Ухвала

від 23.09.2013 по справі 801/1922/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1922/13-а

23.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 1289 від 10.07.13

представник відповідача, Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - Котлярова Олена Валеріївна, довіреність № 670/10/10-24 від 09.09.13

розглянувши матеріали справи №801/1922/13-а за апеляційною скаргою Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 11.07.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,97407)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.13р. задоволено частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії №0002671702 від 21.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 197025 грн., в т.ч. 174804 грн. основного платежу та 22221 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії №0002661702 від 21.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 180547,81 гривень, в т.ч. 144438 грн. основного платежу та 36109,56 грн. штрафних (фінансових санкцій).

У задоволенні решти частини позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 2293,00 гривень шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 25011,49 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в частині задоволення позову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.13 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.13р. без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, частковому скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.13р. та прийнятті нового рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р. клопотання Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про заміну відповідача по справі задоволено. Замінено відповідача у справі №801/1922/13-а Державну податкову інспекцію в м. Євпаторії АР Крим ДПС на його правонаступника - Євпаторійську об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим (юридична адреса: вул. Дм. Ульянова, 2б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002661702 від 21 грудня 2012 року та № 0002671702 від 21 грудня 2012 р.

06.10.2006 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію, ОСОБА_2 зареєстровано як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як платник податку на додану вартість в ДПІ в м. Євпаторії 12.03.2011р. згідно свідоцтва платника ПДВ НОМЕР_2. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1 .

Посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р..

У перевіряємому періоді з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. ФОП ОСОБА_2 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. здійснював на спрощеній та загальній системі оподаткування та був платником ПДВ, ПДФО.

За результатами перевірки складено акт № 2021/17-02-20-НОМЕР_1 від 07.12.2012 року. (т.1 а.с.9-92) (далі - акт перевірки)

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002661702 від 21.12.2012р., яким на підставі п.п. 54.3.1 п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, відповідно до п.120.1 ст.120 п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 180 717,81 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 144 438,25 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 36 279,56 грн.

- № 0002671702 від 21.12.2012р. яким на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 197 025,00 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 174 804,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 22 221,00грн.

Відповідач дійшов висновку про наступні порушення позивачем: завищення валових витрат у 2011р. у сумі 888 161,00 грн., у т.ч. по постачальникам: ТОВ "Будівельна компанія "Євробуд" (код ЄДРПОУ 33499358) у сумі 235987,05 грн., ТОВ "БК АТР ГРУП", (код ЄДРПОУ 37241554) у сумі 578729,15 грн., ПП "Юридична фірма "Фортеця" (код ЄДРПОУ 36520226) у сумі 38130,80 грн., ТОВ "ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37635291) у сумі 35314 грн; завищення податкового кредиту у 2011р. на загальну суму 174 804,00 грн. у порушення п.198.2, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесений податковий кредит по постачальникам: ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" у сумі 44884 грн. ; ТОВ "ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС" у сумі 7063 грн."; ТОВ "Будівельна компанія АТР ГРУП" у сумі 115746 грн; ПП "Юридична фірма "Фортеця" у сумі 7111 грн.

Перевіркою, на думку відповідача, встановлено, що операції поставки товарів, здійснені від постачальників до ФОП ОСОБА_2, не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Податковий орган дійшов висновку, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України укладені ТОВ "Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Гарант-БУД-СЕРВІС», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ПП «Юридична фірма «Фортеця» з ФОП ОСОБА_2 угоди мають ознаки нікчемності.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002671702 від 21.12.2012р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 197025 грн. в т.ч. 174804 грн. основного платежу та 22221 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг), або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до 201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, ПК України обумовлює право платника податку на податковий кредит тільки двома законодавчими вимогами: придбання або виготовлення товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність належно оформлених податкових накладних постачальника. При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України.

Встановлено, що 01.04.2011р. між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» укладений договір постачання № 0401-3 на постачання будівельних матеріалів.

На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) на загальну суму 694 475,58грн. (у тому числі сума без ПДВ 578 729,65грн., сума ПДВ 115 745,93грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними постачальника.

Згідно первинних документів по сплаті грошових коштів позивачем по операціям, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на підставі рахунків постачальника сплатив грошові кошти ТОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» в безготівковому порядку на загальну суму 694 474,98грн. (у тому числі ПДВ 20%) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями та банківськими виписками ФОП ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія АТР ГРУП" є юридичною особою, яке являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100299432 , та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 20.02.2012 року свідоцтво анульовано за ініціативою податкової у зв'язку з ліквідацією банкрута.

