Ухвала

від 30.09.2013 по справі 2а-12638/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12638/11/0170/15

30.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" - Халецька Тетяна Ігорівна, довіреність б/н від 25.01.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 750/8/10-10-03 від 22.01.13

розглянувши матеріали справи №2а-12638/11/0170/15 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 18.07.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" (пр.Молодих підпільників, буд.7, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95050)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул.Північна, буд.2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013р. задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000271520 від 03.10.2011, №0000281520 від 03.10.2011 та №0000261520 від 30.09.2011р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33428,23 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 32785952) 3,40 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 23191929).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Також не погодившись постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги відповідача заперечував, наполягав на задоволенні заявленої апеляційної скарги та задоволення вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні заявленої апеляційної скарги, та заперечував проти апеляційної скарги позивача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Апеляційна скарга позивача зокрема мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено право податкового органу здійснювати камеральну перевірку своєчасної сплати ПДВ та за результатами цієї перевірки застосовувати відносно платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ.

Доводи апеляційної скарги відповідача зокрема мотивовано тим, що при безкоштовному отриманні основних засобів та товарів, у сторони, яка передає ці активи, податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у повному обсязі, право на податковий кредит у сторони, яка отримує безкоштовно ці активи, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" - відсутнє.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" (далі - позивач, ТОВ "Кримська хімічна компанія") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Армянського відділення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000261520 від 30.09.2011р., №0000271520 від 03.10.2011р. та №0000281520 від 03.10.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 32785952) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом м. Армянська 23.12.2003р. Основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, (за КВЕД): 24.20.0 - виробництво агрохімічної продукції (основний), 24.15.0 виробництво добрив та азотних сполук, 24.30.0 - виробництво лаків та фарб, 24.66.0 виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей.

Позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р.

За результатами перевірки складений акт № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011 (далі - акт перевірки). (т.1 а.с.7-9)

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000271520 від 03.10.2011р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1251451,50 грн., у тому числі за основним платежем - 834301 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 417150,50 грн., № 00002811520 від 03.10.2011р. про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 1311496 грн.

Також, посадовими особами податкового органу проведена камеральна перевірка своєчасної сплати податку на додану вартість за квітень 2010р.

За результатами перевірки складений акт № 1058/15-2/32785952 від 15.09.2011 (т.1 а.с.13-14).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000261520 від 30.09.2011р. про порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ за квітень 2010р. на 489 календарних днів у розмірі 807626,66 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 161525,33 грн. (807626,66 х 20%).

Щодо правомірності винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000271520 від 03.10.2011р. та № 00002811520 від 03.10.2011р..

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 86.2. статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація), відповідно до п. 46.1. статті 46 ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, а єдиними документами, які перевіряються під час такої перевірки, є податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Як вбачається з акту камеральної перевірки № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011 до Армянського відділення Красноперекопської ОДПІ АРК 20.05.2010р. надійшла від позивача податкова декларація з ПДВ за квітень 2010р., яка не визнана податковим органом.

04.03.2011р. Красноперекопською ОДПІ на підставі Постанови Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим № 4-117/10 від 21.05.2010, постанови слідчого прокуратури м. Армянськ від 19.01.2011 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, за наслідками якої складений акт перевірки № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011.

21.07.2011 на підставі рішення Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-7969/10/2/0170 відповідачем відображені показники декларації з податку на доданку вартість за квітень 2010р. у обліковій картці платника податку на додану вартість - позивача у справі (т. 1 а.с.42-45)

Згідно акту № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011 перевіркою встановлено завищення від'ємного значення податку на доданку вартість у квітні 2010р. у сумі 1311496,00 грн., заниження позитивного значення податку на додану вартість у квітні 2010р. у сумі 1400,00 грн., завищення значення рядку 22 декларації з ПДВ за квітень 2010р. на суму 834301,00 грн. - рядок 22.1 та на суму 477195,00 грн. - рядок 22.2.

У зв'язку з визнанням податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р. станом на 21.07.2011р. за даними особистого рахунку позивача відбулося зменшення податкового боргу підприємства на суму 834301,00 грн. (рядок 22.1 Декларації х ПДВ за квітень 2010р.) в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по рядку 7 Декларації з ПДВ у сумі 1312896,00 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по рядку 18.2 Декларації з ПДВ за квітень 2010р. у сумі 1311496,00 грн., про що викладено в акті перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011р., а саме: у порушення п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Кримська хімічна компанія» зависило податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1312896,00 грн. за квітень 2010р. (відсутнє право на податковий кредит при безкоштовному отриманні основних засобів та товарів).

