Постанова

від 02.10.2013 по справі 815/4344/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4344/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представників позивача: Бакуніна О.В., Гончарової І.О.

Представника відповідача: Павлової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одесстройтранс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Одесстройтранс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 року № 0000912230 та №0000922230.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 19.04.2013 року по 25.04.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Одесстройтранс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ЛАНТАБУД», за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Зазначену перевірку було призначено постановою слідчого від 04.03.2013 року слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Дибою О.Д. про призначення позапланової документальної перевірки в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12012170020000081. За результатами перевірки було складено акт №2767/22-3/35769514 від 08.05.2013 року, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000912230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 27 194,00 грн.; № 0000922230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 23286,00 грн. - основний платіж та 4 783,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 08.05.2013 року № 2767/22-3/35769514, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0000912230 та № 0000922230 - протиправними та таким, що підлягають скасуванню. При цьому позивачем зазначено, що господарські операції з надання послуг та виконання субпідрядних робіт підприємством-контрагентом ТОВ «ЛАНТАБУД» мали реальний характер та їх здійснення підтверджується відповідними первинними документами. На думку позивача, з його боку при формуванні ним валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відсутні порушення вимог податкового законодавства України. Крім того, позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на те, що їх було винесено відповідачем всупереч вимогам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України до винесення відповідного рішення судом у кримінальній справі №12012170020000081 та набрання ним законної сили.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові (а.с. 3-7, 196-197), підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 96-100), наполягала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0000912230 та № 0000922230 є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Одесстройтранс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ЛАНТАБУД», за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, не було підтверджено первинними документами фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Одесстройтранс» та ТОВ «ЛАНТАБУД», у зв'язку з чим позивачем було порушено: пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток у загальній сумі 27 194,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року - на 5 200,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 21 994,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 21 944,00 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість в сумі 23 286,00 грн., у тому числі: за лютий 2011 року - 3 300,00 грн., за березень 2011 року - 860,00 грн., за липень 2011 року - 7 587,00 грн., за серпень 2011 року - 11 539,00 грн. На підставі висновків зазначеного акту перевірки та з урахування наявності обвинувального вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі № 1-КП/1522/9/13 відносно директора ТОВ «ЛАНТАБУД» - ОСОБА_5 у відповідності до п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000912230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 27194,00 грн.; №0000922230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 23 286,00 грн. - основний платіж та 4 783,00 грн. - штрафні санкції.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Одесстройтранс» зареєстровано 26.02.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 35769514, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 504039 (а.с. 59). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

04.03.2013 року слідчим слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Мінісерства внутрішніх справ України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Дибою О.Д. на підставі п.4 ст. 40, ст. 100 КПК України за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012170020000081 від 19.12.2012 року щодо невстановлених слідством осіб, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, було винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Одесстройтранс» (код ЄДРПОУ 35769514) по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАНТАБУД» (код ЄДРПОУ 37224664) за 2011 рік (а.с. 107-108).

На виконання зазначеної постанови в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси було прийнято наказ № 1101 від 17.04.2013 року про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Одесстройтранс» з питань взаємовідносин з своєчасності сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ЛАНТАБУД» за 2011 рік (а.с. 102).

В період з 19.04.2013 року по 25.04.2013 року згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.04.2013 року № 1101 та направлення на перевірку від 17.04.2013 року № 001171/1057 (а.с. 102, 103) головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Матейшиною О.В. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Одесстройтранс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЛАНТАБУД» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 2767/22-3/35769514 від 08.05.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодекс України у вигляді заниження податок на прибуток у загальній сумі 27 194,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року - на 5 200,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 21 994,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 21 944,00 грн.; пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість в сумі 23286,00 грн., у тому числі: за лютий 2011 року - 3 300,00 грн., за березень 2011 року - 860,00 грн., за липень 2011 року - 7 587,00 грн., за серпень 2011 року - 11 539,00 грн. (а.с. 10-21).