01.08.2011р. між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд» укладений договір постачання № 0108-4 на постачання ТМЦ (будівельних матеріалів, миючих засобів, прального порошку та інші).

Згідно наданих позивачем до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що на виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ «БТК «Євробуд» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 283 183,48грн. (у тому числі сума без ПДВ 235 986,23грн., сума ПДВ 47 197,25грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними постачальника.

На виконання договору позивач. на підставі рахунків постачальника сплатив грошові кошти ТОВ «БТК «Євробуд» в безготівковому порядку на загальну суму 283 183,47грн. (у тому числі ПДВ 20%) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями та банківськими виписками ФОП ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" є юридичною особою, яке являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100256005, та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 23.07.2012 року свідоцтво було анульовано у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням.

05.08.2011р. між позивачем та ПП «Юридична фірма «Фортеця» укладений договір постачання № 0508-1 на постачання ТМЦ (проволока, кабель, лампи та інші).

На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 придбав у ПП «Юридична фірма «Фортеця» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 45 756,96грн. (у тому числі сума без ПДВ 38 130,80грн., сума ПДВ 7 626,16грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними постачальника.

ФОП ОСОБА_2 на підставі рахунків постачальника сплатив грошові кошти ПП «Юридична фірма «Фортеця» в безготівковому порядку на загальну суму 45 756,96грн. (у тому числі ПДВ 20%) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями та банківськими виписками ФОП ОСОБА_2

Приватне підприємство "Юридична фірма "Фортеця" є юридичною особою, яке являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100333116, та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 20.02.2012 року свідоцтво було анульовано за ініціативою податкової у зв'язку з ліквідацією банкрута.

08.11.2011р. між позивачем та ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВИС» укладений договір постачання № 0811/1 на постачання ТМЦ.

На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВИС» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 42 376,80грн. (у тому числі сума без ПДВ 35 314,00грн., сума ПДВ 7 062,80грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними постачальника.

ФОП ОСОБА_2 на підставі рахунків постачальника сплатив грошові кошти ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС» в безготівковому порядку на загальну суму 42 376,80грн. (у тому числі ПДВ 20%) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями та банківськими виписками ФОП ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС" є юридичною особою, яке являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100344632, та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 20.09.2012 року свідоцтво було анульовано за ініціативою платника у зв'язку з відсутністю поставок та ненадання декларацій.

З висновку проведеної по справі судової економічної експертизи №129/13 вбачається, що за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. ПДВ у вартості придбаних ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей у зазначених постачальників склав 177632,13грн., а до складу податкового кредиту включено 174804,33грн., тобто на 2827грн. менше, що пов'язане із тим, що позивач не включив до складу податкового кредиту ПДВ, отриманий по податковим накладним № 262 від 13.09.2011р. в сумі ПДВ 917,80грн., № 706 від 27.10.2011р. в сумі ПДВ 1395,20грн. постачальника ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд»,№ 63 від 08.08.2011р. в сумі ПДВ 514,80грн. постачальника ПП «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ФОРТЕЦЯ».

Також встановлено, що зазначені постачальники ФОП ОСОБА_2 на час здійснення операцій, були зареєстровані платниками ПДВ на дату складання податкових накладних та мали право на їх складання у періоді квітень 2011р. - грудень 2011р. згідно ст.183 Податкового кодексу України.

Досліджені податкові накладні виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку та складені у зв'язку із подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому є підставою для включення ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту з ПДВ суми 174804,33грн.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних при поставці товарів.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для (п.1 14.Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363)): списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника); обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування); оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару); для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення).

Отже, ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Більш того, складання ТТН не є обов'язковим у разі здійснення перевезень власними силами без залучення перевізника.

Вимоги щодо обов'язкового складання ТТН під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Наказом №363, але вказаний Наказ розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень (преамбула Наказу №363).

Отже на перевезення, які здійснюються власними силами підприємства без залучення перевізника, вимоги вказаного Наказу №363 не розповсюджуються.

Встановлено, що згідно умов договорів із постачальниками ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК, АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС», постачання Товару на склад Покупця, тобто ФОП ОСОБА_2, здійснюється Постачальником власними силами та коштами.

Більш того, сам по собі факт відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, та відсутності у даному випадку підстав для оформлення товарно-транспортних накладних, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 18.04.2012 р. у справі К/9991/74763/11, від 02.02.2012 р. у справі К-20170/09.

