Постанова

від 03.10.2013 по справі 910/7594/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа№ 910/7594/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Алексюк М.І.

від відповідача - Завірюха Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року (суддя Балац С.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Транспортник»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт»

про визнання третейської угоди недійсною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ «Транспортник» звернувся до Господарського суду м. Києва за позовом до ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» про визнання недійсною третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року позов був задоволений повністю. Визнано недійсною третейську угоду № 1/01 від 03.08.2011 року, укладену між ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представником позивача надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою суду від 20.08.2013 року відновлено відповідачу строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено розгляд на 10.09.2013 року.

Ухвалою суду від 10.09.2013 року розгляд справи було відкладено, в зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представники сторін в судове засідання 03.10.2013 року з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

03.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник» було укладено третейську угоду № 1/01.

Відповідно до п. 1 третейської угоди, сторони домовилися, що у зв'язку з укладенням 20 липня 2010 року між ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» та ТОВ «Компанія з управління активами «КРУАР» договору про відступлення права вимоги, предметом якого є передача від Первісного кредитора (ТОВ «Компанія з управління активами «КРУАР») до Нового кредитора (ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт») права вимоги, що належить первісному кредиторові, і який стає кредитором за договором № Б09/1229/2 від 29 грудня 2010 року, укладеного між первісним кредитором (ТОВ «Компанія з управління активами «КРУАР») та ЗАТ «Транспортник» в подальшому сторони будуть вирішувати всі питання, що виникають у зв'язку з виконанням договору № Б09/1229/2 від 29 грудня 2010 року шляхом третейського розгляду спору в третейському суді для вирішення конкретного спору.

Як вбачається з п. 2 третейської угоди, сторони домовились передати на розгляд третейського суду для вирішення конкретного спору (ad hoc) спір про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» грошових коштів в розмірі 8000000 грн.

Від імені ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» третейську угоду підписано директором - Гершун Н.М., а від імені ЗАТ «Транспортник» тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління - Жеваком А.В. Підписи зазначених осіб скріплені печатками сторін даного спору.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про третейські суди» зазначено, що третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору.

Статтею 19 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Як вбачається з матеріалів справи, третейський суддя Вінс Андрій Ігорович, якого обрано третейським суддею відповідно до п. 4 оскаржуваної Третейської угоди був представником Закритого акціонерного товариства "Транспортник". На підтвердження цього позивачем долучено до позовної заяви копію довіреності, підписаної Тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ "Транспортник" Жеваком А.В..

Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 11.02.2009 року «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди», третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК, згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Крім того, вищезазначене узагальнення Верховного Суду України звертає увагу судів на положення ст. 203 ЦК, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що склад третейського суду для вирішення конкретного спору (ad hoc), визначено у пункті 4 оскаржуваної Третейської угоди всупереч вимогам статей 16, 17, 18, 19 Закону України «Про третейські суди», що дає підстави вважати недійсною Третейську угоду № 1/01 від 03.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник».

Крім того, позивач, заявляючи вимогу про визнання даної угоди недійсною, обґрунтовує це тим, що вона була укладена з боку позивача поза межами його цивільної дієздатності з підстав відсутності попереднього дозволу на її укладення з боку наглядової ради товариства.

Крім того, позивач зазначає, що обраний на засіданні наглядової ради ЗАТ «Транспортник» тимчасово виконуючий обов'язки Голови Правління ЗАТ «Транспортник» не мав права підписувати оскаржувану третейську угоду, оскільки відповідно до статті 41 Закону України «Про господарські товариства» та статті 159 Цивільного кодексу України (у редакції станом на день підписання оскаржуваної Третейської угоди), утворення і відкликання виконавчого та інших органів акціонерного товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам Товариства.

Згідно з пунктом 9.7.21.1. статуту позивача, до компетенції Наглядової ради належить надання Голові Правління згоди на укладення, зміну або припинення будь-яких договорів, інших правочинів (угод), пов'язаних з прийняттям Товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких дорівнює або перевищує 100000 гривень за однією операцією чи серією пов'язаних операцій.

Відповідно до пункту 9.10. статуту позивача, якщо будь-який договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, що, згідно зі Статутом, рішенням Загальних зборів або чинним законодавством України потребує попередньої або наступної згоди, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення Наглядової ради, була(в) здійснена (укладений(а)) без такої згоди, погодження, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення, зазначений договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія є недійсною(им) з моменту її (його) здійснення (укладання), за винятком того, що будь-який(а,е) договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, який(а,е) схвалений(а,е) або у подальшому був(ла,ло) схвалений(а,о) Наглядовою радою у будь-який час, не є та вважатиметься таким(ою), що ніколи не був(ла,ло) недійсним(ою).

Виходячи зі змісту оскаржуваної третейської угоди судом першої інстанції було встановлено, що її укладення зумовлює прийняття позивачем на себе зобов'язань, сумарна вартість яких може дорівнювати або перевищувати 100000 гривень.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що наглядовою радою ЗАТ «Транспортник» було надано згоду тимчасово виконуючому обов'язки Голови правління на укладення зазначеної угоди, та беручи до уваги положення п. 9.10 статуту ЗАТ «Транспортник», колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про достатність підстав для визнання оскаржуваної третейської угоди недійсною.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача як на підтвердження свої заперечень проти вище вказаного, на протокол № 20 засідання Наглядової ради ЗАТ «Транспортник» від 01.10.2009 року, оскільки на вимогу суду, відповідачем не був наданий ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції оригінал даного протоколу або належним чином завірена копія.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги була надана довідка, підписана головою правління ЗАТ «Транспортник», з тексту якої вбачається, що даний протокол № 20 від 01.10.2009 року на підприємстві відсутній і голові правління про підписання даного протоколу нічого невідомо.

Окрім цього, третейська угода від імені ЗАТ «Транспортник» підписана тимчасово виконуючим обов'язки Головою правління Жевака А.В., якого було призначено на засіданні Наглядової ради ЗАТ «Транспортник», тоді як нормами ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 159 Цивільного кодексу України (у редакціях, які діяли на момент підписання оскаржуваної Третейської угоди) було передбачено, що утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Підписання третейської угоди особою, призначеною Тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ «Транспортник» із порушенням норм матеріального права вкотре свідчить про недійсність оскаржуваної Третейської угоди.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги ЗАТ «Транспортник», а тому апеляційна скарга ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року у справі № 910/7594/13- без змін.

Матеріали справи № 910/7594/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.