару вони підтверджують та від якого контрагенту.

В податкових накладних № 051108 від 05.11.2010р., № 19.11.02 від 19.11.2010р., № 06.12.11 від 06.12.2010р., № 141207 від 14.12.2010р. (т. 1 а.с. 88-91) виписаних ФОП ОСОБА_2 не зазначено дату та номер договору на підставі яких вони складені. Крім того, в даних накладних адреса позивача зазначена як "місце знаходження продавця" що не відповідає їх змісту де позивач є покупцем.

В видаткових накладних № 051108 від 05.11.2010р., № 19.11.02 від 19.11.2010р., № 06.12.11 від 06.12.2010р., № 141207 від 14.12.2010р. (т. 1 а.с. 84-87) відсутнє зазначення номеру та дати довіреності за якою отримано товар. Довіреності на отримання товару від ФОП ОСОБА_2 позивачем не надані. Надана роздруковка реєстру документів за 01.11.10-31.12.10 (т. 1 а.с. 98) не відповідає формі Журналу реєстрації довіреностей яка є додатком 2 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Мінфіну № 99 від 16.05.1996р. зареєстрованому в Мінюсті 12.06.1996р. за № 293/1318, оскільки не пронумерований, не прошнурований та не скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Позивачем не надано до суду доказів складського обліку товару в підтвердження його переміщення на склад, зі складу на переробку, з переробки на склад, зі складу як готову продукцію. Оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам (т. 1 а.с. 92-97) надані позивачем суд не приймає як доказ складського обліку товару, оскільки вказані відомості є зведеними документами бухгалтерського обліку відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та не є документами складського обліку відповідно до затверджених Наказом Мінстату "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" № 193 від 21.06.1996р.

З пояснень позивача вбачається, що порошок плодів чорники він придбавав для виготовлення добавки біологічно активної "Чорниця-форте плюс" на що ним було отримано свідоцтво про державну реєстрацію спеціальних харчових продуктів № 3 від 05.07.2005р. дія якого закінчилася 05.07.2010р. (т. 1 а.с. 225), тобто до отримання позивачем даного товару. Таким чином, даний факт ставить під сумнів використання даного товару позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження протиправності рішень відповідача в основу яких покладено висновок про нереальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвіч" господарських відносин із ФОП ОСОБА_2 за листопад - грудень 2010р., та відповідно не доведено правомірності включення сум по взаємовідносинам з даним контрагентом за листопад - грудень 2010р. до витрат та податкового кредиту, та навпаки, надані первинні документи свідчать про їх формальне складання, за відсутністю реально вчинених господарських операцій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіч" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 7 жовтня 2013 року.

Суддя Панов М.М.