Щодо використання в акті перевірки інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки".

Такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, податковим органом неправомірно збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 174804гривень за договорами з ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС» .

Щодо законності та обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення № 0002671702 від 21.12.2012р. в розмірі 22221 грн..

Оскільки встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту на суму 174804 гривень, застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 22221 гривень є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії № 0002671702 від 21.12.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 197025 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 174804 гривень, та 22221 гривень фінансових санкцій.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002661702 від 21.12.2012р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 180717,81 грн. в т.ч. 144438,25 грн. основного платежу та 36279,56 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Згідно п.177.2. ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.п. 138.2. ст.138 Розділу III ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.177.3. ст.177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Отже, об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і здійсненими та документально підтвердженими витратами (без урахування ПДВ для зареєстрованих платників ПДВ), пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, що визнаються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Оскільки позивач у періоді з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.04.2011р. НОМЕР_3 з індивідуальним податковим номером НОМЕР_1, то на нього розповсюджуються вимоги п. 177.3. ст.177 Податкового кодексу України у цій період.

З урахуванням чого, наданими первинними документами за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. підтверджується придбання ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей у постачальників ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС» на загальну суму 1 065 792,82грн. (у тому числі сума без ПДВ 888 160,68грн., сума ПДВ 177 632,14грн.), із загальної суми якої платіжними документами підтверджується сплата ФОП ОСОБА_2 суми в розмірі 1065 792,21грн.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність за КВЕД 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

У періоді що перевірявся позивачем укладені договори на продаж товарно-матеріальних цінностей, придбаних у постачальників ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС», а саме: Договір постачання №2 від 05.04.2011 р. з Державним унітарним підприємством міста Москви "Медичний центр управління справами Мера і Уряду Москви" в особі директора Представництва «ДУП «Медичний центр» - "Дитячий санаторій ім. Т.Г. Шевченка" (Покупець); Договір постачання №4 від 13.04.2011р. з Державним унітарним підприємством міста Москви «Медичний центр управління справами Мера і Уряду Москви» в особі виконуючого обов'язки директора Представництва «ДУП «Медичний центр» - «Санаторій «Первомайський» (Покупець); Договір постачання № 3 від 12.04.2011 р. з ДП «ПАТ «По туризму та екскурсіям «Кримтур» ТОК «Євпаторія» (Покупець); Договір постачання № 26 від 26.05.2011 р. з Комунальним підприємством «Курзал» (Покупець); Договір постачання №6 від 01.06.2011р. з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 (Покупець); Договір постачання № 5 від 04.05.2011 р. з ВК «Санаторій «Золотий берег» (Покупець); Договір постачання № 1 від 04.01.2011 р. з Дитячим санаторно-оздоровчим центром «Дружба» ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» (Замовник); Договір постачання № 43 від 01 квітня 2011 р. з Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Примор'є» для дітей з батьками» ЗАТ «Укрпрофздравниця» (Покупець).

На виконання умов зазначених договорів ФОП ОСОБА_2 продав покупцям товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1149041,27грн. (у тому числі сума без ПДВ 957534,39грн., сума ПДВ 191506,88грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними продавця ФОП ОСОБА_2

Залишки невикористаних в господарський діяльності ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей в кількості 1529 одиниць на суму за ціною придбання 1813,88грн. підтверджуються даними Інвентаризаційної описи товарно-матеріальних цінностей за формою № інв-3, проведеною ФОП ОСОБА_2 станом на 03.01.2012р.

Згідно пп. «а» п. 176.1. с.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010р. №1025, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1425/18720.

Книга обліку доходів та витрат фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, зареєстрована в ДПІ м. Євпаторії 6 квітня 2011 за № 2098, її форма відповідає вимогам наказу ДПАУ від 24.12.2010р. № 1025.

В податковому обліку ФОП ОСОБА_2 на підставі первинних документів визнав загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій та негрошовій формі), у тому числі за вказаними договорами, в загальній сумі 1118720грн. за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., що підтверджується даними Книги обліку доходів та витрат та Декларацією про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_2 за 2011 рік.

Отже, із загальної суми оподатковуваного доходу в розмірі 1118720грн. дохід, отриманий ФОП ОСОБА_2 від продажу товарно-матеріальних цінностей склав 957534,39грн. (сума без ПДВ), різниця в сумі 161185,61грн.(1118720грн. - 957534,39грн.) склала суму доходу, отриманого від продажу товарно-матеріальних цінностей інших постачальників та інших доходів.

