Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а-1870/9595/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/9595/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

за участю представника позивача: Сінько О.А.

за участю представника відповідача: Луніка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-1870/9595/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славяни"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славяни" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Славяни") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення:

- №0000752250/0/60061 від 23.11.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 077 599,50 грн., у тому числі 6 731 249,00 грн. основного платежу та 3 346 350,50 грн. штрафних санкцій;

- №0000762250/0/60060 від 23.11.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9 561 001,50 грн., у тому числі 6 374 001,00 грн. основного платежу та 3 187 000,50 грн. штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Славяни" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 23.11.2012 року №0000752250/0/60061 про збільшення ТОВ "Славяни" зобов'язань з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 6731249 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на 3346350,5 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 23.11.2012 року №0000762250/0/60060 про збільшення ТОВ "Славяни" зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем на суму 6374001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 3187000,5 грн.

Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ " Славяни" у повному обсязі.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просила суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував акт відповідача № 5477/2250/36437907/39 від 31.10.2012 р. планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 року.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ "Словяни" передано ТОВ "Славяниінвест" товари (продукти харчування) всього на суму 31870005, 77 грн. Відповідно до податкового обліку позивач не включив дохід від реалізації товару до складу доходу від операційної діяльності, також за даною операцією не були сформовані податкові зобов'язання з ПДВ. У зв'язку з даним порушенням позивачеві були донараховані зобов'язання з податку на прибуток (31870005,77 *21% = 6692701,21) а також з податку на додану вартість (31870005,77 *20% = 6374001,00 грн.).

Також посадовими особами податкового органу зроблено висновок, що згідно обороно-сальдових відомостей підприємства собівартість реалізованих товарів за 2-3 квартали 2011 року складає 32242871 грн., натомість позивачем задекларовано 32410469 грн. Різниця складає 167598 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Славяниінвест" було створено шляхом виділу з ТОВ "Славяни". Останнє передало новоствореному товариству матеріальні активи (товари) на загальну суму 31870005,77 грн. та зобов'язання на суму 10671000,2 грн., тому підстав для віднесення до складу податкових зoбов`язань собівартості переданих позивачем на адресу новоутвореного товариства товарів у відповідача не було. Висновки податкового органу про невідповідність даних про собівартість реалізованих позивачем товарів за 2-3 квартали 2011 року на 16956292,00грн. зазначених в обототно-сальдових відомостях даним в декларації з податку на прибуток підприємства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 22 липня 2012 року загальними зборами ТОВ "Славяни" (протокол № 2) (т.1 а.с. 77-80) було прийнято рішення про реорганізацію ТОВ "Славяни" шляхом виділу нового підприємства ТОВ "Славяниінвест". Інформацію про прийняття зазначеного рішення було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22.07.2011 року, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 84-89).

04.05.2012 було складено та затверджено розподільчий баланс (т. 3 а.с. 246-247).

Згідно розподільчого балансу новоствореному підприємству передаються активи на загальну суму 31870005,77 грн. та зобов'язання на суму 10671000,2 грн.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Славяниінвест", викладене в протоколі № 1 від 07.05.2012 року (т. 3 а.с.235), було вирішено створити товариство з обмеженою відповідальністю "Славяниінвест" в результаті реорганізації шляхом виділу товариства з ТОВ "Славяни". Новостворене товариство є правонаступником ТОВ "Славяни" відповідно до переданих прав і обов'язків, що знайшли своє відображення в розподільчому балансі.

На зазначених зборах також було затверджено статут новоствореного підприємства, де також зазначено, що підприємство створене в результаті реорганізації шляхом виділу товариства з ТОВ "Славяни". Новостворене товариство є правонаступником ТОВ "Славяни" відповідно до переданих прав і обов'язків, що знайшли своє відображення в розподільчому балансі (активи на загальну суму 31870005,77 грн. та зобов'язання на суму 10671000,2 грн.) (т. 3 а.с. 236-244).

Майно, що передається ТОВ "Славяни" до ТОВ "Славяниінвест" відображено в актах приймання-передачі (т. 1 а.с. 162-245, т. 2 а.с. 1-276, т. 3, а.с. 1- 126).

Статтею 109 Цивільного кодексу України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Частиною 2 п.п. 153.15.2. п. 153.15. ст. 153 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі проведення реорганізації у формі поділу (виділення), що передбачає розподіл акцій (корпоративних прав) між акціонерами (учасниками) юридичних осіб, що утворюються внаслідок реорганізації, вартість таких акцій (корпоративних прав) в обліку акціонерів (учасників) визначається в сумі, що дорівнює вартості частки акцій (корпоративних прав) в юридичній особі, що реорганізується, пропорційній вартості чистих активів юридичної особи, що утворилася в результаті реорганізації, та загальної вартості чистих активів юридичної особи, що реорганізувалася. Вартість чистих активів юридичних осіб, зазначених у цьому абзаці, визначається за даними розподільчого балансу на дату його затвердження.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначено, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Відповідно п. 138.4. ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанії правомірно дійшов висновку про необґрунтованість донарахування ТОВ «Славяни» зoбов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 6692701,21грн.

Крім того, відповідно до п.п. 196.1.7. п. 196.1 ст. 196 ПК України, не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Відповідно до вимог п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, з урахуванням викладених обставин, пов'язаних з утворення ТОВ «Славянінвест» шляхом виділення з ТОВ «Славяни», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачеві безпідставно було донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6374001,00 грн. (31870005,77 (собівартість переданих товарів)*20%).

Судовим розглядом також встановлено, що в деклараціях на прибуток ТОВ "Славяни" за 2-3 квартали 2001 року та за 9 місяців 2011 року (т. 1 а.с. 135-140), зазначена сума собівартості реалізованих товарів, задекларованих підприємством за 3 квартал 2011 року по рядку 05.1 в розмірі 16956292,00 грн.

У звіті про фінансові результати ТОВ "Славяни" за І півріччя 2011 року та за 9 місяців 2011 року з квитанціями про здачу в податковий орган (т. 1 а.с. 141-146), визначена собівартість реалізованих товарів в рядку 40 в розмірі 16956 тис. грн.

Оборотно-сальдові відомості за 3 квартал 2011 року (т.1 а.с.147-151) та аналіз рахунку 79 "Фінансові результати" (Т.1 а.с.152-155), підтверджують розмір собівартості реалізованих товарів в сумі 16956292,28 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що висновки посадових осіб податкового органу про завищення позивачем собівартості реалізованих товарів за 2-3 квартали 2011 року на 16956292,00 грн. є необґрунтованим, відповідно визначення позивачеві зобов'язань з податку на приток підприємств в сумі 38547,54 також є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що дії податкового органу, пов'язані з прийняття податкових повідомлень №0000752250/0/60061, №0000762250/0/60060 від 23.11.2012 не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.01.2013 року відповідає вимогам ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-1870/9595/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.