При проведенні перевірки відповідачем враховано вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі № 1-КП/1522/9/13, яким ОСОБА_5, яка у період з серпня 2010 року по березень 2011 року обіймала посаду директора ТОВ «ЛАНТАБУД», було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме: пособництво у фіктивному підприємництві, створенні юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності (а.с. 109-111, 119-121).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000912230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 27 194,00 грн. - основний платіж; № 0000922230 від 23.05.2013 року про збільшення ТОВ «Одесстройтранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 23286,00 грн. - основний платіж та 4 783,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 9).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Одесстройтранс» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому для підтвердження даних податкового обліку повинні братись ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений первинними документами, що відображають зміст господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що ТОВ «Одесстройтранс», як підрядником були укладені із замовником ПАТ «Втормет» договори підряду № 11 від 07.07.2011 року та № 18 від 18.07.2011 року, відповідно до яких позивач зобов'язувався своїми силами виконати будівельно-ремонтні роботи підкранових шляхів на об'єктах ПАТ «Втормет» (а.с. 202-205, 231-235).

Для виконання зазначених ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ПАТ «Втормет» позивачем були укладені з ТОВ «ЛАНТАБУД» договори субпідряду № 12 від 12.07.2011 року, № 19 від 18.07.2011 року та № 22 від 12.08.2011 року (а.с. 29-33, 39-43, 49-53).

Крім того, між ТОВ «Одесстройтранс» (замовник) та ТОВ «ЛАНТАБУД» (виконавець) були укладені:

1) договір про надання послуг № 4 від 01.02.2011 року, за яким виконавець за дорученням замовника зобов'язувався здійснити перевезення (доставку) в м. Одеса: шпали дерев'яні тип ІІ із м. Харкова, перевод стрілочний типу Р65 марки 1/9 з м. Кривий Ріг (а.с. 22-23);

2) договір про надання послуг № 14 від 01.03.2011 року, за яким виконавець на підставі заявок замовника зобов'язувався надавати послуги та виконувати роботи із застосуванням механізмів, автотранспорту та будівельної техніки (а.с. 25-27).

Факти отримання ТОВ «Одесстройтранс» послуг та будівельно-ремонтних робіт від підприємства-контрагента ТОВ «ЛАНТАБУД» за зазначеними договорами та сплати відповідних грошових коштів за отримані роботи та послуги, у тому числі і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, актами приймання-передачі робіт (надання послуг), актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями (а.с. 24, 28, 34-38, 44-48, 54-58, 64-74). Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Представником позивача були надані до суду також первинні документи на обґрунтування використання наданих ТОВ «ЛАНТАБУД» послуг та ремонтно-будівельних робіт в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності, зокрема в межах виконання зобов'язань за договорами підряду з ПАТ «Втормет» (а.с. 206-221, 223-230).

Як вбачається з акту перевірки № 2767/22-3/35769514 від 08.05.2013 року та було зазначено представником відповідача у судовому засіданні, висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі по взаємовідносинам з підприємством-контрагентом ТОВ «ЛАНТАБУД» було зроблено податковим органом з огляду на наявність вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі № 1-КП/1522/9/13, яким колишнього керівника ТОВ «ЛАНТАБУД» ОСОБА_5, було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України за фактом пособництва в організації створення фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_5 на прохання невстановлених слідством осіб за винагороду зареєструвала підприємство на своє ім'я ТОВ «ЛАНТАБУД» і до ведення фінансово-господарської діяльності відношення не має.

Зазначене, на думку перевіряючого органу та представника відповідача, свідчить про те, що договори, укладені між ТОВ «Одесстройтранс» та підприємством-контрагентом ТОВ «ЛАНТАБУД» не мають реального характеру та спрямовані на здійснення операцій з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; наданими ТОВ «Одесстройтранс» первинними документами не підтверджується фактичність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Одесстройтранс» та ТОВ «ЛАНТАБУД».

