Ухвала

від 14.04.2015 по справі 815/4344/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/16440/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014

у справі № 815/4344/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одессстройтранс"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.05.2012 № 0000912230 та № 0000922230.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2013 слідчим слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшим лейтенантом міліції - Дибою О.Д., на підставі п.4 ст. 40, ст. 100 КПК України, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012170020000081 від 19.12.2012 щодо невстановлених слідством осіб у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, було прийнято постанову про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Одесстройтранс" по взаємовідносинам з ТОВ "ЛАНТАНБУД" за 2011 рік.

На виконання зазначеної постанови, в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято наказ № 1101 від 17.04.2013 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Одесстройтранс" з питань взаємовідносин щодо своєчасності сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "ЛАНТАБУД" за 2011 рік.

За результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків ТОВ "ЛАНТАНБУД" за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, складено акт від 08.05.2013 № 2767/22-3/35769514, в якому зафіксовано порушення позивачем: пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 27 194,00 грн.; пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 ст. 198 ПК України у вигляді заниження ПДВ в сумі 23 286,00 грн.

При проведенні перевірки відповідачем враховано вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 по справі №1-КП/1522/9/13, яким ОСОБА_3, яка у період з серпня 2010 року по березень 2011 року обіймала посаду директора ТОВ "ЛАНТАНБУД", було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, а саме: пособництво у фіктивному підприємництві, створенні юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі акта перевірки, відповідачем 23.05.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000912230 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 194,00 грн.; №0000922230 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23 286,00 грн. - за основним платежем та 4 783,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Одесстройтранс", як підрядником, було укладено із замовником - ПАТ "Втормет" договори підряду, відповідно до яких позивач зобов'язувався своїми силами виконати будівельно-ремонтні роботи підкранових шляхів на об'єктах ПАТ "Втормет".

ТОВ "ЛАНТАНБУД", як субпідрядником, здійснювались ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ПАТ "Втормет", про що свідчать договори субпідряду, акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Також, ТОВ "ЛАНТАНБУД" надавалися послуги перевезення (доставки) та виконання робіт із застосуванням механізмів, автотранспорту та будівельної техніки, що підтверджується договорами та відповідними актами здачі-приймання робіт.

В підтвердження реальності зазначених господарських операцій, позивачем надані податкові накладні та платіжні доручення, які підтверджують безготівкове перерахування грошових коштів за надання послуг та виконання робіт.

Щодо посилань відповідача на вирок Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_3, то, як вірно зазначено судами, позивач укладав договори з ТОВ "ЛАНТАНБУД" в особі директора ОСОБА_3 лише у лютому та березні 2011 року. Всі інші господарські операції з ТОВ "ЛАНТАНБУД" були здійснені від імені директора ОСОБА_4, відносно якої обвинувального вироку ухвалено не було.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012 № 0000912230 та № 0000922230.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль