Постанова

від 13.12.2006 по справі 9/150-2028

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/150-2028

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

13.12.06                                                                                           Справа  № 9/150-2028

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

головуючого-судді                                   Мурської Х.В.

суддів                                                         Давид Л.Л.

                                                                   Кордюк Г.Т.

розглянув апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства «Гейзер», м. Тернопіль, без номера та без дати

на рішення Господарського суду  Тернопільської області  від  23.06.2006 року

у справі      №  9/150-2028, суддя Кропивна Л.В.

за позовом  Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль

до відповідача Спільного українсько-німецького підприємства «Гейзер», м. Тернопіль  

третя особа на стороні позивача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради

про розірвання договору оренди,

за участю представників

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Іванців Є.М. –директор;

третя особа: не з'явились.

Представнику Відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Заяв про відвід колегії суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області  від  23.06.2006 року у справі № 9/150-2028 позов Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль –задоволено. Достроково розірвано  договір оренди, укладений  у м Тернополі  14.02.2003 року  між   КП «Тернопільводоканал»та Спільним українсько-німецьким підприємством «Гейзер», відшкодовано Позивачу понесені судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог  позивача, зокрема тим, що Відповідачем належним чином не виконувались умови договору, а тому Позивачем правомірно заявлено вимогу про дострокове розірвання договору оренди нежитлових незавершених будівництвом споруд.

          Не погоджуючись з даним рішенням суду, Спільне українсько-німецьке підприємство «Гейзер»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області  від  23.06.2006 року у справі № 9/150-2028 скасувати, провадження у справі припинити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

          Позивач у запереченні на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року до участі у справі  в якості третьої особи на стороні Позивача залучено Виконавчий комітет Тернопільської міської ради на підставі того, що договір оренди, який є предметом розгляду у даній справі укладено сторонами згідно рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 146 від 10.02.2003 року. Цією ж ухвалою суду Виконавчий комітет Тернопільської міської ради зобов'язано подати пояснення по суті заявлених вимог.

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради у поясненні на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Тернопільської області  від  23.06.2006 року у справі № 9/150-2028 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

          В судовому засіданні представник Відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач та Виконавчий комітет Тернопільської міської ради участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Свої доводи представник Позивача висловив в судовому засіданні 15.11.2006 року.

Враховуючи ту обставину, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, сторін не було позбавлено їх конституційного  права на захист охоронюваних законом інтересів, то суд вважає за доцільне розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України з врахуванням додатково поданих доказів.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом, 14.02.2003 року на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської  ради між КП «Тернопільводоканал»(Орендодавець) та СП «Гейзер»(Орендар) укладено Договір оренди нежитлових незавершених будівництвом споруд (будівель) по термообробці і механічному обезводненню осаду, згідно  з п.п. 1.1  якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в орендне користування та обслуговування нежитлові та непридатні для експлуатації і використання за призначенням приміщення незавершених  будівництвом споруд (будівель) цеху термообробки і механічного обезводнення осаду, за адресою: м. Тернопіль, вул.. Об'їздна, загальною площею 1700 кв.м  для використання визначених умовами Договору на виконання соціального замовлення від 30.01.2003 року під повну реконструкцію, перепланування та будівництво комплексу по термообробці і механічному обезводненню осаду з будівлями і спорудами для його обслуговування  та організації  виробничого процесу.

Вступ Орендаря в незавершені будівництвом споруди (будівлі) цеху термообробки і механічного обезводнення осаду та використання споруд (будівель) настає одночасно із підписанням сторонами даного Договору та акту передачі-прийняття (п.п. 2.1. Договору).

Згідно Акту прийому – передачі, поданого на вимогу апеляційної інстанції, 14.05.2003 року СП «Гейзер»прийняло, а КП «Тернопільводоканал»передало в оренду цех термообробки і механічного обезводнення осаду, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Об'їздна, загальною площею 1700 кв.м .

Підпунктом  7.1. Договору від 14.02.2003 року сторонами визначено термін його дії, а саме: з 14.02.2003 року по 30.01.2053 року.

Згідно з п.п. 6.1. даного Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Підприємство «Тернопільводоканал»покликається на ту обставину, що підставою для звернення з позовом до суду слугувало невиконання СП «Гейзер»умов Договору оренди від 14.02.2003 року, зокрема, що роботи по реконструкції, переплануванню та будівництву комплексу по термообробці і механічному обезводненню осаду до даного часу не розпочаті, а  орендовані приміщення СП «Гейзер»не використовує за призначенням, а здає в суборенду іншим суб'єктам господарювання.

В підтвердження факту використання Відповідачем не за цільовим призначенням незавершених будівництвом  споруд КП «Тернопільводоканал» подало на розгляд судовій колегії Акти комплексного обстеження датовані 13 та 30 жовтням 2006 року. Проте, дані матеріали  не можуть бути розцінені судом як належні та достовірні докази у справі, оскільки вони не були предметом дослідження в суді першої інстанції на час прийняття оскаржуваного рішення. Що стосується поданих Позивачем 12 фотографій та відеоролика, то дані докази не можуть бути розцінені судом як належні та допустимі докази у справі в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки з таких неможливо встановити, чи саме спірні приміщення з відеоролика та зображені на фотографіях є об'єктом оренди. Будь-яких інших доказів в підтвердження використання Відповідачем орендованих приміщень не за цільовим призначенням КП «Тернопільводоканал»суду не подано.