В судовому засіданні представник позивача Бакунін О.В., який займає посаду директора ТОВ «Одесстройтранс», проти зазначених висновків відповідача заперечував та зазначив, що ним особисто у офісі ТОВ ««ЛАНТАБУД», який знаходився за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, буд. 36, кв. 27, укладались договори про надання послуг та виконання субпідрядних робіт з особами, які представлялись йому керівниками зазначеного підприємства, відповідно - ОСОБА_5 та ОСОБА_8 При цьому, при укладанні договорів із вказаним контрагентом, він діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагента та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації ТОВ «ЛАНТАБУД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість та ліцензії на здійснення будівельної діяльності. Відомості щодо кількості працюючих на підприємстві осіб на момент укладання господарських угод та виконання їх умов ним не перевірялись, особи керівників підприємства не встановлювались, у зв'язку з відсутністю такої потреби. Договори про надання послуг та виконання робіт підприємством-контрагентом фактично виконувались, про що складались відповідні первинні документи, які після того, як послуги та роботи були фактично прийняті його підлеглими, підписувались ним та керівниками підприємства-контрагента, результати цих послуг та робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «ЛАНТАБУД», були відповідно до вимог податкового законодавства складені підприємством - платником податків, яке були зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати.

Судом при офіційному з'ясуванні зазначених обставин було встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ЛАНТАБУД» на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «Одесстройтранс» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа. У період з серпня 2010 року по березень 2011 року посаду керівника ТОВ «ЛАНТАБУД» обіймала ОСОБА_5, а з квітня 2011 року - ОСОБА_8 (а.с. 60, 61).

Крім того, на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «ЛАНТАБУД» було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість № 100301508 НБ № 464088, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси 15.09.2010 року (а.с. 62). Інформація, що міститься у податкових накладних, виданих зазначеним контрагентом, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, а також валові витрати за перевіряємий податковий період, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальними податковими номерами платників податку на додану вартість, а отже податкові накладні на виконання господарських договорів були видані належною особою та відповідали вимогам податкового законодавства України. Вид діяльності з поставки робіт та послуг підприємства - контрагента ТОВ «ЛАНТАБУД», був передбачений в якості виду господарської діяльності за КВЕД цього підприємства у статутах та реєстраційних документах; підприємство мало ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області серії АВ № 559105 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зокрема: здійснення будівельних та монтажних робіт з улаштування підкранових колій (а.с. 63).

Відповідно до матеріалів, наданих до суду слідчим відділом Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (а.с. 151-180), ОСОБА_5 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі № 1-КП/1522/9/13 засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а у відношенні ОСОБА_8 ведеться досудове розслідування.

Разом з тим, із зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за проханням невстановлених слідством осіб дали згоду на реєстрацію на їх ім'я суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «ЛАНТАБУД», участь у здійсненні господарської діяльності якого вони не приймали, але діяльність від імені цього підприємства фактично здійснювалась іншими особами, які на цей час встановлюються слідчими органами. Крім того, згідно копії пояснень ОСОБА_8, наданих нею в межах кримінального провадження №12012170020000081, ця особа є директором ТОВ «ЛАНТАБУД» з квітня 2011 року. У зазначеного підприємства існує офіс, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 36, кв. 27 2008 року та в цьому офісі працюють особи, які здійснюють діяльність від імені цього підприємства. За дорученням цих осіб ОСОБА_8 також в деяких випадках приймала участь в керівництві підприємством - зустрічалась з клієнтами, укладала з ними договори, підписувала деякі документи фінансової та податкової звітності.

Представником відповідача під час судового розгляду справи зазначених обставин спростовано не було. Нею також не було наведено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ТОВ «ЛАНТАБУД» своїх зобов'язань за вищезазначеними договорами, факту відсутності поставки робіт та послуг за дослідженими договорами на адресу ТОВ «Одесстройтранс», факту не перерахування позивачем коштів на адресу підприємства-контрагента за надані послуги та виконані роботи, а також не відображення ТОВ «ЛАНТАБУД» вартості робіт та послуг, а також податкового кредиту, сплаченого позивачем в ціні придбаних робіт та послуг, в якості своїх податкових зобов'язань з ПДВ та у складі валових доходів з податку на прибуток в податкових деклараціях відповідних податкових періодів.