На підставі чого податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено п.3.1. ст.3, п.4.1, ст.4, пп.7.7.2 п. 7.7., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 1311496 грн. за квітень 2010р. та завищено значення рядка 22.1 «у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» у сумі 834301,00 грн. за квітень 2010р.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011 податковий орган посилається на порушення позивачем п.3.1. ст.3, п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168), які встановлені актом перевірки № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011р.

Пподатковий орган, окрім податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року, використав під час проведення камеральної перевірки акт №177/23-0/32785952 від 04.03.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та на підставі аналізу його змісту дійшов висновку про порушення товариством п.3.1. ст.3, п.4.1, ст.4, пп.7.7.2 п.7.7., ст.7 Закону №168 та неправомірне завищення від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (ряд. 22.1 Декларації) у квітні 2010р. на суму 834301,00 грн.

Таким чином, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень за результатом камеральної перевірки (акт № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011) є висновки акту перевірки (№ 177/23-0/32785952 від 04.03.2011р.).

Виходячи з імперативності приписів п.75.1 ст. 75 ПК України колегія суддів вказує, що під час камеральної перевірки податкової звітності податковий орган не має об'єктивної можливості та не вправі аналізувати господарську діяльність платника на предмет дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі конкретних господарських операцій (правочинів). Під час такої перевірки не можуть використовуватися первинні та облікові документи платника податків, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та будь-які інші матеріали, визначені ст.83 ПК України як матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Не підлягають використання обставини, які встановлені в межах іншої перевірки, дії щодо проведення якої та прийняті за результатом перевірки податкові повідомлення-рішення, є предметом оскарження у суді.

Донарахування платникові податкових зобов'язань за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником. В іншому ж випадку підставою для визначення податкового зобов'язання є дані документальних перевірок, які передбачають дослідження первинних документів платника.

Також, на виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Сумуючи зазначене, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. Будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки. Всупереч вказаним вимогам законодавства, відповідач за наслідками камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість позивача, зазначив про неправомірне формування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (ряд. 22.1 Декларації) у квітні 2010р. у розмірі 834301,00 грн. та, як наслідок, завищення податкового кредиту з ПДВ по рядку 7 Декларації з ПДВ у сумі 1312896,00 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по рядку 18.2 Декларації з ПДВ за квітень 2010р. у сумі 1311496,00 грн., про що викладено в акті перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011р..

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом використана інформація за актом документальної перевірки та обставини, які встановлені під час дослідження певних бухгалтерських документів платника податків - позивача у справі, що суперечить меті камеральної перевірки та порядку її проведення.

Відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Отже, посилання відповідача на оцінку використаного під час камеральної перевірки акта попередньої перевірки в якості перевірки податкової звітності позивача, є припущеннями відповідача, використання якого не допускається при проведенні камеральної перевірки.

Також колегія суддів вказує, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.11 у справі № 2а-3864/11/0170/24 (т.1 а.с.47-49, 87-89), яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.12, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим в особі Армянського відділення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними дій, визнано протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Кримська хімічна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2010р..

Відповідно до ч. 5 статті 124 Конституції України, ч. 1 статті 255 КАС України, ч. 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно частиною 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.58.1. ст.58 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (ст.56 ПК України).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18.ст.56 ПК України).

Отже, Акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, який не можна визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, його складення не має правових наслідків.

Правовим наслідком, що породжує певні права та обов'язки для позивача є податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акта перевірки та узгоджене у відповідному порядку.

Встановлено, що податкові повідомлення - рішення, прийняті за результатом акту перевірки №177/23-0/32785952 від 04.03.2011, який покладений в основу акту камеральної перевірки № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011, за наслідком якої винесені податкові повідомлення-рішення, які складають предмет спору у цієї справі, оскаржені позивачем до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі 2а-12636/11/0170/17 від 20.09.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2013 податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011, визнано протиправними та скасовано (т.1 а.с.101-102).

