Постанова

від 02.10.2013 по справі 904/4481/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 року Справа № 904/4481/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання : Ситникової М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Старенко Т.М, юрисконсульт, довіреність № 3310 від 14.11.12 року;

від відповідача: Легостаєва Л.Ю, начальник відділу забезпечення, довіреність б/н від 02.04.13року;

від відповідача: Шпорту О.О, представник, довіреність б/н від 18.07.13 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013р. у справі №904/4481/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра", м. Дніпропетровськ

про стягнення 63 370 грн. 45 коп,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра" з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 55 800 грн. і процентів за користування безпідставно отриманими грошовими коштами в сумі 7 570, 45 грн. Позивач зазначав, що 15.08.2011 року сторони заключили договір № С-04-102-1/1216, згідно умов якого позивач передав відповідачу передоплату за оформлення дозвільних документів на розміщення реклами у сумі 55 800 грн. Послуги відповідачем не надавались, а рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1262/13-г було встановлено, що вказаний договір є неукладеним. (а.с. 3-5, том 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста Ра" позов не визнавало, посилаючись на те, що в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року твердження суду, що договір № С-04-102-1/1216 від 15.08.2011 року є неукладений, не являється встановленим фактом, а є лише наданою судом правовою оцінкою певних обставин господарських правовідносин між позивачем та відповідачем. Відповідач вважає, що спірний договір має всі істотні умови та є дійсним. (а.с. 108-110, том 1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року (суддя Первушин Ю.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", де поставлено питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового рішення про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 55 800 грн. і процентів за користування безпідставно отриманими грошовими коштами в сумі 7 570, 45 грн. Посилання зроблені на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- суд безпідставно не застосував вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої факти, встановлені рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1262/13-г встановлено той факт, що договір № С-04-102-1/1216 є неукладеним;

- відповідач не надав жодних доказів підготовки ним передбачених договором документів. (а.с. 219-223, том 2)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача,перевіривши матеріали справи і рішення, яке прийняте судом в процесі її розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції не погодився з доводами позивача, та не врахувавши факти, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1262/13-г від 11.04.2013 року, яке набрало законної сили, відмовив у задоволенні даного позову.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав погодитися із судовим рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно з приписами пункту 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Як встановлено апеляційною інстанцією, предметом спору у справі № 904/1262/13-г за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра" було визнання договору № С-04-102-1/1216 недійсним.

Відмовляючи у вказаному позові, господарський суд Дніпропетровської області в мотивувальній частині судового рішення від 11.04.2013 року встановив факт того, що спірний договір є неукладеним, а, отже, не може бути визнаний недійсним. Висновок суду про неукладеність спірного договору є в даному випадку встановленим фактом, а не правовою оцінкою фактів, і відповідно вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, досліджених Дніпропетровським апеляційним господарським судом, та було вказано вище, публічне акціонерне товариство"Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на вищевказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1262/13-г, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра" грошових коштів у сумі 55 800 грн. як добутих без достатньої правової підстави, що є предметом розгляду даної справи.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони(набувачем) з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого) та відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Апеляційний суд встановив, що відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року у справі № 904/1262/13-г договір № С-04-102-1/1216 від 15.08.2011 року визнано неукладеним.

Докази виконання умов договору відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра" безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 55 800 грн, перераховані як передоплата за платіжним дорученням № 4571 від 17.08.2011 року по договору, визнаним неукладеним, підлягають задоволенню.

На думку колегії проценти річних за користування коштами стягуються з моменту, коли відповідачу стало відомо про безпідставне володіння майном, тобто з моменту вступу в силу рішення суду від 11.04.2013 року, а саме з 21.04.2013 року:

55800 ? 3% ? 40 дн.

100% ? 365 дн. = 180,82 грн.

Зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини, слід дійти висновку про те, що вимога скаржника про застосування статті 1212 Цивільного кодексу України є правомірною, а апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши рішення суду про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013р. у справі № 904/4481/13 скасувати.

Позов частково задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Ра"( 49018, м Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімлвих, 167, код ЄДРПОУ 37275452) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"(01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909), в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"(49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35, ЄДРПОУ 19358201) безпідставно отримані грошові кошти у сумі 55800 грн.(п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) і проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 180,82 грн.(сто вісімдесят гривень, 82 коп.), витрати на сплату судового збору у сумі 1628,47 грн.(одна тисяча шістсот двадцять вісім гривень 47 коп.) і витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 814,24 грн.( вісімсот чотирнадцять гривень 24 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.10.2013 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар