Постанова

від 02.10.2013 по справі 901/1109/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 901/1109/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Величко Ірина Віталіївна, довіреність № 86 від 08.10.12, Кримське підприємство по бджільництву "Кримбджолопром";

представник відповідача, Маркова Євгенія Сергіївна, договір № б/н від 05.04.13, приватне акціонерне товариство "БудІнвестСанація";

представник третьої особи, не з'явився, Фонд майна Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "БудІнвестСанація" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 03 червня 2013 року у справі № 901/1109/13

за позовом Кримського підприємства по бджільництву "Кримбджолопром" (вул. Дм. Ульянова, 70,Сімферополь,95048)

до приватного акціонерного товариства "БудІнвестСанація" (вул. Гайдара, 14, кв.26,Сімферополь,95026)

3-тя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

про стягнення 21297,68 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року по справі №901/1109/13 позов задоволений. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "БудІнвестСанація" на користь Кримського підприємства по бджільництву "Кримбджолопром" 15698,09 грн. заборгованості з орендної плати, 174,42 грн. заборгованості по комунальним послугам, 1941,19 грн. пені, 3483,32 грн. збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне акціонерне товариство "БудІнвестСанація" звернулось до суду з апеляційною скаргою, якою просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційні вимоги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

22 липня 2013 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив-заперечення від позивача, яким просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням керівництва суду від 14.08.2013 року суддю Рибіну С.А. замінено на суддю Черткову І.В.

У судове засідання, призначене на 02 жовтня 2013 року, представник третьої особи не з'явився., про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 14 серпня 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.02.2002 між Кримським підприємством по бджильнитству „Кримбджолопром" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством „БудІнвестСанація" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить АР Крим.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає частину нерухомого майна розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Дмитра Ульянова,70, а орендар приймає його за актом приймання-передачі (додаток 1). Майно передається в оренду під офіс та складське приміщення.

Згідно до пункту 2.1. договору, орендар вступає користування майном з моменту підписання сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та складає за базовий місяць оренди січень 2002 року 581,99 грн. без урахування ПДВ, з урахуванням ПДВ 698,39 грн.

Розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін у випадках зміни Методики та в інших випадках передбачених законодавством України (пункт 3.3. Договору).

07.05.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору від 11.02.2002, згідно якої сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіки Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Базова ставка для розрахунку орендної плати на червень 2002 року складає 1261,91 грн. Базова ставка для розрахунку орендної плати на серпень 2004 року складає 1442,46 грн. Базова ставка для розрахунку орендної плати на жовтень2004 року складає 1461,18 грн. Базова ставка для розрахунку орендної плати на квітень 2007 року складає 2907,99 грн.

18.03.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди від 11.02.2002, якою сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіки Крим зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим та складає за базовий місяць оренди березень 2009 року 4335,16 грн. без урахування ПДВ та з урахуванням ПДВ 5202,19 грн. орендна плата з 20 лютого 2009 року складає 1374,20 грн. без ПДВ та 1649,04 грн. з ПДВ.

Актом приймання-передачі в оперативну оренду нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим від 11.02.2002 позивач передав, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно площею 924,6 кв. м., розташоване за адресою: вул. Дм. Ульянова, 70.

Сторони визначили, що оплата орендних платежів здійснюється у грошовій формі, національній валюті - гривні, щомісячно до 12 числа наступного за звітним місяцем, на розрахунковий рахунок орендодавця та після сплати податку на додану вартість та податку на прибуток розподіляється у порядку, встановленому пунктом 3.4. договору та додатковій угоді №1 від 07.05.2008.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.4. договору та Додаткових угод до нього №1 від 07.05.2008 та №2 від 18.03.2009, орендна плата нараховується по день фактичної передачі орендодавцю майна за договором, тобто, враховуючи фактичне користування орендарем до даного часу орендованим майном.

Згідно пункту 3.7 договору, до орендної плати не включаються: оплата експлуатаційних та комунальних послуг. Оплата послуг наданих орендодавцем орендарю, здійснюється на підставі наданих рахунків, скалькульованих відповідно встановлених норм на споживання тепла, електроенергії та води.

Строк договору оренди встановлений у п. 7.1. з 11.02.2002 по 31.12.2012.

Позивач зазначив, що починаючи з березня 2011 року, відповідач почав допускати порушення умов договору щодо своєчасності внесення платежів, а з грудня 2011 року взагалі припинив вносити орендну плату за користування майном.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2012 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість станом на 17.09.2012 у розмірі 25 248,16 грн.