Отже, вкаазні податкове повідомлення-рішення, які стали підставою для зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість та нарахування податкових зобов'язань за актом перевірки № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011 є неузгодженим, отже висновки акту перевірки № 177/23-0/32785952 від 04.03.2011 не могли бути враховані на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень № 0000271520 від 03.10.2011р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1251451,50 грн., у тому числі за основним платежем - 834301 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 417150,50 грн. та № 00002811520 від 03.10.2011р. про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 1311496 грн.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності використання під час проведення камеральної перевірки позивача декларації з ПДВ за квітень 2011 року акту перевірки №177/23-0/32785952 від 04.03.2011, під час якої встановлено неправомірне формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентом, що, вплинуло на визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у поточному (звітному) податковому періоді квітня 2010 р.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень згідно акту камеральної перевірки № 964/15-02/32785952 від 19.08.2011.

Отже, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1251451,50 грн., у тому числі за основним платежем - 834301 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 417150,50 грн. та зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 1311496 грн. за наслідком камеральної перевірки є протиправним.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000261520 від 30.09.2011 про порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ за квітень 2010р. на 489 календарних днів у розмірі 807626,66 грн. та нарахування грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 161525,33 грн. (807626,66 х 20%).

Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1058/15-2/32785952 від 15.09.2011.

Згідно акту перевірки встановлено, що позивачем порушені граничні строки сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначені за податковим повідомленням - рішенням Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000162300/3 від 03.12.2008, відповідно до якого нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн., від 01.12.2008 №0000132300/3, відповідно до якого нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 170580,84 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 51344,25 грн., визначені платником податків на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 від 19.05.2011 №5665.

Встановлено, що позивачем податковим повідомленням-рішенням №0000162300/3 03.12.2008 на суму 839301,10 за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн. оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.2009 у справі 2а-8264/08/9, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т.2 а.с.1-3).

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 27.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до абз 6 пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, днем узгодження податкового зобов'язання є день набрання рішення суду законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 254 КАС України (в редакції на час ухвалення рішення) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Судове рішення у справі 2а-8264/08/9 набрало законної сили 10.02.2010р..

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, граничним строком сплати податкового зобов'язання у сумі 645485,46 грн. - за основним платежем, нарахованого контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0000162300/3 від 03.12.2008, є 20.02.2010р..

Встановлено, що податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008, на суму 839301,10 грн., в тому числі, за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн., погашені платником податків за рахунок від'ємного значення у сумі 834301 грн. згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 від 19.05.2010 (рядок 22.1. декларації).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон №168) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням наведеного, при наявності від'ємного значення суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди. А відтак сума у розмірі 834301 грн. повинна бути врахована у зменшення податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0000162300/3 від 03.12.2008р..

Як вбачається з обліковій картки платника податку на додану вартість, станом на 26.02.2010 позивач має переплату у сумі 5000,00 грн., зазначена сума сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №136 від 26.02.2010. Згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 від 19.05.2010 (рядок 22.1. декларації) позивачем у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 у суму 839301,10 грн., в тому числі, за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн., врахована сума у розмірі 834301 грн.

Таким чином, встановлено, що позивачем погашені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, нараховані контролюючим органом за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн., за рахунок від'ємного значення різниці поточного податкового періоду у розмірі 834301 грн. та за рахунок переплати у сумі 5000 грн. (платіжне доручення №136 від 26.02.2010.) (834301 + 5000 =839301).

Згідно п.7.7 Закону №2181 податковий борг погашається у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

За рахунок від'ємного значення різниці поточного податкового періоду у розмірі 834301 грн. та за рахунок переплати у сумі 5000 грн. позивачем здійснено погашення податкового боргу за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2010 у справі №7969/10/2/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 визнані протиправними дії Армянського відділення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо неприйняття направленої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року; зобов'язано Армянське відділення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим прийняти направлену позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 рік, відобразивши зазначені в ній показники в особовому рахунку позивача (т.1 а.с.76-77).

Водночас встановлено, що позивачем порушені граничні строки сплати податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн.

Як вказано вище, граничні строки погашення вказаного податкового зобов'язання встановлені 20.02.2010р.. Але, позивачем фактично погашені податкові зобов'язання у сумі 5000,00 грн. з затримкою до 30 днів (згідно платіжного доручення №136 від 26.02.2010), 640485,46 грн. - з затримкою свище 30 днів (згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 2797 від 19.05.2010 року).

Відповідно до п.126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX ПВ України, встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до акту перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн., до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від суми несвоєчасно погашеного податкового зобов'язання.