В підтвердження своїх доводів підприємство  «Гейзер»покликається на ту обставину, що 20.06.2003 року начальник КП «Тернопільводоканал»призупинив роботу СП «Гейзер»щодо вивезення сирого осаду. Починаючи з березня 2004 року СП «Гейзер»неодноразово зверталось до міського голови п. Левківа з листами, в яких мова йде про те, що подані СП «Гейзер»розрахунки затрат та вартості робіт, калькуляції на вивезення сирого осаду КП «Тернопільводоканал»не погоджено та не підписано без жодних пояснень (в матеріалах справи наявні копії листів-звернень).

У відповідності до вимог п.п. 1.1. Договору оренди, Орендар прийняв в орендне користування та обслуговування нежитлові та непридатні для експлуатації і використання за призначенням приміщення незавершених  будівництвом споруд (будівель) цеху термообробки і механічного обезводнення осаду для використання на умовах визначених  Договором на виконання соціального замовлення від 30.01.2003 року.

Згідно з п.п. 1.1 Договору на виконання соціального замовлення від 30.01.2003 року, укладеного між Тернопільською міською радою та Спільним українсько-німецьким підприємством «Гейзер», сторони зобов'язуються шляхом об'єднання фінансів, майна або зусиль спільно діяти в сфері територіального соціального замовлення на проектування та будівництво водозабору і водогону для м. Тернополя, із заміною вуличних і квартальних водопровідних мереж, проектування та будівництво станції знезалізнення і хлораторної на водозаборі та комплексу по термообробці і механічному обезводненню мулу, споруд і будівель для його обслуговування з подальшим проведенням земляних, будівель-монтажних робіт по відновленню та технічному обслуговуванню комунікацій та об'єктів мулових карт на очисних спорудах м. Тернополя.

Згідно з п.п. 2.1.2.2. даного Договору, термін виконання Проектно-кошторисної документації на всі об'єкти, визначені в п. 1.1. цього Договору, становить 6 місяців.

Колегією суддів встановлено, що відносини сторін по спірному договору регулюються Господарським та Цивільним кодексами України, а також, з урахуванням предмета оренди, Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірваний достроково за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п.п. 6.2. спірного Договору, спори, що виникають у ході виконання Договору оренди, вирішуються за згодою сторін, якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду.

Місцевий господарський суд встановивши, що КП «Тернопільводоканал» на підставі вимог ст. 188 Господарського кодексу України 05.04.2006 року надіслав СП «Гейзер» пропозиції щодо дострокового розірвання  Договору оренди від 14.02.2003 року, задоволив позовні вимоги КП «Тернопільводоканал»про дострокове розірвання Договору оренди.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних відносин правил частини 3 статті 188 Господарського кодексу України.

Зміна та розірвання господарських договорів, як зазначено у ст. 188 ГК України, в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму (оренди), в порядку, встановленому ст. 188 ГК.

Перелік підстав розірвання договору найму на вимогу наймодавця визначений статтею 783 Цивільного кодексу України. Згідно вимог даної статті, наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо:

1. наймач користується річчю всуперечить договору або призначенню речі;

2. наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3. наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4. наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Як вже зазначалось вище, правовідносини, які виникають на підставі передачі комунального майна в оренду регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та іншими нормативно-правовими актами України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації сує'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

На підставі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як встановлено місцевим господарським судом, сторони домовились, що Договір діє до 30.01.2053 року включно.

Пунктом 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, Позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України невиконання СП «Гейзер»взятих на себе зобов'язань згідно Договору оренди нежитлових незавершених будівництвом споруд (будівель) по термообробці і механічному обезводненню осаду від 14.02.2003 року, то місцевим господарським судом безпідставно задоволено позов останнього.

Крім того, судова колегія вважає за доцільне зазначити те, що ухвалою місцевого господарського суду від 29.05.2006 року про порушення провадження у справі, Відповідача зобов'язано подати суду довідку про включення до ЄДРПОУ. Враховуючи ту обставину, що Відповідач участі представника в судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, то судом першої інстанції неправомірно розглянуто спір по суті заявлених вимог, без належних доказів у справі щодо встановлення статусу Відповідача у справі.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду оцінивши повноту дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи, наявні в матеріалах справи та додатково подані докази в їх сукупності, дійшла висновку про невідповідність рішення Господарського суду Тернопільської області  законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому дійшла висновку про необхідність скасування такого.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.  99, 101, 103, 104,105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу –задоволити частково.

2.          Рішення Господарського суду Тернопільської області  від  23.06.2006 року у справі № 9/150-2028 скасувати, у задоволенні позовних вимог –відмовити.

     3.          Судові витрати за розгляд справи віднести на рахунок Позивача, про що місцевому                                         господарському суду видати відповідний наказ.

4.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

       Головуючий суддя                                                                                   Мурська Х.В.

       Суддя                                                                                                          Давид Л.Л.

       Суддя                                                                                                          Кордюк Г.Т.