Відповідно до п. 2.5. договору оренди, повернення майна орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту прийому-передачі. Майно вважається таким, що повернено з моменту підписання сторонами акту про повернення майна.

Орендоване майно було повернено орендарем орендодавцю відповідно акту прийому-передачі 01.03.2013, що також підтверджено актом державного виконавця від 11.03.2013 складеним при виконанні наказу господарського суду виданого 24.12.2012 на примусове виконання рішення від 06.12.2012 про розірвання договору оренди та зобов'язання ПАТ „БудІнвестСанація" повернути орендодавцю нерухоме майно загальною площею 924,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дмитра Ульянова, 70.

Відповідно до п. 3.1., 3.4. та 2.5. договору та додаткових угод №1 від 07.05.2008 та №2 від 18.03.2009, орендна плата нараховується орендодавцем по день фактичної передачі орендодавцю майна за договором.

Згідно п. 4.1.7. договору, орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки з орендодавцем щодо орендованого об'єкту.

Відповідно до ст. 284 Господарською кодексу України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За період з 17.09.2012 по 11.03.2013 орендар не сплачував орендну плату за користування майном, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 15 698,09 грн.

У зв'язку з виникненням заборгованості та порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач 04.02.2013 надіслав відповідачу лист-претензію №17 про сплату заборгованості з орендної плати, комунальним послугам (електроенергії) та пені, а також акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 629 Цивільною кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію - сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта - сплатити гроші, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Положення ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. п. 3.7., 3.8., 3.9. договору, до орендної плати не враховується: сплата експлуатаційних та комунальних послуг (оскільки такі послуги сплачуються Орандарем на підставі наданих орендодавцем рахунків розрахованих відповідно до встановлених норм на споживання тепла, електроенергії та води, а також окремо сплачуються рахунки за користування телефоном), та не враховуються амортизаційні відрахування щодо орендованого майна. Сплата земельного податку на орендовані площі здійснюється орендарем самостійно на підставі довідки Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про вартість земельної ділянки.

Відповідно до п. 3.7. договору, оплата комунальних послуг сплачується орендарем до 10 числа місяця наступного за звітним місяцем згідно умовам п. 2.5. Договору по день фактичної передачі орендодавцю орендованого майна за актом прийому-передачі.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору з оплати рахунків за отримані комунальні послуги (електричну енергію), тому за період з 17.09.2012 по 11.03.2013 в нього виникла заборгованість у розмірі 174,42 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи, що об'єкт оренди у відповідності до п. 2.5. договору орендодавцю повернуто за актом приймання-передачі тільки 11.03.2013, то відповідач зобов'язаний сплачувати платежі по день фактичного користування об'єктом оренди.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №1 від 07.05.2008 до договору, за несвоєчасність розрахунків з орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день сплати.

Згідно ст. 223 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1 906,53 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комунальних послуг у розмірі 34,66 грн., а всього 1 941,19 грн.

Крім того, у зв'язку з непогашенням орендарем заборгованості та наявністю в орендованих приміщеннях та на прилеглій до них території рухомого майна орендаря, у тому числі транспортних засобів та іншої техніки, охорона якого орендарем не здійснювалася, орендодавець, як кредитор, в період з 01.09.2012 по 11.03.2013 був змушений вжити заходів для охорони майна орендаря, уклавши договір спостереження №ГРЦ 08-3094 від 30.08.2012 і поніс у зв'язку з цим витрати (збитки) у розмірі 3 483,32 грн.

Відповідно до ст.ст. 174, 199 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав. Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 224-226, 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків. що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (вартість додаткових робіт тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Таким чином, оскільки Орендарем були порушені умови договору оренди нерухомого майна, що призвело до утворення заборгованості, яку орендодавець був змушений стягувати у примусовому порядку протягом якого рухоме майно боржника знаходилося в орендованих приміщеннях без охорони, у орендодавця, як зберігача та балансоутримувача нерухомого майна, виникла необхідність забезпечити охорону майна боржника шляхом укладання договору спостереження №ГРЦ 08-3094 від 30.08.2012, у зв'язку з чим, орендодавець поніс витати на оплату послуг з охорони вказаного майна (збитки) у розмірі 3 483,32 грн.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "БудІнвестСанація" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року у справі №901/1109/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.Є. Дмитрієв

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Кримське підприємство по бджільництву "Кримбджолопром" (вул. Дм. Ульянова, 70,Сімферополь,95048)

2. Приватне акціонерне товариство "БудІнвестСанація" (вул. Гайдара, 14, кв.26,Сімферополь,95026)

3. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)