Колегія суддів вказує, що незважаючи, що в акті перевірки податковим органом невірно визначено кількість днів затримки, дата сплати на номер документу, на підставі якого здійснено сплату податкового зобов'язання, зазначені обставини не вплинули на правильність визначення суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 128093 грн. (640485,46 грн. х 20%) 20% від суми погашеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 640485,46 грн. (645485,46 грн. - 5000,00 грн.)), оскільки вказана сума несвоєчасно погашена платником податків з затримкою більш 30 днів.

З викладеного вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення штрафної (фінансової) санкції на суму 128093 грн. прийнято податковим органом з дотриманням основних норм чинного законодвства.

Щодо посилання позивача, що вказані зобов'язання не узгодження на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі К-18235/10 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.2009 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 у справі 2а-8264/08/9.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі К-18235/10 від 13.04.2011 судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишені без змін. Отже, спірні правовідносини щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань за вказаним податковим повідомленням - рішенням на час перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення вирішені судом, а ухвала про зупинення виконання судових рішень втратила чинність.

Відтак на час набрання законної сили судовим рішенням у справі 2а-8264/08/9, та на час перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податкові зобов'язання за податковим повідомленням рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 у сумі 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн., були узгодженими у розумінні приписів наведених норм діючого законодавства.

Стосовно правомірності нарахування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у сумі 5000,00 грн. (645485,46 грн. - 640485,46 грн.).

Як встановлено вказана сума сплачена згідно платіжного доручення №136 від 26.02.2010р..

На час перерахування вказаної суми, позивач за даними особової картки платника податків не мав податкового боргу, тобто вказана сума, відповідно до наведених норм податкового законодавства повинна бути врахована в погашення податкового боргу у сумі 645485,46 грн. за основним платежем, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008, в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу.

Отже, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у сумі 5000,00грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 згідно п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України встановлена міра відповідальності у розмірі 10% відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податковим органом невірно визначений розмір відповідальності, та норма, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносин, замість 10% погашеної суми податкового боргу, застосована відповідальність у розмірі 20% від суми погашеного зобов'язання.

Визначення розміру відповідальності за вчинене податкове правопорушення відноситься до виключної компетенції податкового органу.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення податковим органом розміру штрафу за вчинене правопорушення (10% від суми погашеного податкового зобов'язання з порушенням граничних строків його сплати) платником податків було б формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.

А відтак застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 20 % (5000,00 грн. х 20% = 1000,00 грн.) суперечить наведеним нормам податкового законодавства, отже в цій частині спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 34116,17 грн. (20% від несвоєчасної сплати податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2008 №0000132300/3 на суму за основним платежем у розмірі 170580,84 грн.), та 77,20 грн. (20% від несвоєчасної сплати податкового зобов'язання у сумі 368,00 грн., нарахованого платником податків на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 від 19.05.2011 №5665), встановлено наступне.

Податкові зобов'язання у сумі 170580,84 грн. визначені контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.12.2008 №0000132300/3.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.2009 у справі №2а-8263/09/8/9, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т.3 а.с.173-175).

Отже, граничним строком сплати вказаного податкового зобов'язання є 16.03.2010. Неспроможними доводи позивача, що вказані зобов'язання погашені за рахунок від'ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 2797 від 19.05.2010), оскільки, як встановлено, за рахунок від'ємного значення у сумі 834301грн. погашені податкові зобов'язання, які нараховані за податковим повідомленням-рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн. (834301 + 5000,00 (переплата станом на 26.02.2010) та які виникли раніше .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів погашення вказаного зобов'язання.

Таким чином, позивачем несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання у сумі у сумі 170580,84 грн., визначені контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.12.2008 №0000132300/3.

Також неспроможними є доводи відповідача, що вказані зобов'язання погашенні за рахунок від'ємного значення (рядок 22.1 декларації) згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 2797 від 19.05.2010), яка відображена контролюючим органом в обліковій картці 21.07.2011, оскільки, як встановлено за рахунок вказаного від'ємного значення погашені зобов'язання в порядку черговості їх виникнення за податковим повідомленням-рішенням №0000162300/3 від 03.12.2008 на суму 839301 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі 645485,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 193815,64 грн.

Таким чином, податковим органом невірно визначена дата погашення податкового боргу згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 2797 від 19.05.2010 (рядок 22.1 декларації)), отже, невірно визначена штрафна (фінансова) санкція, яка підлягає нарахуванню у цьому випадку.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія" та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.13р. по справі №2а-12638/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко