Ухвала

від 24.09.2013 по справі 826/6855/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6855/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000431702 та №0000441702, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000431702 та №0000441702, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000431702 від 11 квітня 2013 року та № 0000441702 від 11 квітня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій по договорам поставки продукції, надання послуг, укладених з ТОВ «Компанія «Інтербазіс», ТОВ «ТВС Енергостандарт», ПП «Агропродовольчий будівельний альянс», сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні плати по договорам підтверджується копіями платіжних доручень, факт виконання договорів підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та видатковими накладними, виданими зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, актами здачі - приймання робіт, накладними на переміщення товарів, натомість єдиною підставою для визнання укладених договорів нікчемними, відповідачем зазначено Акти податкових органів відносно контрагентів позивача, що суперечить нормам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, виданого Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.08.2008 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20660000000018863.

На податковий облік у ДПІ Деснянського району м. Києва позивач взятий 08.08.2008 року за № 35727.

У період з 14.02.2013 року по 27.02.2013 року працівниками ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 06.03.2013 року №435/17-10/НОМЕР_3 (далі -Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення:

- п. 177.2, ст.. 177 ПК України, занижено чистого доходу у 2011 - 2012 роках на суму 1184962,4 грн. та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 201443,61 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 191875,12 грн. та за 2012 рік на суму 9568,49 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 ПК України, занижено податку на додану вартість в сумі 236992,48, в т.ч. в січні 2011 року - 56913,94 грн., в лютому 2011 року - 45423,79 грн., в березні 2011 року - 66743,75 грн., в квітні 2011 року - 31165,98 грн., в травні 2011 року - 25488 грн., в лютому 2012 року - 5343,34 грн., в березні 2012 року - 5913,71 грн.

Враховуючи встановлені в ході перевірки порушення, відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року:

- №0001391701 про сплату Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 239 807,75 гривень (236 992,48 гривень - сума основного платежу, 2 815,27 сума штрафних санкцій);

- №0001401701 про сплату Позивачем податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 227 821,12 гривень (201 443,61 гривень - сума основного платежу, 26 377,51 гривень - сума штрафних санкцій).

За результатами розгляду скарг позивача відповідачем 28.05.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0008001701, яким, за порушення п. 177.2 ст.177 ПК України до позивача застосовано фінансові санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 23983,39грн.

Вважаючи дії посадових осіб податкового органу протиправними, а податкові повідомлення - рішення такими що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України №996 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Так, з матеріалів справи, а саме з Акту перевірки вбачається, що підставою для винесення оскаржуваних рішень стали:

- Акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербазіс" (код за ЄДРПОУ 37194178) від 28.02.2012 року №97/23-4/37194178 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 09.07.2010 року по 21.11.2011 року, відповідно до якого до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла постанова про призначення документальної перевірки ТОВ "Компанія "Інтербазіс" старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаської області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3. В постанові зазначено наступне: в провадженні СВ ПМ ДПА України в Черкаській області перебуває кримінальна справа №2511000047 ДВ-1 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст, 28 ч.2, 205 ч.2 КК України. Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що громадяни: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, з метою систематичного збагачення, в період з 2010-2011 років, використовуючи завідомо підроблені документи, з приводу відображення безтоварних операцій, надавали незаконні послуги по мінімізації податкових зобов'язань та по переведенню безготівкових коштів в готівкові різними суб'єктами господарської діяльності Черкаської області та інших регіонів України, використовуючи реквізити фіктивних підприємств: ТОВ "КПГ Міг" (код ЄДРПОУ 37270370;, ТОВ "Компанія "Інтербазіс" (код за ЄДРПОУ 37194178), ТОВ "Ріп" (код з ЄДРПОУ 32163147), ТОВ "Системактив-буд" (код ЄДРПОУ 37264189), ТОВ "ТВС "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 37264388), над якими вони здійснювали повний контроль.

З огляду на вищезазначене відповідач дійшов висновків, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Компанія "Інтербазіс" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Компанія "Інтербазіс", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Компанія "Інтербазіс" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст..234 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведеного, відповідачем було зроблено висновок, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 не підтверджено валові витрати понесені на оплату товарів (послуг) ТОВ "Компанія "Інтербазіс" в сумі 845407,25 грн.

- Акт передвіки ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «ТВС «Енергостандарт», з якого вбачається, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла постанова про призначення документальної перевірки ТОВ "ТВС "Енергостандарт" старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаської області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3. В постанові зазначено наступне, в провадженні СВ ПМ ДПА України в Черкаській області перебуває кримінальна справа №2511000047 ДВ-1 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України. Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що громадяни: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, з метою систематичного збагачення, в період з 2010-2011 років, використовуючи завідомо підроблені документи, з приводу відображення безтоварних операцій, надавали незаконні послуги по мінімізації податкових зобов'язань та по переведенню безготівкових коштів в готівкові різними суб'єктами господарської діяльності Черкаської області та інших регіонів України, використовуючи реквізити фіктивних підприємств: ТОВ "КПГ Міг" (код ЄДРПОУ 37270370), ТОВ "Компанія "Інтербазіс" (код за ЄДРПОУ 37194178), ТОВ "Ріп" (код з ЄДРПОУ 32163147), ТОВ "Системактив-буд" (код ЄДРПОУ 37264189), ТОВ "ТВС "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 37264388), над якими вони здійснювали повний контроль.

З огляду на вищезазначене відповідач дійшов висновків, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "ТВС "Енергостандарт" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "ТВС "Енергостандарт", фінансово-господарські взаємовідносини між: ТОВ "ТВС "Енергостандарт" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст..234 Цивільного кодексу України).

