Рішення

від 24.09.2013 по справі 760/8335/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 2-2998\13

(№760\8335\13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24. 09. 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 - про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан.

Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,0841га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:175:0047) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

На суміжній з його земельною ділянкою, згідно з описом меж на державному акті, власником якої є ОСОБА_2, розпочато будівництво об'єкта нерухомості, а саме, викопано котлован та змонтовано фундамент.

Будівництво об'єкта нерухомості проводиться на межі ділянок, що дає підстави для сумніву у наявності у забудовника затвердженого проекту будівництва та дотриманні забудовником норм законодавства, державних стандартів та будівельних норм.

Будівельні роботи, які почались на ділянці відповідача, проводяться по лінії меж ділянки позивача, порушуючи встановлені норми та можуть вплинути на права позивача на забудову земельної ділянки.

Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з проханням надати для ознайомлення затверджений проект будівництва або інші дозвільні документи на будівництво, але відповідач відмовляється їх показати.

Будівельні роботи, які почались на ділянці відповідача, проводяться по лінії меж ділянки позивача, порушуючи встановлені норми та можуть вплинути на права позивача на забудову земельної ділянки.

В зв'язку із зазначеним позивач просить суд зобов'язати відповідача привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у попередній до розпочатого будівництва стан.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від представника позивача до суду надійшла заява в якій він просить суд розгляд справи провести у відсутність представника позивача в якій також зазначив, що позовні вимоги представник позивача підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку площею 0,0841га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:175:0047) належить позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №032343 від 12 вересня 2008 року (а.с. 5).

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем по справі розпочато будівництво об'єкта невідомого призначення біля АДРЕСА_2.

Дані обставини підтверджуються Листом наданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 7/26-38/1605/10 від 16. 05. 2013 року, про результатами перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва об'єкта (а.с. 22).

На запит Солом'янського районного суду міста Києва Департаментом земельних ресурсів було надано письмову відповідь № 057029-15773 від 19. 07. 2013 року з якої вбачається наступне.

Земельна ділянка площею 0,0354 га (кадастровий номер 8 000 000 000:72:175:0044 на АДРЕСА_2 на підставі договору міни від 15. 06. 2006 року № 4166 належить громадянину ОСОБА_2

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Державний акт на право власності на земельну ділянку від 06. 09. 2006 року.

Викладене підтверджується доданими копіями договору міни від 15. 06. 2006 року № 4166 та копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 06. 09. 2006 року № 06-7-02450, що містяться в матеріалах справи.

Ст. 317 ЦК України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном та може вимагати усунення всяких порушень його права (ст. 391 ЦК).

Згідно з п.4 ст. 26 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вказано в Державних будівельних нормах (ДБН 360-92.М), ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Пункт 3.25 (ДБН 360-92.М) вказує, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту, відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Як вказано в ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з п. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Під час будівництва виявлено зсув ґрунту, оскільки земельні ділянки розташовані на схилі гори, що надалі може привести до інших тяжких наслідків та порушує мої права користування та розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій» передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт визначається як документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт»від 30. 09. 2009 року № 1104 встановлено, що для проведення будівельних робіт необхідно мати дозвіл на виконання будівельних робіт, який засвідчує право на виконання таких дій замовником та підрядником.

Нормами ст.. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання будівельних робіт надається після отримання дозволу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно до ст.. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про планування і забудову територій» проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Наказом Державного комітету з будівництва та архітектури України ДБН А.2.2-3-2004 врегульовано склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі -об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення.

Судом встановлено, що дозволу на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 відповідачу не надавалось, документів, що передбачені ст.. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст. ст. 29, 28 Закону України «Про планування і забудову територій» у відповідача немає.

Відповідно до ст.. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», під час організації та виконання будівельних робіт зі створення об'єкта архітектури не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.

Статтею 5 ЗУ «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Отже, для можливості будівництва з подальшим уведенням в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта необхідно отримати письмову згоду суміжного землекористувача, власника будинку.

Таким чином, у відповідності до зазначених вище норм, судом встановлено належність позивача по справі, як власника суміжної з відповідачем будівлі, а також відсутність узгодження з позивачем будівництва.

Вбачається, що своїми діями відповідач порушив право позивача на користування власною

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 391 ЦК України власнику майна гарантовано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до норм ст. 376 ЦК України наслідками самочинного будівництва можуть бути його перебудова або знесення з приведенням земельної ділянки в попередній стан, якщо власник земельної ділянки не надасть (відведе) таку ділянку під вже здійснену забудову.

Відповідно до пункту 4, частини 2 статті 16 ЦК України -одним із способів захисту цивільних прав є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер 8 000 000 000:72:175:044, у попередній стан, що існував до початку будівництва, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 коп.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст.16, 317, 375, 376, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 9, 27, 28 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. ст. 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 000 000 000:72:175:044, у попередній до розпочатого будівництва стан.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: