Ухвала

від 17.04.2013 по справі 2а-4431/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р.Справа № 2а-4431/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. по справі № 2а-4431/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра- М"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0000691520.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 р. по справі № 2а-4431/12/2070 задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26 березня 2012 року № 0000691520.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" (61000, м. Харків, вул. Зубарєва, 35/а, кв. 87, код ЄДРПОУ 36373241) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 387 (триста вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 р. по справі № 2а-4431/12/2070 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, фахівцями державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої був складений акт від 14.03.2012 року № 434/152-36343241 (а. с. 62 - 66).

У висновках акту перевірки від 14.03.2012 року № 434/152-36343241 відповідачем зроблено висновок про про завищення позивачем податкового кредиту грудня 2011 року на суму ПДВ 34463,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 року у сумі 34463,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки № № 434/152-36343241 від 14.03.2012 року державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691520 від 26.03.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38661,00 грн., із яких за основним платежем 25774,00 грн., за штрафними санкціями 12887,00 грн., яке є предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в акті від 14.03.2012 року № 434/152-36343241 зазначено, що згідно бази "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковим органом встановлені розбіжності даних зазначених ТОВ "Мітра-М" та його контрагентом ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", а саме: позивачем до податкового кредиту грудня 2011 року включена сума ПДВ у розмірі 25774,08 грн., ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" до податкових зобов'язань зазначена сума ПДВ не включена.

Крім цього, при перевірці податкової звітності з податку на додану вартість встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 25774,08 грн. за придбані товари по податковим накладним від 04.01.2012 року № 3; від 05.01.2012 року № 4; від 06.01.2012 року № 7, отриманим від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 369876120357), яке на момент видачі податкових накладних не було платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 369876120357) було анульовано 14.10.2011 року, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про неправомірність віднесення сум за зазначеними накладними до складу податкового кредиту.

Крім того, що стосується контрагента позивача, то постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова, визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" та зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду залишена без змін (а. с. - 8-15). Ухвалою ВАСУ від 22.02.2012 року ДПІ було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ, з підстав не встановлення порушень судом норм матеріального та процесуального права (а. с. - 26 ).

З урахуванням наведених судових рішень кореспондує їх зміст з позицією Вищого адміністративного суду України з цього питання, що викладена в листі від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10, а саме: судам слід мати на увазі, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зокрема, з підстав, наведених у пунктах "а" та "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника зазначеного податку, попереднє свідоцтво якої було анульовано. Разом із тим, ця особа не позбавлена права оскарження в адміністративному суді рішення про анулювання попередньої реєстрації платника податку на додану вартість, якщо вважає відповідне рішення податкового органу протиправним. У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки та заперечення, а також не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 76.1 та п. 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись статтею 198 Податкового кодексу України пунктом 198.1 якої визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 р. по справі № 2а-4431/12/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. по справі № 2а-4431/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.