Таким чином, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 не підтверджено валові витрати понесені на оплату товарів (послуг) ТОВ "ТВС "Енергостандарт" в сумі 155 829,90 грн.

- Акт перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дельта плюс Юг" (код ЄДРПОУ 37113986) від 07.03.2012 року №187/23-6/37113986 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.06.2010 року по 31.12.2011 року.

В акті також наявні посилання на надані ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акти перевірок про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс" (код ЄДРПОУ 30529604) від 23.08.2012 року №3243/22-9/30529604 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс" (код за ЄДРПОУ 30529604) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Пей Нет" (код ЄДРПОУ 35008553) за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012року.

В зв'язку із тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст..228 ЦК України встановлено нікчемними правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс" по операціях з взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс".

Таким чином, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 не підтверджено валові витрати понесені на оплату товарів (послуг) ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс" в сумі 56 285,25 грн.

Разом з тим, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає такі доводи відповідача протиправними, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку . При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, Акт перевірки відповідача не містить жодних посилань на дослідження обставини фактичної передачі позивачу та отримання позивачем товарів та послуг. Також акт перевірки не містить посилань на те, що особами, з якими позивачем укладалися договори від імені контрагентів спростовуються обставини ведення фінансового - господарської діяльності чи підписання бухгалтерських документів.

Так, як встановлено судом першої інстанції 03 січня 2011 року між позивачем та ТОВ "Компанія "Інтербазіс" було укладено Договір №40 поставки продукції, за умовами якого позивачу було поставлено товари. 25 березня 2011 року між позивачем та ТОВ "ТВС Енергостандарт" було укладено Договір №465928 поставки продукції, 1 лютого 2012 року між позивачем та ПП "Агропродовольчий будівельний сервіс" було укладено Договір №6/2012-М поставки продукції.

На умовах вищезазначених договорів позивачу було поставлено продукцію, яку позивачем було реалізовано в процесі провадження господарської діяльності - роздрібної торгівлі.

15 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Дельта Плюс Юг" було укладено Договір №4003 про надання послуг, за умовами пп. 1.1. якого контрагент зобов'язався надати позивачу послуги з розміщення продукції, що реалізується замовником, відповідно до встановлених планограм, друку та розміщення цінників на товарах, що належать позивачу.

Позивачем, натомість, на підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (договорів поставки та надання послуг) були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- податкові накладні: № 102, 101, 202, 301, 203, 1401, 1101, 1803, 2602, 2802, 3003, 2904, 3004, 3101, 1503 (т.1 а.с.72 - 88); № 106, 405, 506, 706, 1105, 1206, 1405, 1505, 1805, 1905, 2106, 2804 (т.1 а.с.107 - 119); № 106, 405, 505, 604, 706, 804, 1105, 1205, 1805, 1905, 1906, 2106, 2706, 2804, 302, 401, 1101, 1602 (т.2 а.с. 101 - 165);

- видаткові накладні: № 01030 від 02.01.2011 року, № 010503 від 05.01.2011 року, № 011803 від 18.01.2011 року, № 012502 від 25.01.2011 року (т.1 а.с.46 - 71); № 106 від 01.04.2011 року, № 706 від 07.04.2011 року, № 1105 від 11.04.2011 року, № 1206 від 12.04.2011 року, № 1308 від 13.04.2011 року (т.1 а.с.95 - 105); № 01030 від 01.01.2011 року, № 010503 від 05.01.2011 року, № 011302 від 13.01.2011 року, № 012101 від 21.01.2011 року, № 012502 від 25.01.2011 року, № 203 від 02.03.2011 року, № 1401 від 14.03.2011 року (т.2 а.с.203 - 250);

- акт приймання - здачі робіт: № 393105 від31.05.2011 року;

- копії договорів № 465928 поставки продукції, укладеного між позивачем та ТОВ «ТВС Енегростандарт» від 25.03.2011 року, № 4003 про надання послуг, укладеного з ТОВ «Дізель плюс Юг» від 15.04.2011 року, № 6/2012, укладеного з ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс», № 40 (договір поставки), укладеного з ТОВ «Компанія «Інтербазіс»;

- копії накладних на переміщення: № 159 від 28.04.2011 року, № 158 від 27.04.2011 року, № 144 від 14.04.2011 року, № 133 від 04.04.2011 року, № 132 від 01.04.2011 року, б/н від 16.02.2011 року, б/н від 19.03.2011 року, б/н від 02.04.2011 року тощо (т.3 а.с. 95 - 250);

- факт оплати позивачем наданих послуг та отриманих товарів підтверджується копіями платіжних доручень: № 189 від 14.02.2011 року, № 199 від 16.02.2011 року, № 228 від 21.02.2011 року, № 498 від 18.04.2011 року, № 511 від 20.04.2011 року, № 537 від 27.04.2011 року, № 534 від 26.04.2011 року, № 550 від 29.04.2011 року, № 615 від 12.05.2011 року, № 638 від 18.05.2011 року, № 655 від 20.05.2011 року тощо.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що усі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Варто також зазначити, що реалізація позивачем товарів підтверджується звітами позивача , в яких позивачем зазначено про обсяги реалізованої продукції та визначеними в акті перевірки видами діяльності позивача.

Зі змісту Акту перевірки вбачається (що зазначено самим відповідачем), що позивач з метою здійснення власної господарської діяльності використовує мережу закладів роздрібної торгівлі.

Варто також зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваних повідомлень - рішень у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М