Дослідженням Книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в податковому обліку визнавав витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, у тому звітному періоді, в якому визнавав доходи від реалізації таких товарів, що відповідає п.п.138.4, п.п.138.5 ст.138 Розділу III Податкового кодексу України, при цьому собівартість товарно-матеріальних цінностей, які не були реалізовані, до Книги обліку доходів та витрат не включалась до складу витрат.

В Акті перевірки податковий орган не заперечує проти факту отримання доходу (виручки) ФОП ОСОБА_2 на суму 1118720грн. за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.. Перевіркою підтверджено, що поставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась наступним підприємствам: ДСОЦ «Дружба» (ЄДРПОУ 20670754) м.Євпаторія, ДУП «Медичний центр «Дитячий санаторій ім.Т.Г.Шевченко» (ЄДРПОУ 05261171) м.Євпаторія, ДП «Клінічний санаторій «Прімор'є», м.Євпаторія (ЄДРПОУ 16502330 та інші (арк. с.29-30), але при цьому ДПІ у м.Євпаторії заперечує на право ФОП ОСОБА_2 на витрати в сумі 888161грн., що пов'язані з отриманням цього доходу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Слід враховувати, що надані первинні документи ФОП ОСОБА_2 - по придбанню, сплаті та використанню товарно-матеріальних цінностей, якими оформлені господарські операції з його постачальниками складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 року № 88, містять підписи матеріально-відповідальних осіб та інші необхідні реквізити, отже дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні та підтверджують її здійснення.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 отримав загальний оподатковуваний доход за 2011 рік в сумі 1118720грн., із загальної суми якого дохід від продажу товарно-матеріальних цінностей, що придбані у постачальників ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД- СЕРВІС», склав 1149041,27 грн. (у тому числі сума без ПДВ 957534,39 грн., сума зобов'язань з ПДВ 191506,88 грн.) за період квітень - грудень 2011р., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними ФОП ОСОБА_2

Придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей у постачальників підтверджується первинними документами - видатковими накладними постачальників на суму 1065792,82грн. (у тому числі сума без ПДВ 888 160,68грн., сума ПДВ 177 632,14грн.) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

Оплата позивачем постачальникам підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями та банківськими виписками на суму 1065792,21грн. (у тому числі ПДВ 20% в сумі 177632,04грн.) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на неможливість проведення перевірки контрагентів позивача, не є підставою для виключення зі складу витрат податкового обліку покупця ФОП ОСОБА_2 сум здійснених ним документально підтверджених витрат, оскільки податковим законодавством не встановлена залежність права на витрати покупця від можливості перевірки його продавця, а документи в обліку ФОП ОСОБА_2 підтверджують придбання товаро-матеріальних цінностей у зазначених контрагентів.

Крім того, у зв'язку із встановленим перевіркою завищенням витрат в сумі 888161грн. сума заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. склала 144438,25грн., тобто ДПІ в м.Євпаторії виключило із складу витрат усю суму по правочинам із постачальниками ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», ТОВ «БК АТР ГРУП», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС» за даними первинних документів без урахування того, що із загальної суми придбання ФОП ОСОБА_2 включав до складу витрат суму в розмірі 886346,80грн., а залишки в сумі 1813,88грн. до витрат не включались, але ДПІ також не врахувало цей факт.

Також, колегія суддів враховує висновки проведеної по справі судової економічної експертизи від 20.06.2013р. № 129/13 згідно висновків якої: висновки акту № 2021/17-02-20-НОМЕР_1 від 07.12.2012 року щодо заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 в сумі 144 438,25грн. за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. у зв'язку з порушенням п.177.2, п.177,4 ст.177 ПК України первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджується; щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 174804грн. у зв'язку з порушенням п.201.1, п.201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджується (т.1 а.с.220-235).

Щодо законності та обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення - рішення № 0002661702 від 21.12.2012р. в розмірі 36279,56 грн., суд зазначає наступне

Як встановлено, висновки ДПІ щодо завищення витрат в сумі 888161грн. та, відповідно, заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб ФОП ОСОБА_2 в сумі 144438,25грн. за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ФОП ОСОБА_2 не підтверджуються.

Отже, підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36109,56 грн. згідно п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України (25% від розміру донарахованого податкового зобов'язання в сумі 144438,25 грн.) у ДПІ в м. Євпаторії відсутні.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.13р. по справі № 801/1922/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко