Ухвала

від 24.09.2013 по справі 826/10820/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10820/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Синтез» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СК Синтез» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02.07.2013 № 0005052207 та № 0005062207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.05.2013 № 1028 та направлення від 21.05.2013 № 988/22.7, виданих Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС, згідно із статтею 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СК Синтез» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.04.2012 по 30.06.2011.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС складено акт від 01.06.2013 № 620/22.7/36698371, яким встановлено порушення:

- пункту 138.1. статті 138, підпункту 139.1.1. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «СК Синтез» податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 28 482, 00 грн., в тому числі: за півріччя 2012 року на суму 28482,00 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1. та 200.2. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «СК Синтез» податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 27 125, 00 грн., в тому числі: за квітень 2012 року на суму 21 089, 00 грн., за травень 2012 року на 6 036, 00 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 02.07.2013 ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005052207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 35 603, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 28 482, 00 грн., за штрафними санкціями - на 7 121, 00 грн.

- № 0005062207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33 906, 00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 27 125, 00 грн., за штрафними санкціями - 6781,00 грн.

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками операцій з ТОВ «Ангстрем Континеталь», а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 02.07.2013 № 0005052207 та № 0005062207 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки ТОВ «СК Синтез» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Ангстрем Континеталь», які не підтверджені необхідними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 05.04.2012 та 19.04.2012 між ТОВ «СК Синтез» (покупець) та ТОВ «Ангстрем Континеталь» (продавець) укладені договори № 05-04/15 та № 19-04/1 про продаж товару, зокрема поліпропілен та плечики для одягу відповідно.

Ціна товару визначена пунктами 3.1. вищезазначених договорів, та відповідно складає 86 562, 92 грн. з ПДВ відповідно до договору № 05-04/15 від 05.04.2012 та 45 018,00 грн. згідно договору № 19-04/1 від 19.04.2012.

Згідно з видатковими накладними ТОВ «Ангстрем Континеталь» у квітні та травні 2012 року поставило на адресу позивача обумовлений договорами № 05-04/15 від 05.04.2012 та № 19-04/1 від 19.04.2012 товар на загальну суму 162 750, 96 грн. з ПДВ.

На підтвердження транспортування придбаного товару, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних від 05.04.2012, 17.04.2012, 19.04.2012 та від 04.05.2012.

При цьому, ТОВ «Ангстрем Континеталь» виписано позивачу податкові накладні від 05.04.2012 № 18, від 17.04.2012 № 179, від 19.04.2012 № 180, від 04.05.2012 № 457, від 04.05.2012 № 458.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку та рахунки-фактури ТОВ «Ангстрем Континеталь» від 17.04.2012 № 170412, від 19.04.2012 № 190412, від 04.05.2012 № 040512, від 04.05.2012 № 040512/2, копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ «СК Синтез» здійснює діяльність у сфері виробництва інших виробів із пластмас; виробництва тари з пластмаси; оптової торгівлі хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; відновлення відсортованих відходів. Для здійснення своєї діяльності товариство орендує нежитлові приміщення та складське приміщення за адресами: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, 76 та Київська область, с. Федорівка, провулок Леніна, буд. 2-А згідно договорів оренди від 01.11.2012 № 248, від 21.01.2011 № 129 та договору про безоплатне користування приміщенням від 01.10.2009 № 01/10/09, які укладені із ВАТ «Третій Київській авторемонтний завод» та ОСОБА_2 відповідно.

Придбаний у ТОВ «Ангстрем Континеталь» товар, поставлено позивачем Інструментальній філії ВАТ «Київський завод Радар» згідно податкових накладних від 07.05.2012 № 1, від 14.05.2012 № 2, від 16.05.2012 № 4, від 16.05.2012 № 5, від 24.05.2012 № 7 та ТОВ «Восток-СВ плюс» згідно товарно-транспортних накладних від 20.04.2012 та від 14.05.2012.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає ТОВ «СК Синтез» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Ангстрем Континеталь».

Доводи апелянта про недекларування контрагентом сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Посилання апелянта на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континеталь» (код ЄДРІІОУ 33906299) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Форест» (код ЄДРПОУ 316884481) за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРОПУ 316884481) за вересень 2011 року, ПП СВ «Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень, листопад 2011 року, їх реальність та повноти відображення в обліку є необґрунтованими з огляду на визнання дій податкового органу щодо проведення перевірки та складання висновків проведеної перевірки неправомірними, зобов'язання відновити показники податкової звітності постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континеталь», а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02.07.2013 № 0005052207 та № 0005062207 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 02.07.2013 № 0005052207 та № 0005062207.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.