Постанова

від 27.09.2013 по справі 826/13522/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2013 року № 826/13522/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК-2004» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БПК-2004» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.08.2013 № 0006942205 та № 0006952205.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій із ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології». З огляду на що, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології», які вказують на укладання даними товариствами угод без мети настання реальних наслідків. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 та податку на додану вартість за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 ТОВ «БПК-2004» (код ЄДРПОУ 33191966) при взаємовідносинах з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (код ЄДРПОУ 30714555), ТОВ «ОВК-Технологія» (код ЄДРПОУ 34364633).

За результатами даної перевірки складено акт від 27.06.2013 № 145/22.1-07/33191966 (далі - акт № 145/22.1-07/33191966 ).

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України та пп. 2.4, пп. 2.15, пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 146 900 грн., а також порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 116 696,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки № 145/22.1-07/33191966, за результатом розгляду яких відповідач листом від 09.08.2013 № 4325/10/26-54-22-05-19 про розгляд заперечення до акту перевірки повідомив позивача, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, відповідають вимогам законодавства та перегляду не підлягають.

На підставі акту перевірки № 145/22.1-07/33191966 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 № 0006942205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174 894,00 грн., в т.ч. основний платіж - 116 596,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 58 298,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 № 0006952205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 220 350,00 грн., з яких 146 900,00 грн. - основний платіж, 73 450,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.08.2013 № 0006942205 та № 0006952205 позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Субпідрядник) укладено Договір підряду № 05-2012 від 05.03.2012, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт житлового будинку по вул. Нагірна, 15.

Згідно Додатку № 1 до Договору № 05-2012 від 05.03.2012 до комплексу робіт за вказаним договором входять: цегляна кладка, мурування перегородок цегляних, мурування перегородок, мурування вентканалів, мурування стін із пінобетону.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт за травень 2012 року, ТОВ НВП «Дніпромашбуд» виконав будівельні роботи на загальну суму 32 012,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 335,33 грн.

Згідно пояснень представника позивача, Договір № 05-2012 від 05.03.2012 було укладено з метою виконання Договору підряду № 25-2011 від 25.10.2011 (копія наявна в матеріалах справи), укладеного між ТОВ «Стандарт» (Замовник) та ТОВ «БПК-2004» щодо виконання комплексу будівельно-монтажних робіт житлового будинку по вул. Нагірна, 15.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав також фотознімки об'єкта будівництва за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 15.

Також, між ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 17-2012 від 17.05.2012, предметом якого є виконання за завданням Підрядника власними і залученими силами будівельно-монтажних робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

З актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року №№ 1-3 вбачається, що ТОВ НВП «Дніпромашбуд» виконав будівельні роботи на виконання Договору субпідряду № 17-2012 від 17.05.2012 на загальну суму 271 415,00 грн.

Роботи за вищезазначеними договорами виконувались ТОВ НВП «Дніпромашбуд» на підставі ліцензії на будівельну діяльність серії АВ № 356187. Розрахунки між позивачем та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав копії платіжних доручень, а в судовому засіданні судом були оглянуті оригінали зазначених платіжних доручень.

ТОВ НВП «Дніпромашбуд» на виконання вищезазначених договорів виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 303 427,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 571,17 грн.

У періоді, що перевірявся позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «ОВК-Технології».

Між ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) та ТОВ «ОВК-Технології» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 22-2012 від 22.06.2012, предметом якого є виконання за завданням Підрядника власними і залученими силами будівельно-монтажних робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

З актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року №№ 1-3 вбачається, що ТОВ «ОВК-Технології» виконав будівельні роботи на виконання Договору субпідряду № 22-2012 від 22.06.2012 на загальну суму 396 146,40 грн.

ТОВ «ОВК-Технології» на виконання вказаного договору виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 396 146,40 грн., в т.ч. ПДВ 66 024,40 грн.

Вказані роботи виконувались ТОВ «ОВК-Технології» на підставі ліцензії на будівельну діяльність серії АД № 040160. Розрахунки між позивачем та ТОВ «ОВК-Технології» здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав копії платіжних доручень, а в судовому засіданні судом були оглянуті оригінали.

Представник позивача пояснив, що вищезазначені договори з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» були укладені з метою виконання Договору субпідряду № 20-2010 від 20.07.2010 (копія наявна в матеріалах справи), укладеного між ТОВ «БМК Планета-Буд» (Замовник) та ТОВ «БПК-2004» (Субпідрядник) щодо виконання робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав також фотознімки об'єкта реконструкції за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 24.

В судовому засіданні 19.09.2013 було допитано в якості свідка директора ТОВ «БПК-2004» - ОСОБА_1, яка пояснила, що у зв'язку з тим, що компанія позивача є невеликою, а саме близько 22-24 працівників, виникла необхідність у замовленні виконання робіт у ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» для своєчасного виконання робіт по об'єктам на виконання договорів з ТОВ «БМК Планета-Буд» та ТОВ «Стандарт».

Також в судовому засіданні 19.09.2013 було допитано в якості свідка ОСОБА_2, який у 2012 році обіймав посаду директора ТОВ «Стандарт», він пояснив, що співпрацював з ТОВ «БПК-2004» на підставі договору. Обрання субпідрядником саме дану будівельну компанію пояснив тим, що вже досить давно успішно співпрацює з ТОВ «БПК-2004».

Суд встановив, що у періоді, який перевірявся позивач, на підставі виданих ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» податкових накладних, включив до складу податкового кредиту суму сплаченого у вартості робіт податку на додану вартість у розмірі 116 596,00 грн., а також включив до складу валових витрат витрати з оплати вартості виконаних зазначеними контрагентами робіт у розмірі 582 977,83 грн.

Відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за результатами взаємовідносин з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології», в обґрунтування чого посилався на матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних товариств (акти ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 10.10.2012 № 936/225/30714555 та від 11.10.2012 № 1155/226/34364633), згідно висновків яких, податкові органи встановили відсутність реального характеру здійснення господарських операцій даними юридичними особами.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що правочини здійснені позивачем з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» були лише задокументовані без реального їх виконання, а тому надані позивачем до перевірки первинні документи не можуть бути відображені у податковому обліку та взяті до уваги при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та формуванні податкового кредиту.

Посилання відповідача на матеріали зазначених актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка , яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У наведених актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології», податковим органом викладені висновки щодо наявності ознак нікчемності у правочинах, вчинених даними товариствами. Однак, як вбачається з цих же актів, копії яких наявні в матеріалах справи (Т. І а.с. 149-171) зустрічні звірки фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та були проведені у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, матеріали актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» не можуть бути взяті судом до уваги як доказ відсутності реального характеру здійснення господарських операцій між ТОВ «БПК-2004» та вказаними контрагентами.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Отже, доводи відповідача щодо відсутності реального характеру та ділової мети по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології», судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договорів, укладених позивачем з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» недійсними.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ТОВ «БПК-2004» та зазначеними контрагентами документально підтверджені та мали реальний характер.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та валових витрат, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» знаходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаних підприємств, відсутні.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ НВП «Дніпромашбуд» станом на дату розгляду справи є дійсним, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ОВК-Технології» анульоване 17.07.2013, отже дані товариства мали право видавати податкові накладні в період здійснення господарських операцій з ТОВ «БПК-2004».

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що податкові накладні, які досліджені відповідачем в ході перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології» за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК-2004» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.08.2013 № 0006942205 та № 0006952205.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК-2004» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів міста Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський