Постанова

від 03.02.2009 по справі 2-а-12129/08/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-12129/08/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03

лютого  2009 р. Чернігівський окружний

адміністративний суд  в складі:

головуючої-судді             -Кашпур О.В.

            при

секретарі                   - Косолаповій

М.О.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові справу за

адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної

податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсними та скасування

податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.10.08р. звернувся з позовом до Державної

податкової інспекції у м.Чернігові та просить визнати недійсним податкове

повідомлення - рішення від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1, яким визначено суму податкового

зобов"язання по податку на додану вартість в розмірі 154080,00 грн. та

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким визначено суму податкового

зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45095,30 грн. В

обґрунтування позовних вимог пояснив, що виходячи із вимог Закону України

"Про податок на додану вартість", лише відсутність податкової

накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового

кредиту  сплачених (нарахованих) сум податків

у звітному періоді у зв'язку придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат. За змістом наведених вище положень Закону

вбачається, що інших документів, які б підтверджували право платника податків

на податковий кредит законодавством не вимагається. Стосовно податку з доходів

фізичних осіб, то при визначенні сукупного чистого доходу, як об'єкту

оподаткування, до розрахунку приймаються фактично отримана у звітному періоді

фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності сума валового доходу та

фактично витрачена у зв'язку з отриманням цього доходу сума витрат. За таких

обставин, висновки відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до

складу валових витрат вартості товару, придбаного згідно квитанцій до

прибуткових касових ордерів у ТОВ "Ферокс" та ЗАТ

"Юнікон",  не відповідають

чинному законодавству. Всі валові витрати підтверджені наданими на перевірку

накладними та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав

позовні вимоги.

Представники відповідача 

не визнали позовні вимоги і вважають їх необґрунтованими з наступних

підстав:

податковий кредит з податку на додану вартість,

задекларований покупцем товарів (робіт, послуг) - СПД ОСОБА_1 не

підтверджується податковими зобов'язаннями продавця цього товару, а податкові

накладні не виконують своїх функцій і були виписані не уповноваженою на те

особою, зокрема не платниками ПДВ.Підприємець не надав на перевірку інших

документів, які б підтверджували придбання товарів, що використовувались у

господарській діяльності СГ ОСОБА_1 В порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2,

п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ОСОБА_1

була завищена сума податкового кредиту з ПДВ на 102720 грн., у тому числі за

2006 рік - на 39147 грн., за 2007 рік - на 63573 грн. Позивачем також було

занижено оподатковуваний доход за 2006 рік на 66958,00 грн. та за 2007 рік на

343443,00 грн. та порушення ст.ст. 13,14 Декрету,

якими передбачено порядок визначення суми оподатковуваного доходу, необхідність

документального підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням

доходу..

Заслухавши пояснення сторін,

дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Встановлено, що працівниками ДПІ у М.Чернігові була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської

діяльності з питань дотримання фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового

та іншого законодавства за період з 20.04.2006р. по 31.12.2007р. За

результатами перевірки було складено акт НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті:

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від

ІНФОРМАЦІЯ_3, яким визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ в

розмірі 154080,00грн. та НОМЕР_2 від

ІНФОРМАЦІЯ_3, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів

фізичних осіб в розмірі 45095,30 грн. Перевіркою були встановлені

порушення: 1) ст.ст 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий

податок з громадян", якими передбачено порядок визначення суми

оподатковуваного доходу, необхідність документального підтвердження витрат,

безпосередньо пов"язаних з одержанням доходу, ОСОБА_1занизила

оподатковуваного доходу за 2006 рік на 66958,00 грн. та за 2007 рік на 343443,

00грн.; 2)п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №

168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами та доповненнями, ОСОБА_1 була

завищена сума податкового кредиту з ПДВ на 102720 грн., у тому числі за 2006

рік - на 39147 грн., за 2007 рік - на 63573 грн..

