Ухвала

від 14.12.2016 по справі 826/13522/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/9047/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Приходько І.В.

суддів Бухтіярової І.О.

Веденяпіна О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р.

у справі № 826/13522/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК-2004»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БПК-2004» (далі - позивач, ТОВ «БПК-2004») подано до суду позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 р. № 0006942205 та № 0006952205.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р., позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.08.2013 р. № 0006942205 та № 0006952205.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову у позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та податку на додану вартість за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р. ТОВ «БПК-2004» (код ЄДРПОУ 33191966) при взаємовідносинах з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (код ЄДРПОУ 30714555), ТОВ «ОВК-Технологія» (код ЄДРПОУ 34364633), за результатами якої складено акт від 27.06.2013 р. № 145/22.1-07/33191966.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України та пп. 2.4, пп. 2.15, пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 146 900 грн, а також порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 116 696 грн.

Подані позивачем заперечення до акту перевірки залишені без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.08.2013 р. № 0006942205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174 894 грн, в т.ч. основний платіж - 116 596 грн, штрафні (фінансові) санкції - 58 298 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 р. № 0006952205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 220 350 грн, з яких 146 900 грн. - основний платіж, 73 450 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, скасовуючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, обґрунтовував своє рішення тим, що податковим органом, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Субпідрядник) було укладено Договір підряду № 05-2012 від 05.03.2012 р., предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт житлового будинку по вул. Нагірна, 15.

Згідно Додатку № 1 до Договору № 05-2012 від 05.03.2012 р. до комплексу робіт за вказаним договором входять: цегляна кладка, мурування перегородок цегляних, мурування перегородок, мурування вентканалів, мурування стін із пінобетону.

Відповідно до акта приймання виконаних робіт за травень 2012 року, ТОВ НВП «Дніпромашбуд» виконав будівельні роботи на загальну суму 32 012 грн, в т.ч. ПДВ - 5 335,33 грн.

Необхідність укладення Договору № 05-2012 від 05.03.2012 р. обумовлена метою виконання Договору підряду № 25-2011 від 25.10.2011 р., укладеного між ТОВ «Стандарт» (Замовник) та ТОВ «БПК-2004» щодо виконання комплексу будівельно-монтажних робіт житлового будинку по вул. Нагірна, 15.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надано фотознімки об'єкта будівництва за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 15, а також виконання зазначених робіт підтверджено наданими в суді поясненнями директорів ТОВ «БПК-2004» та ТОВ «Стандарт».

Також, між ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 17-2012 від 17.05.2012 р., предметом якого є виконання за завданням Підрядника власними і залученими силами будівельно-монтажних робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року №№ 1-3 ТОВ НВП «Дніпромашбуд» виконав будівельні роботи на виконання Договору субпідряду №17-2012 від 17.05.2012 р. на загальну суму 271 415 грн.

Роботи за вищезазначеними договорами виконувались ТОВ НВП «Дніпромашбуд» на підставі ліцензії на будівельну діяльність серії АВ № 356187. Розрахунки між позивачем та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, оригінали яких були оглянуті судом.

ТОВ НВП «Дніпромашбуд» виписані позивачу податкові накладні на загальну суму 303 427 грн., в т.ч. ПДВ 50 571,17 грн., на підставі яких останнім сформовано податковий кредит відповідного періоду.

Також ТОВ «БПК-2004» (Підрядник) укладено Договір субпідряду № 22-2012 від 22.06.2012 р. з ТОВ «ОВК-Технології» (Субпідрядник), предметом якого є виконання за завданням Підрядника власними і залученими силами будівельно-монтажних робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року №№ 1-3 ТОВ «ОВК-Технології» виконав будівельні роботи на виконання Договору субпідряду № 22-2012 від 22.06.2012 р. на загальну суму 39 6146,40 грн.

На виконання вказаного договору ТОВ «ОВК-Технології» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 396 146,40 грн., у т.ч. ПДВ 66 024,40 грн., на підставі яких останнім сформовано податковий кредит.

Виконання робіт ТОВ «ОВК-Технології» здійснювалось відповідно до ліцензії на будівельну діяльність серії АД № 040160. Розрахунки між позивачем та ТОВ «ОВК-Технології» проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Необхідність укладення договору з ТОВ «ОВК-Технології» обумовлена метою виконання Договору субпідряду № 20-2010 від 20.07.2010 р., укладеного між ТОВ «БМК Планета-Буд» (Замовник) та ТОВ «БПК-2004» (Субпідрядник) щодо виконання робіт з реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних Державних архівів України у місті Києві по вул. Солом'янська, 24.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надано фотознімки об'єкта реконструкції за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 24.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абзацом першим пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З правового аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов?язань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим, податковий орган в обґрунтування своїх доводів посилається виключно на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача: ТОВ НВП «Дніпромашбуд» та ТОВ «ОВК-Технології».

Однак, акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача лише фіксують факт неможливості проведення зустрічної звірки та не можуть давати оцінку здійсненим господарським операціям без дослідження відповідних первинних документів.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Судами попередніх інстанцій також досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання. На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими в ЄДРПОУ, тобто були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та платниками податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів на підтвердження своїх доводів, що здійснені між позивачем і контрагентами господарські операції не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача.

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя І.В.Приходько

Судді І.О.Бухтіярова

О.А.Веденяпін