Рішення

від 03.10.2013 по справі 114/1755/13-ц

РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 114/1755/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013року Роздольненський районний суд АР Крим у складі: головуючого судді Пиркало Т.В.,

при секретарі Маловічко В.В.,

за участю представника ТОВ «Алтей-А»Урагільдєєва Т.Н.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Роздольне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей-А" Автономна Республіка Крим Роздольненський район с. Березівка вул. Гагаріна, 52, ідентифікаційний код - 22249361 до ОСОБА_2 про визнання трудового договору недійсним та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Алтей-А» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним трудового договору, укладеного 01.08.2011 року між ТОВ «Алтей-А» та ОСОБА_2 Згодом позивач уточнив позовні вимоги, просить трудовий договір, укладений 01.08.2011 року між ТОВ «Алтей-А» та ОСОБА_2, що оформлений наказом від 01.08.2011 року визнати недійсним, та стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 75732,44 гривень. Вимоги мотивовані тим, що 01 серпня 2011 року відповідно до наказу директора ТОВ «Алтей-А», ОСОБА_2 прийнятий на посаду завідуючого током із заробітною платою згідно штатного розкладу. При зміні керівництва ТОВ «Алтей-А» виявлено порушення у веденні кадрової та договірної роботи, встановлено, що в дійсності ОСОБА_2 фіктивно оформлений на роботу керівником ТОВ «Алтей-А», тобто без наміру виконання трудових обов'язків передбачених посадою завідуючого током. Позивач вказує, що у зв'язку з фіктивним працевлаштуванням, ОСОБА_2 безпідставно отримував грошові кошти за час, який не виконував роботу, з березня 2011 року по січень 2013 року, таким чином, позивачем ТОВ «Алтей-А» відповідачу ОСОБА_2 було безпідставно виплачено грошові кошти в розмірі 75732,44 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, надав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги заперечив, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позов є необґрунтованим та таким , що не підлягає задоволенню на наступних правових підставах.

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ «Алтей-А» Смаглія С.С. № 30а-к від 01 серпня 2011 року, на підставі особистої заяви, ОСОБА_2 з 01 серпня 2011 року прийнятий на посаду завідуючого током із визначенням розміру заробітної плати згідно штатного розкладу.

Відповідно до Актів про відсутність на робочому місці від 19.02.2013 року, від 31.01.2013 року, від 09.02.2013 року, від 12.01.2013 року, від 19.01.2013 року, від 22.12.2012 року, від 31.12.2012 року, від 08.12.2012 року, від 15.12.2012 року, складених комісією відповідальних осіб ТОВ «Алтей-А», встановлено відсутність на робочому місці з невстановлених обставин завідуючого током ОСОБА_2 певні робочі дні.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем на підтвердження позовних вимог, відповідачу ОСОБА_2 виплачено грошові кошти: за березень 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 41120,33 грн.; з січня 2012 по грудень 2012 року - 80546,66 грн.; січень 2013 року -7322,42 грн.

Відповідно до ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім ;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Як слідує з положень ст. 24 КЗоТ України, та роз'яснень наданих Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» у пункті 7, трудовий договір може вважатися укладеним тільки з моменту видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, згідно з заявою працівника. Трудовий договір вва жається укладеним також і тоді, коли працівник був фактично допущений до роботи, хоч ніякі документи про прийняття на роботу не оформлялись.

При укладенні трудового договору працівник підлягає внутрішньому трудовому розпорядку, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування тощо.

Суд вважає, що між позивачем ТОВ «Алтей-А» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений безстроковий трудовий договір, з моменту видання наказу № 30а -к від 01 серпня 2011 року, про прийняття ОСОБА_2 на роботу на посаду завідуючого током, згідно з заявою ОСОБА_2 про прийняття на роботу.

Підтвердженням укладання трудового договору та наявності трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд вважає є щомісячне здійснення ТОВ «Алтей-А» передбачених законодавством України відрахувань до соціальних фондів, сплати податків, нарахування та виплата відповідачу ОСОБА_2 заробітної плати, що слідує позовної заяви та пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні.

Крім того, на підтвердження наявності трудових правовідносин між ТОВ «Алтей-А» та відповідачем ОСОБА_2, суд приймає до уваги надані відповідачем суду доказі, які містяться у індивідуальній відомості про застраховану особу ОСОБА_2, форми ОК-5 Управління пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області від 06.09.2013 року.

Також, суд вважає, що відповідача ОСОБА_2 було фактично допущено до роботи, та він приступив до її виконання, що підтверджується наданими відповідачем, як на підставу своїх заперечень, письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні та в розумінні статей 58, 59, 60 ЦПК України , суд вважає належними та допустимими доказами, а саме копіями квитанції до прибуткових ордерів та накладних.

Отже, на думку суду, відповідач приступив до виконання роботи на підставі трудового договору, який укладається відповідно до норм КЗпП України, та регламентується ним же.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Алтей-А» та ОСОБА_2, склалися трудові правовідносини.

Згідно до ч.1 ст. 1 КЗпП України, трудові відносини всіх працівників регулює Кодекс законів про працю України .

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що до правовідносин які виникли між ТОВ «Алтей-А»» та ОСОБА_2 слід застосовувати саме норми Кодексу законів про працю України, який містить права та обов'язки працівників та роботодавців, визначає гарантії працівників у тому числі і при покладенні на працівників обов'язку відшкодувати шкоду, яку вони заподіяли підприємству під час виконання покладених на них трудових обов'язків.

Так, стаття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору, якими є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 ), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38 , 39 ), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 , 41 ) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 );

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7 - 1 ) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ;

8) підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 ).

Визнання трудового договору недійсним КЗпП України не передбачається .

Посилання позивача на Акти про відсутність відповідача ОСОБА_2 на робочому місці, як підстави фіктивності прийняття відповідача на роботу та підстави для визнання трудового договору недійсним, суд не приймає до уваги, оскільки вказані акти можуть свідчити лише про відсутність відповідача ОСОБА_2 на робочому місці у певний проміжок часу, та можуть бути підтвердженням порушення трудової дисципліни з боку відповідача ОСОБА_2 , та за певних умов можуть бути підставою для припинення трудового договору.

Статтею 130 КЗпП України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», передбачено, що за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.

Стаття 138 КЗпП України, встановлює, що обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника покладається на власника або уповноважений ним орган.

За таких обставин, оскільки позивачем не було доведено підстав для покладення матеріальної відповідальності на відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, не було доведено безпідставного отримання відповідачем грошових коштів, суд вважає відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Алтей-А» грошових коштів у сумі 75732,44 гривень.

Посилання позивача на положення ст. 234 ЦК України, суд не приймає до уваги, з вищенаведених підстав, оскільки правовідносини які склалися між позивачем та відповідачем регламентуються нормами Кодексу законів про працю України.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114, 70 грн., на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81,88,209, 212, 214-215, 224 - 226 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей-А" Автономна Республіка Крим Роздольненський район с. Березівка вул. Гагаріна, 52, ідентифікаційний код - 22249361 про визнання недійним трудового договору укладеного 01.08.2011 року між ТОВ «Алей-А» та ОСОБА_2, що оформлений наказом №30а -к від 01.08.2011 року, та стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 75732,44 грн. - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати залишити на користь держави

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до суду, що розглянув справу, апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя