Ухвала

від 01.10.2013 по справі 805/11530/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа №805/11530/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Шальєвої В. А., за участі секретаря судового засідання Гонтаренко М. Е., представників позивача Пугач О.І., за довіреністю від 06.08.2013 року, Базишена Р.О., за довіреністю від 06.08.2013 року, представника відповідача Поліщука С.В., за довіреністю від 10.07.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 805/11530/13-а (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мечел Сервіс Україна" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс Україна» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2013 №0008191593, винесеного Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 267 807,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 66 951,75 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 №0008191593, винесеного Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 267 807,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 66 951,75 грн. та стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс» судовий збір у розмірі 2 294 гривні 00 копійок.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, судом не було надано належної оцінки обставинам справи та не враховано, що позивачем при заповненні декларації було допущено порушення п.200.3, 200.4 ст. 200 ПК України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс Україна» (надалі - ТОВ «Мечел Сервіс Україна») зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, зареєстровано в якості платника податку на додану вартість.(а.с.14-17 т.1)

ТОВ «Мечел Сервіс Україна» було надіслано до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька податкову електрону копію декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, відповідно до якої: податковий кредит задекларовано в розмірі 1 173 929 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 271 845 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - 271 845 грн.

З 19 червня 2013 року по 18 липня 2013 року ДПІ у Калінінському районі м.Донецька відповідно до п. 200.10 ст.200 ПК України в порядку ст.. 76 ПК України, була проведена камеральна перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.07.2013 року №2784/1503/37901870.(а.с.7-12 т.1) Відповідно до висновків акту, встановлено порушення п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2012 №1342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, а саме завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на 267 807,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 18.07.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року №0008191593, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Мечел Сервіс Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 267 807,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 66 951,75 грн.(а.с.13 т.1)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при проведенні камеральної перевірки, наявні в матеріалах справи декларації та первинні документи за період квітень 2012 року по травень 2013 року свідчать про допущену позивачем помилку у декларації за травень 2013 року, яка полягає у помилковому вказані періоду за квітень 2012 року, замість належного за квітень 2013 року, первинні документи наявні в матеріалах справи, є належними доказами підтвердження факту та періоду утворення від'ємного значення та правильність відображення показників в декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1. ст.14 ПКУ бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до вимог п.200.4 ст.200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В пункті 200.6 ст.200 ПКУ зазначається, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.10 ст.200 ПКУ, Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПКУ, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у платника податків є право на зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, яку він відображає у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи підчас перевірки в додатку 2 декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, яка була надіслана до відповідача електронною поштою, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за відрахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного податкового періоду) становить 271 845,00 грн., з періодом виникнення квітень 2012 року. Однак в декларації за квітень 2012 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) становить 4 038 грн.

Наказом Державної податкової служби України 19.06.2012 № 522 з метою удосконалення механізму адміністрування відшкодування податку на додану вартість, налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до статей 78, 200 Податкового кодексу України затверджений Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість (надалі - Регламент).

Відповідно до п.4.1 Регламенту зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за даними рядків 18 та 22 декларації), тобто за наслідками наступних податкових періодів не відбулося погашення позитивним значенням (нарахування у рядку 18 декларації відсутні), аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.

Згідно з п.4.2 Регламенту основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами: перевірка щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку, затвердженого наказом N 1492, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) з врахуванням результатів попередніх камеральних чи документальних перевірок, проведених органом державної податкової служби; аналіз матеріалів перевірок правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за попередні звітні (податкові) періоди; у разі отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, та заповнення рядка 12.4 декларації слід з'ясовувати наявність відповідних даних у рядку 7 декларації попереднього звітного періоду (з урахуванням вимог статей 186, 208 Кодексу), наявність у такого нерезидента постійного представництва із статусом платника ПДВ; звірка даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних та з'ясування достовірності здійснення операцій з експорту/імпорту товарів, аналіз даних вантажних митних декларацій (далі - ВМД), у тому числі повноти відображення даних ВМД у деклараціях з ПДВ (рядки 2.1 та 12.1 декларації); дослідження питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням вимог статті 200 Кодексу, у тому числі достовірності проведених операцій з поставки товарів (послуг), зокрема, за наявності операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у одного і того ж контрагента, фактів виписки податкових накладних на умовне постачання; вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) у податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення. Одночасно, керуючись пунктом 201.6 статті 201 Кодексу, заданими реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомлення платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів (при цьому враховувати, що під час розрахунку відсотка загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої до відшкодування за наказом N 1178, такий показник береться до уваги станом на перше число місяця, наступного за звітним періодом, який сформовано впродовж трьох попередніх звітних періодів (кварталу)); побудова ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів (у разі їх виявлення впродовж терміну, визначеного для проведення камеральної перевірки), які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання.

Таким чином, за приписами зазначеного Регламенту у разі перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, перевірка повинна охоплювати декларації за весь період з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ, до звітного (податкового) періоду, одним і завдань якої є перевірка наявності арифметичних або логічних помилок у декларації.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено актом перевірки від 18.07.2013 №2784/1503/37901870, підчас перевірки відповідачем досліджувалось лише декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року та квітень 2012 року.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку в порушення вказаного Регламенту відповідачем не була досліджена податкова звітність з додатками за період з квітня 2012 року по травень 2013 року.

Відповідно до пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні, при направлені деклараці та додатків до декларації за травень 2013 року електронною поштою виникла технічна помилка, в результаті чого, звітній податковий період у якому виникла сума від'ємного значення було помилково зазначено квітень 2012 року замість травня 2013 року, яка була усунута при виготовлені декларації в паперовому вигляді.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні додатку 2 декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, яка була надана до суду, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за відрахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного податкового періоду) становить 271 845,00 грн., з періодом виникнення квітень 2013 року.

Як вбачається з декларацій та первинних документів за період квітень 2012 року по травень 2013 року, а саме: копії митних декларацій; договір №103 на послуги декларанта (митного брокеру) від 27.02.2012, платіжних доручення, що підтверджують факт оплати податку на додану вартість, декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року (з додатками), декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (з додатками), звітній податковий період у якому виникла сума від'ємного значення є квітень 2013 року, що підтверджує правильність відображення показників в декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року наявної в матеріалах справи. Зазначені первинні документи разом з запереченнями були надані позивачем відповідачеві, але не були відповідачем враховані.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи позивачем при формуванні податкової звітності за травень 2013 року фактично зроблена описка у додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року та зазначено сума від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів становить 271 845,00 грн. з періодом виникнення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.22 декларації звітного (податкового) періоду), де помилково зазначено попередній звітній (податковий) період виникнення бюджетного відшкодування, як квітень 2012 року, замість належного квітень 2013 року.

Вказані обставини податковий орган відповідно до Регламентну та ПК України мав можливість встановити та дослідити підчас проведення цієї перевірки та в разі потреби здійсненими позапланову виїзну перевірку платника податків для визначення достовірності нарахування зазначеного бюджетного відшкодування, що не було здійснено відповідачем.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявні первинні документи, які є належними доказами правомірності підтвердження відображення в декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року суми від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів в розмірі 271 845,00 грн. з періодом виникнення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування та необґрунтованості застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 805/11530/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 805/11530/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 03 жовтня 2013 року

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

В.А.Шальєва