Крім того, судом під час судового розгляду справи було встановлено, що податковим органом в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача фактичність виконання робіт та надання послуг ТОВ «ЛАНТАБУД» не перевірялась, реальність змін майнового стану ТОВ «Одесстройтранс» за наслідками взаємовідносин із зазначеним контрагентом не встановлювалась та будь-яких заходів для цього не вживалось, навіть за умов знаходження ТОВ «ЛАНТАБУД», як контрагента позивача, на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Посилання представника відповідача на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі № 1-КП/1522/9/13, яким колишнього керівника ТОВ «ЛАНТАБУД» ОСОБА_5, було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України не може бути прийнято судом в якості належного доказу порушень податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Одесстройтранс», з огляду на те, що ним встановлено лише факт відсутності особистої участі колишнього керівника ТОВ «ЛАНТАБУД» у здійсненні господарської діяльності підприємства у період з серпня 2010 року по березень 2011 року та не містить будь-яких даних щодо фіктивності укладених в цей період між ТОВ «ЛАНТАБУД» з ТОВ «Одесстройтранс» договорів.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 09.04.2013 року по справі № К/9991/36282/11.

Що ж стосується кримінального провадження стосовно нинішнього керівника ТОВ «ЛАНТАБУД» ОСОБА_8, якою від імені ТОВ «ЛАНТАБУД» з позивачем укладались договори субпідряду у липні та серпні 2011 року, слід зазначити, що його до суду не направлено, та обвинувального вироку у ньому не винесено.

Крім того, приписами ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Разом з тим, як було встановлено під час судового розгляду справи жодних кримінальних проваджень стосовно позивача слідчими органами порушено не було.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «ЛАНТАБУД» при здійсненні господарської діяльності, на не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «ЛАНТАБУД» господарських операцій для ТОВ «Одесстройтранс» за договорами про надання послуг та субпідряду, а також відсутність у позивача, як замовника послуг та субпідрядних робіт, права на валові витрати та податковий кредит з ПДВ, та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права відображення валових витрат та податкового кредиту у податковому обліку.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання, а тому суд вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не доведено фактів нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми валових витрат та податкового кредиту. Надана позивачем сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, на думку суду, є достатньою кількістю належних доказів на підтвердження фактичності поставок робіт та послуг.

Таким чином, висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті перевірки № 2767/22-3/35769514 від 08.05.2013 року про порушення позивачем вимог: пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток у загальній сумі 27 194,00 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість в загальній сумі 23 286,00 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність формування позивачем валових витрат та сум податку на додану вартість у складі податкового кредиту.

З цих підстав суд вважає протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 23.05.2012 року № 0000912230 та № 0000922230, що винесені на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідача.

Разом з тим, при прийнятті рішення у справі суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування протиправності зазначених податкових повідомлень-рішень на вимоги п.86.9 ст. 86 ПК України, оскільки воно ґрунтується на положеннях цієї норми Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2013 року. На час прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень зазначеною нормою Податкового кодексу України вже було передбачено, що грошове зобов'язання контролюючим органом розраховується, а податкове повідомлення-рішення ним приймається за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили лише стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, стосовно якої розслідується кримінальне правопорушення.

Однак також є хибним та таким, що ґрунтується на невірному тлумаченні чинного податкового законодавства, твердження відповідача в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012 року №0000912230 та №0000922230 про те, що вони винесені у відповідності до п. 58.4 ст. 58 ПК України після отримання обвинувального вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року відносно директора ТОВ «ЛАНТАБУД» - ОСОБА_5, оскілки цією нормою ПК України передбачено обов'язок податкового органу винести податкове зобов'язання стосовно того платника податку, стосовно якого розглядалось кримінальне провадження та було винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, а жодних кримінальних проваджень та відповідно вироку суду ні стосовно позивача, ні стосовно його посадових осіб порушено та винесено не було.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012 року № 0000912230 та № 0000922230, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Одесстройтранс» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування зазначених рішень суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одесстройтранс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 23.05.2012 року № 0000912230 та № 0000922230.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 02 жовтня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.