Перевіркою встановлено,

що СГ ОСОБА_1 здійснювала придбання товарів у ТОВ «Ферокс ЛТД» (код

33261231, м.Київ) та ЗАТ «Юнікон» (код 23647276, м. Дніпропетровськ) згідно

податкових накладних

Відповідно до п.п. 7.2.1.  п.7.2 ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість» платник

податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити

зазначені окремими рядками:

а)

порядковий номер податкової накладної;

б) дату

виписування податкової накладної;

в) повну

або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або

прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку

на додану вартість;

г)

податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце

розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис

(номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну

або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну

поставки без врахування податку;

з)

ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)

загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок

на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових

зобов"язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної

надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на

додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання

податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок

на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який

поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для

нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону

України  "Про податок на додану

вартість" право на включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником

податку у звітному періоді у зв'язку з

придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових

витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична

сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт,

послуг), або отримання податкової

накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником

податків товару (робіт, послуг).

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено,

що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не

підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Всі суми ПДВ, сплаченого і  віднесеного позивачкою до податкового

кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Кожна податкова накладна відповідає

вимога  пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України 

"Про податок на додану вартість" і відображає зміст господарської операції, в

результаті якої  вони складені.

Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням

вимог Закону України  "Про податок на додану вартість",

який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів, не підтверджених

податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ст.18 Закону

України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо

відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені

до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в

спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  Якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя

особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може

посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що

такі відомості є недостовірними.

Згідно акту перевірки підприємство ТОВ

"Ферокс"  не знято з обліку як

платник податку в ДПІ у Солом"янському районі м.Києва, запис до Єдиного

державного реєстру про припинення реєстрації ТОВ "Ферокс" та ЗАТ

"Юнікон" не внесено, тому відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України  ця юридична особа не є такою, що припинила

свою господарську діяльність.

Перевіркою також було встановлено заниження позивачкою

оподатковуваного доходу за 2006 рік на 66958,00 грн. та за 2007 рік на

343443,00 грн.та  порушення ст.ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про

прибутковий податок з громадян", якими

передбачено порядок визначення суми оподатковуваного доходу, необхідність

документального підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням

доходу.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з

громадян" оподатковуваним доходом

вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у

грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами,

безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені

документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні

остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою

інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та

Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать

витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або

підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування

прибутку підприємств". До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з

одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат

виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України

"Про оподаткування прибутку підприємств".

Норми витрат, що враховуються при

оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без

створення юридичної особи,  викладені в додатку N 6 до Інструкції про оподаткування

доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою

діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції

України  від 21.04.93 N 12.

Згідно додатка № 7 "Про склад валових витрат

виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку -

фізичних осіб" до вищезазначеної Інструкції положення статті 5

("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними

документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку

статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному

кварталі) безпосередньо отриманий дохід. До податкової декларації за звітний податковий період,

включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що

відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій

формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої

діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України

"Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути

підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд

видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

До складу витрат фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану

вартість (далі - ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не

включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни

придбаних та проданих товарів (робіт, послуг)відповідно.

Тобто при визначенні сукупного чистого доходу, як об'єкту

оподаткування, до розрахунку приймаються фактично отримана у звітному періоді

фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності сума валового доходу та

фактично витрачена у зв'язку з отриманням цього доходу сума витрат.

За таких обставин висновки відповідача щодо

неправомірного віднесення позивачем складу валових витрат вартості товару,

придбаного згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів у ТОВ

"Ферокс" та ЗАТ "Юнікон", не відповідають чинному

законодавству та фактичним обставинам справи. Всі валові витрати підтверджені

наданими на перевірку накладними та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що  позивачем було дотримано всіх вимог Закону

України «Про податок на додану вартість» та Декрету

Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" а

тому позовні вимоги про визнання недійсними та скасування податкових

повідомлень-рішень  відповідача від

ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з підстав, наведених позивачем у позовній

заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від

ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 у розмірі 154080,00 грн. та НОМЕР_2 у розмірі 45095,30грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була

подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення

постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                         підпис.                                            

О.В.Кашпур

Постанову  виготовлено в повному обсязі  10.02.2009р